Реферат: Державний бюджет та державний борг в Україні

У макроекономічному аналізі відоме таке рівняння:

NDI - А = -dFD,

де NDI- національний дохід; А - сукупні витрати; -dFD - приріст зовнішньої заборгованості.

За таких умов завдяки зовнішньому запозиченню виникає можливість прискорення темпів зростання національного доходу країни за рахунок можливих додаткових інвестицій:

S-I=-dFD.

де S - внутрішні заощадження; І - інвестиції.

Якщо можливості збільшення внутрішніх заощаджень за перехідної економіки обмежені мінімально необхідним рівнем споживання, то саме зовнішнє фінансування стає важливим джерелом інвестування в економіку. У платіжному балансі ці процеси виражаються таким співвідношенням:

CA= - dFD + dR,

де СА - сальдо поточного рахункy;

dR - накопичення чистих міжнародних резервів.

Зазначена рівність свідчить про те, що від'ємне сальдо поточного рахунка може фінансуватися чи то нарощуванням зовнішнього боргу, чи то зменшенням міжнародних резервів.

Оскільки мета забезпечення стабільності національної валюти не допускає зменшення офіційних валютних резервів, то інтенсифікація імпорту капітальних товарів, що необхідна для забезпечення економічного зростання, та імпорту споживчих товарів із метою недопущення падіння споживання, пропорційного скороченню виробництва, часто спирається на зростання зовнішньої заборгованості країни.

Наведену вище рівність можна подати так:

DR= CA + dFD

Джерелом приросту міжнародних резервів є або позитивне сальдо поточного рахунка платіжного балансу, або приріст зовнішньої заборгованості. Оскільки можливості швидкого нарощування експорту в середньостроковому періоді обмежені зовнішньою конкурентоспроможністю країни, а зростання імпорту необхідне для оновлення технологічної бази виробництва, то накопичення міжнародних резервів як важливої складової політики стабілізації у багатьох випадках фінансується за рахунок зовнішніх кредитів і позик.

По суті, залучення зовнішніх фінансових ресурсів дає змогу державі вийти за межі замкненого кола: слабкий динамізм економічного розвитку - недостатність національних заощаджень - звужене відтворення суспільного виробництва - нагромадження кризових явищ в економіці.

Для аналізу ситуації у сфері державних фінансів часто застосовують таку рівність:

D= dID + dNC,

, де D- дефіцит державного бюджету;

dID- внутрішні державні позики;

dNC- кредити Центрального банку уряду;

dFD- зовнішні кредити і позики.

Тобто дефіцит бюджету фінансується внутрішніми позиками та (або) кредитами Центрального банку, а також зовнішніми кредитами і позиками. Відомо, що залучення кредитів Центрального банку, як правило, обертається зростанням цін, а внутрішні запозичення витісняють приватних інвесторів через зростання відсоткових ставок. Тому фінансування дефіциту бюджету значною мірою потребує використання зовнішніх фінансових ресурсів. [10;C.84-85]

ВИСНОВКИ:

1.Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи.

2.Бюджет держави є дуже складним та багатогранним явищем у суспільстві. Його розглядають з трьох сторін: як економічну категорію; як правову категорію; за матеріальним змістом.

3.Коли в бюджеті видатки перевищують доходи то ми говоримо що маємо дефіцит бюджету. Дефіцит держбюджету не є небезпечний для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2-3% ВНП. У противному випадку він негативно відбивається на функціонуванні грошової, кредитної систем і всієї економіки вцілому.

4.Останніми роками у фінансовій системі України суттєву роль почали відігравати державні позики, що застосовувалися як метод мобілізації грошових ресурсів до державного бюджету, інструмент регулювання грошово-кредитної сфери й платіжного балансу країни.

РОЗДІЛ ІІ. ДИНАМІКА І ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ І ДЕРЖАВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ

Розпочати свій другий розділ я хотів би характеристикою бюджетної системи України. Загалом бюджет - це план створення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що виконуються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим і місцевими Радами народних депутатів.

Бюджетна система нашої держави складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджету України є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет України використовується для аналізу і визначення засобу державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

У свою чергу бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет і бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети.

Бюджет області об'єднує обласний бюджет і бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району об'єднує районні бюджети, бюджети міст районного підпорядкування, селищні і сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районних, міських Рад народних депутатів при наявності необхідної фінансової бази. Районні, міські Заради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, що має районний поділ, об'єднує міський бюджет і бюджет районів, що входять у його склад. У випадках, коли міському, районному в місті Раді народних депутатів адміністративно підпорядкованих іншого міста , селища або села, бюджети цих міст, селищ, сіл об'єднуються відповідно в бюджети міста або району в місті Заради народних депутатів, яким зазначені населені пункти підпорядковані. [11;C.32]

Авторитет держави й повага до неї визначаються насамперед реальністю виконання конституційних зобов'язань, спроможністю дієво впливати на формування, розподіл та перерозподіл ВВП з метою мобілізації необхідних фінансових ресурсів для надання благ і забезпечення належного рівня життя кожного громадянина i суспільства в цілому. Лауреат Нобелівської премії Дж. Б'юкенен зауважував, що для урядів усіх країн існує проблема дефіциту ресурсів і насамперед фінансових ресурсів держави. [12;c.218] Для України ця проблема стає ще гострішою. Незважаючи на позитивну динаміку економічного розвитку в Україні, обсяг ВВП на душу населення у 2004 році становив 1360 дол. США, а доходи бюджету 360 дол. США па душу населення. У цілому ресурси бюджетів України останніми роками становлять 27,0—29,0% ВВП, а державні ресурси централізованих ці­льових фондів понад 12,0% ВВП.

Порівняльний аналіз фактичних можливостей національної економіки формування ВВП і мобілізації надходжень до бюджету України засвідчив, що номінальний ВВП та доходи бюджету зростають, однак реальний рівень ВВП й доходів бюджету до 1999 року знижувався і досяг відповідно 633 і 160 дол США на душу населення. Такий рівень мобілізації доходів забезпечує потребу у здійсненні бюджетних видатків, за нашими розрахунками, у межах 30-35% Починаючи з 2000 року, доходи бюджету на душу населення мають позитивну динаміку і у 2004 році уперше перевищили їхній рівень 1996 року на 35 дол США (див. табл.1).

Таблиця 1. Частка ВВП і доходів зведеного бюджету на душу населення 1996-2004р.

	ВВП на душу		Доходи бюджету на душу населення		Середньорічний курс гривні до $
	гри.	дол. США	грн.	ДОЛ. США
1996	1595	872	594	325	1,83
1997	1842	990	557	299	1,86
1998	2040	883	577	236	2,45
1999	2614	633	661	160	4,13
2000	3436	632	996	183	5,44
2001	4149	773	1135	211	5,37
2002	4685	884	1286	241	5,33
2003	5526	1037	1575	296	5,33
2004	7231	1359	1916	360	5,32