Реферат: Синтаксис тексту

Висловлювання, що складається з одного елементарного висловлювання про предмет мовлення, є простим. Розгляньмо приклади: В місті Ополі відкрився традиційний фестиваль польської пісні; Сотні тисяч кубинок з усіх куточків країни взяли участь у недільнику на честь річниці створення федерації кубинських жінок; Загальний дефіцит зовнішньоторгового балансу країн Європейського економічного співтовариства перевищив 26 мільйонів доларів. В усіх пропонованих прикладах висловлювання про предмет мовлення (подію, стан справ) виражено елементарним висловлюванням, що має форму речення. Такі висловлювання - водночас і текст - становлять зміст найкоротшої інформації в газеті. Існування висловлювань і водночас текстів, що мають таку структуру, зумовлене необхідністю широкого й тому лаконічного інформування читачів. Та все ж найголовнішою для засобів масової інформації є вимога якнайповнішого донесення інформації, роз’яснення її соціальної суті. З цієї точки зору перша й друга інформації можуть поціновуватися як цілком достатні за умов рубрики, орієнтованої на щонайкоротше повідомлення (Коротко, 3 телетайпної стрічки, Лише факти та ін.), а третя інформація, також розрахована на дуже широке коло читачів, потребує певних додаткових відомостей, необхідних для ЇЇ активного осмислення. Більша увага до таких вимог відображає будову подібної інформації, що має вигляд інтерпретованого висловлювання: Б Бельгії триває зростання безробіття. Нині в країні налічується більш як 326 тисяч людей, позбавлених заробітку, - на 10 тисяч чоловік більше, ніж місяць тому. В першому реченні міститься узагальнена інформація про зростання безробіття. В другому реченні ця інформація конкретизується, в третьому дається роз’яснення (коментар), яка саме динаміка цього зростання. Сучасні дослідники справедливо вважають, що "інтерпретація", оцінка інформації набуває особливо важливого значення в діяльності журналістів. "Той, хто перший дасть оцінку подіям, здобуває величезний виграш у пропагандистській боротьбі за уми людей..."[73. Дуже важливою видається й думка про те, що "за одним способом може бути складена інтерпретована інформація в молодіжній газеті, за іншим - військовій, у газеті для села й т.д. Специфіка може виявлятися в змісті інтерпретації, в її кількості та формах[74].

Саме тому основним у газетному мовленні є інтерпретоване висловлювання. Просте інтерпретоване висловлювання складається з двох частин: основної, вираженої елементарним висловлюванням, і супровідної, що складається з такої кількості елементарних висловлювань, яка необхідна для кращого донесення роз’яснення, оцінки основної інформації. Оскільки супровідні елементи мають допоміжний, "обслуговувальний" характер, вони входять до складу висловлювання про предмет мовлення, формульованого в основній частині. Подібні прості висловлювання можна кваліфікувати як ускладнені. Спершу розгляньмо такі два висловлювання: Унікальні вироби стародавніх ювелірів поповнили колекцію Київського музею історичних коштовностей, їх знайдено українським археологом під час розкопок скіфських курганів у південних областях республіки. Чотири тисячі нових експонатів датуються IV століттям до нашої ери; За даними Міністерства з питань зайнятості й праці, в Бельгії наприкінці травня налічувалося 297 тисяч безробітних. Однак насправді, як повідомляє газета "Драпо руж", у довгій черзі на біржах праці стоять нині 560 тисяч чоловік. У першому прикладі основна частина Унікальні вироби стародавніх ювелірів поповнили колекцію Київського музею історичних коштовностей. У другому в цій ролі виступає ССЦ - ...в Бельгії наприкінці травня налічувалося 297 тисяч безробітних. Однак насправді... в довгій черзі на біржах праці стоять нині 560 тисяч чоловік. Об’єднує ці висловлювання їхня належність до типу простих, бо основна частина, ядро в кожному з них відповідає елементарному висловлюванню. Спільним виявляється й те, що ці прості висловлювання належать до типу інтерпретованих, бо с них супровідні компоненти, що слугують для посилення ефективності повідомлення. В першому висловлюванні - про поповнення колекції Київського музею історичних коштовностей - речення, в яких повідомляються подробиці, що стосуються унікальної знахідки; в другому - компоненти посилального характеру (за даними Міністерства з питань зайнятості та праці; як повідомляє газета "Драпо руж"). Спільним у структурі цих висловлювань є й те, що супровідні речення належать до одного й того ж рівня залежності - воли безпосередньо пов’язані з основною частиною.

