Реферат: Податкова система України

Середньостроковий вплив реформ

Можна помітити, що головні розбіжності між висновками та пропозиціями, викладеними у Концепції та запропонованими експертами CASE Україна, полягають в оцінці наслідків проведення реформи, а не в формулюванні напрямків реформи системи опо даткування. В той же час, адекватна оцінка наслідків реформи дуже важлива для вибору правильної динаміки реформування системи оподаткування. Го ловні проблеми при впроваджені податкової реформи виникають при пере оцінці впливу зниження податкового тиску на розширення податкової бази та динаміку економічного зростання. Як результат такої переоцінки, через кіль ка років реформ уряд змушений або терміново підвищувати ставки податків, або суттєво секвеструвати бюджет. Обидва політики позводять до збільшен ня соціального напруження та до економічного шоку, що негативно впливає на стабільність економічного розвитку країни. “Ми вважаємо, що в Концепції переоцінено ефект розширення податкової бази, через що переоцінено мож ливі доходи бюджету при запропонованому зниженні податкових ставок та темпи економічного зростання в середньостроковій перспективі. В цьому розділі ми пропонуємо наші оцінки середньострокового розвитку економіки по трьох сценаріях, що дозволить порівняти вплив реформи, описаної в Кон цепції, та більш поміркованих підходів до податкової реформи.”[13]

Сценарій № 1: Базовий сценарій розвитку української економіки 2005-2010 р.р.

Першій сценарій є базовим для порівняння. Це сценарій, яки базується на припущені, що податкова реформа не відбудеться протягом на ступних 5 років.

Таблиця 2. Загальні припущення, 2005-2010 р.р. згідно даних CASE Україна [17]

 

Експорт: Темпи росту експорту на 2005-й рік визначаються на рівні 4.3% через несприятливі умови для експортерів на внутрішньому ринку та деяке зменшення попиту на зовнішньому. На 2006-й рік темпи реального ро сту передбачаються на рівні 2.6%. На період 2007-2010 р.р. середній ріст екс порту очікується на рівні 6.0% р/р.

Бюджетний дефіцит: Рівень дефіциту бюджету для 2005-го року при пускається 0.6% ВВП. Відповідно до бюджетної резолюції, дефіцит консолі дованого бюджету для 2006-го року становитиме 2% ВВП. Приблизно при пускаємо, що в середньому дефіцит бюджету протягом 2007-2010 р.р. стано витиме 1% ВВП.

Сільське господарство: Розвиток сільського господарства передбачаєть ся на рівні 4.1% у 2005-му та в середньому 3.0% р/р у 2006-2010 р.р.

Прямі іноземні інвестиції: Завдяки очікуваному продажу „Криворіжста лі” (іноземним покупцям) притік ПІІ становитиме близько 3.5 млрд. дол.

США у 2005-му році. У 2006-му році чистій притік ПІІ передбачається дещо меншим, на рівні 2.4 млрд. дол. США. Протягом 2007-2010 р.р очікується, що чистий притік ПІІ зростатиме в середньому на 0.5 млрд. дол. США.

Обмінний курс: Для розрахунків припускається, що обмінний курс грив ні до долара США триматимуть на стабільному рівні 5.05 гривень за долар США.

Податкова політика: - у 2006-му році ставка податку на доходи фізич них осіб буде збільшена з 13% до 15%; - ставка податку на додану вартість залишиться на рівні 20%; - ставка податку на прибуток підприємств залиша тиметься на рівні 25%; - загальній рівень акцизних зборів збережеться на по точному рівні; - середній рівень ставок імпортного мита також очікується на стабільному рівні; - припускаємо, що база оподаткування для основних пода тків не буде значно змінюватись; Результати розрахунків За базовим сценарієм ми передбачаємо, що у 2005-му році ВВП зросте близько 3.3%. На період 2006-2010 р.р. середні те мпи росту економіки передбачаються на рівні 5.8%. Основними джерелами росту будуть приватне споживання та (як очікується) відновлення росту інве стиційного попиту. Основними компонентами росту з боку пропозиції зали шаться промисловість (5.1% р/р протягом 2006-2010 р.р. в середньому) та ринкові послуги (6.7% р/р). Рахунок поточного балансу очікується на при близно стабільному рівні навіть незважаючи на погіршення торгового балан су. Це позитивне значення буде підтримуватися значним позитивним сальдо по балансу трансфертів. Темпи росту споживчих цін будуть поступово спові льнюватись (за припущення стабільного розвитку сільського господарства) до рівня 4.2% р/р у 2010р.