Звичайно про предмет мовлення ми дістаємо уявлення за початковими його компонентами, а вже потому йде розгортання і т. д. Та нерідко спостерігаються випадки композиційного переміщення елементів, що дають безпосереднє уявлення про предмет мовлення. Таке композиційне пересування ядра висловлювання є однією з рис газетно-публіцистичного мовлення і сприяє досягненню певних комунікативно-виражальних ефектів: зацікавити, заінтригувати читача, підвести його до сприйняття основного повідомлення. Розгляньмо приклад: Солікамськ. Цілком можливо, що найближчим часом, у цьому уральському місті зовсім відмовляться від звичайних овоче- та фруктосховищ. А проте городяни матимуть можливість круглий рік користуватися свіжими дарами природи. Солікамці придумали оригінальний спосіб тривалого зберігання капусти й помідорів, яблук та огірків. Приміщення для них давно готові. Це - відпрацьовані солеві штольні, розташовані глибоко під землею. Завжди стабільна температура, особливий склад повітря, що перешкоджає утворенню шкідливих бактерій, є відмінними умовами для зберігання найтісніших плодів. До того ж для обладнання підземних складів не потрібні великі матеріальні витрати. Пробну партію - 25 тонн картоплі - вирішено закласти нинішньої осені в одну із штолень об’єднання "Сильвініт". Текст інформації складається з висловлювання про один предмет мовлення. Два композиційне виділених із допомогою абзаца висловлювання стосуються єдиного змісту - про те, що солікамці придумали оригінальний спосіб тривалого зберігання овочів. Смисл першого абзаца стає зрозумілим лише у зв’язку зі змістом другого. Перший абзац, що містить перше композиційне виокремлюване висловлювання, слугує для того, щоб привернути читача, зосередити його увагу на дещо незвичайній ситуації. Якби цей абзац стояв після другого, то він природно розширював би інформацію, задану першим абзацом. Таким чином, основу інформації становить перше речення другого абзаца, бо ця інформація виступає вихідною, опорною для всієї решти речень (безпосередньо чи через посередництво інших речень). Тим-то речення Солікамці придумали оригінальний спосіб тривалого зберігання капусти й помідорів, яблук та огірків є смисловим центром інформації. В даному випадку основне повідомлення висловлювання міститься не на початку, а в середині комунікативної побудови. Такі переміщення можуть бути ще значнішими - основне повідомлення пересувається в кінець висловлювання. На цьому прийомі нерідко будуються короткі інформації. Порівняйте: Метал замінило... дерево. Якщо сталь нагріти до 750°, то свою міцність вона збереже лише 15 хвилин, а клеєні дерев’яні конструкції за тих же умов - майже втричі довше. Технологія виготовлення їх досить проста. Дошки змащують спеціальним клеєм, просочують антипірином (тому конструкції й не горять) і пресують. Листковий пиріг із дерева надзвичайно вигідний. Так, у ході будівництва катка 20 клеєних конструкцій, на які пішло 340 кубометрів низькосортної деревини, з успіхом замінили 500 тонн високоякісного металу.
Широкий і діапазон застосування клеєних конструкцій, із них можна будувати клуби, кафе, ринки, мости, цехи підприємств. Для мінеральних добрив розроблено проекти складів, удвоє дешевших за типові. Клеєні дерев’яні конструкції найрізноманітніших форм і розмірів демонструються в павільйоні "Лісове господарство й лісова промисловість", їх передав на виставку регіональний науково-дослідний інститут механічної обробки деревини... Спершу йдеться про властивості, виготовлення, переваги, застосування клеєних конструкцій, а затим, майже наприкінці, про те, що Клеєні дерев’яні конструкції найрізноманітніших форм і розмірів демонструються в павільйоні "Лісове господарство й лісова промисловість". Виділяються немовби дві змістові частини. Й знову-таки видно залежність першої частини від другої, бо це пояснює, чому йдеться про подібні конструкції (оскільки це пов’язано з їх демонстрацією). Допомагає виявленню цих відношень аналіз семантико-синтаксичної залежності компонентів та орієнтація на жанрову специфіку висловлювання: основу жанру інформації" (замітки) становить повідомлення про факт, подію.

Друге явище, що відчутно впливає на розпізнавання смислового центру висловлювання, а отже й предмета висловлювання, пресуппозиція. Цим терміном ми називаємо явище смислової суміжності, котре приводить до випущення окремих мовленнєвих компонентів і водночас "компенсації" смислу, втрачуваного в результаті випущення.

Поняття пресуппозиції (пресуппозицій) характеризується неоднозначним змістом. Цей термін вживають у таких значеннях: уявлення мовців про природні відношення між подіями; умови ефективності мовленнєвого акту, семантична детермінація одного слова або висловлення іншим словом чи висловлюванням, уявлення мовця про ступінь обізнаності адресата мовлення й т.п.[75] Названі характеристики швидше відображують природу пресуппозиції, причини її виникнення. В.О.Звягінцев дає визначення пресуппозиції в таких аспектах: "це опосередковуюча ланка між моделлю лінгвістичної компетенції й моделлю комунікативної компетенції"[76], далі - "сукупність передумов, задоволення яких необхідне, щоб висловлювання було правильно зрозуміле, і які утворюють своєрідний "підтекст" висловлювання”[77]. Поряд з аналогічним розумінням пресуппозиції Г.В.Колшанський пропонує використання цього терміна також у значенні "спосіб семантичного аналізу тексту.., що грунтується на певних припущеннях і прогнозуванні семантики слів, словосполучень і речень, які входять до тексту”[78]. Цілком виправдовує себе найменування пресуппозицією й самого розглядуваного явища та способу семантичного аналізу, що розкриває характер цього явища. Взагалі ж вивчення пресуппозиції лише розпочато, тому все, що стосується його природи, різновидів, прагматичної ролі, становить безумовний інтерес. В основі пресуппозиції, як уже зазначалося, лежить поняття про логічну суміжність певних повідомлень, що виникає на основі асоціативного мислення. Так, якщо про щось говориться як про предмет повідомлення, то мається на увазі, що він (цей предмет) є в наявності, існує; якщо дається одне з посилань та умовивід, то це свідчить, що друге посилання мається на увазі; якщо даються обидва посилання, то може матися на увазі висновок і т.д. З’ясування таких фактів у тексті необхідне для того, щоб установити істинний характер зв’язаності, меж повідомлення, характер самого повідомлення. Без урахування пресуппозиції уявлення про всі ці характеристики тексту буде неповним. Проникнення в сутність пресуппозиції виробляє розуміння її можливостей відходу від прямолінійного викладу. Виявлення фактів пресуппозиції корисне також для вибору побудов, які мають резерви ощадливої й водночас об’ємної інформації. Порівняйте застосування їх у замітках: Псков. На заводі зубчастих коліс, що випускає автоматичні коробки швидкостей верстатів з програмним управлінням, різні деталі й механізми для верстатобудівної промисловості, шириться боротьба за. економію та ощадливість; Спір довкола розташованих у Східно-Китайському морі островів Сенкаку, повідомляється у пресі, спалахнув із новою силою; Лісабон. Вступ Португалії до "Спільного ринку" неминуче потягне за собою розорення середніх і дрібних підприємств країни. У першому прикладі йдеться про стан справ на заводі зубчастих коліс, існування якого мається на увазі з такого повідомлення; в другому - повідомляється про вияв із новою силою певної дії, що, знову ж, має на увазі її наявність; у третьому - повідомлення про можливі наслідки дії передбачає планування, звершення цієї дії. Така властивість мовних одиниць використовується не лише на початку тексту, а й у будь-якій його частині. Це дає змогу випускати в тексті цілі речення, в результаті чого стає менш чітким характер переходу від одного речення до іншого. Звернення до пресуппозиції виявляє істинну суть відношень. Розглянемо приклад: ...Меморіал створений па місці воїнського поховання, що опинилося нині в кільці житлових кварталів. ...По бетонній стелі, встановленій на братській могилі, немовби по сірому осінньому небу, летять журавлі... Перехід від першого речення не має безпосереднього зв’язку: про стелу в першому реченні не йшлося. Та на основі пресуппозиції (й подальшого роз’яснення, без якого навіть можна було обійтися) ми розуміємо, що на братській могилі встановлена стела. Таким чином, відновлюється послідовність повідомлення (...меморіал створений на місці воїнського поховання - на братській могилі встановлена стела - По бетонній стелі...), яка дає змогу певним чином аналізувати відношення і зв’язки речень у тексті. Факт еліптичності відображений тут і в постановці трикрапки, що передає перервність зв’язку речень і, крім того, переводить повідомлення в нову тональність - лірично забарвлену.