Таблиця 3. Деякі прогнозні макроекономічні показники базового сцена рію

 

сп. – середній за період. Джерело: оцінки CASE Україна

 

Рис.1 прогнозні макроекономічні показники (за даними таблиці 3) ]

Сценарій № 2: Зниження податкового навантаження (CASE Україна)

Даний сценарій реформування запропонований Центром соціально економічних досліджень CASE Україна. Основною відмінністю даного сценарію від базового є поступове зниження податкового тягаря протягом на ступних п’яти років. Зокрема: - ставка податку на прибуток підприємств по ступово (з кроком 2 в.п. на рік) буде знижуватись до рівня 15%; - ставка по датку на додану вартість буде знижуватись (з кроком 1 в.п.) до рівня 15%; соціальні відрахування (сукупні) будуть знижуватись (з кроком 2 в.п.) до рів ня 27%; Для компенсації втрати доходів бюджету пропонується запровадити податок на нерухоме майно на рівні 0.5% від балансової вартості (Додаток 1); За розрахунками нашої моделі при поступовому знижені податкового на вантаження (до рівня 29.5% ВВП у 2010 році) завдяки ефекту детінізації та вивільненню ресурсів для інвестування ріст економіки протягом 2006-2010 р.р. збільшиться в середньому на 0.5 в.п. Такий ефект матиме місце в основ ному завдяки зростанню приватного споживання (в умовах зменшення пода ткового навантаження на заробітну плату) та посилення інвестиційного по питу (більше ресурсів залишатиметься у розпорядженні підприємств). Фак тично таке послаблення податкового тягаря позитивно відобразилось на всіх секторах економіки. Лише рахунок поточних операцій набув гіршого значен ня ніж у базовому сценарії. Це зумовлено сильнішим ростом економіки у сценарії 2, що і спричинило більш стрімке зростання імпорту, та, як наслідок, погіршення торгового балансу. Потрібно зазначити, що у зв’язку із запровадженням податку на нерухоме майно у 2006- 2007 р.р податкове навантажен ня дещо навіть збільшиться у порівнянні з базовим сценарієм. Однак, у дов гостроковому періоді зниження ставок по основним податкам призведе до поступового послаблення тиску. Також важливо, що для більш „м’якого” за провадження податку на майно можна спочатку впровадити 0.1% ставку по датку, а поступово довести її до 0.5%. Однак, така схема буде зменшувати стимули до інвестування у довгостроковому періоді, в той час як разове за провадження фіксованого податку просто створить шок, негативний ефект якого матиме місце лише у короткостроковому періоді.

Таблиця 4. Деякі прогнозні макроекономічні показники сценарію 2

 

 сп. – середній за період Джерело: оцінки CASE Україна

 

Рис.2 прогнозні макроекономічні показники (за даними таблиці 4)

Сценарій № 3: Зниження податкового навантаження (Концепція реформування податкової системи України)

У даному сценарії прово дяться розрахунки наслідків для економіки України запровадження податко вих реформ запропонованих у „Концепції реформування податкової системи України”. При розрахунках брався до уваги лише період до кінця 2010 р. Хо ча сама концепція передбачає реформи на семирічний період. Такий підхід був зумовлений необхідністю порівняння з результатами оцінок у сценарії 2.

Фактично було обраховано середньостроковий ефект від реформи. Основни ми параметрами, що вносились були: - поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств (крок у 3 в.п. на рік) від 25% до 10%; - зниження ставки податку на додану вартість (крок у 1.33 в.п.) від 20% до 13.4% у 2010р.; - зниження ставки податку з доходів фізичних осіб (крок у 1 в.п.) від 15% до 12%; - зниження ставки єдиного соціального податку (крок у 2 в.п.) з 37% до 27% станом на 2010р; - запровадження податку на нерухоме майно (для розрахунків взято на рівні 0.5% від балансової вартості) Фактично більш стрімке зниження податкового навантаження у сценарії 3 (у порівнянні зі сценарієм 2) призвело до дещо вищих темпів росту економіки (на 0.1 в.п. в середньому за 2006-2010р.р.). Як і у сценарії 2 зниження навантаження пози тивно відобразилось на всіх секторах економіки. Однак, рахунок поточного балансу погіршився через ріст імпорту. Станом на 2010 р. рівень доходів консолідованого бюджету становитиме 27.1% ВВП.