Реферат: Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності. Об'єкти правовідносин. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад

Види правовідносин за характером обов'язку:

активного типу

пасивного типу

обов'язок здійснити певні дії на користь іншої сторони

обов'язок утриматися від небажаних для іншої сторони дій

Складні правовідносини можуть бути змішаними: тут поєд­нуються правовідносини пасивного і активного типу, відносні і абсолютні.

Види правовідносин за ступенем визначеності суб'єктів:
абсолютні	відносні
визначена лише одна сторона — но­сій суб'єктивного права, а всі інші зо­бов'язані утримуватися від порушен­ня її законних прав та інтересів (від­носини власності: точно визначений власник, а всі інші зобов'язані не за­важати йому здійснювати свої права; відносини, пов'язані з реалізацією політичних свобод /свобода слова, збо­рів, друку/: недопущення державою перешкод їх законному здійсненню; відносини авторства та ін.)	точно визначені права і обов'язки всіх учас­ників, як таких, що на­ділені правом (право­мочних), так і право-зобов'язаних (покупець і продавець, юрист і клі­єнт, викладач і студент; будь-яке цивільно-пра­вове зобов'язання, що виникає із договорів, із заподіяння шкоди)

Види правовідносин за галузями права:

— конституційно-правові (відносини громадянства);

— адміністративно-правові (відносини, пов'язані зі стягнен­ням і сплатою податків);

— цивільно-правові (відносини купівлі-продажу речі або цін­них паперів);

— трудові (відносини за трудовим договором) та ін.

Види правовідносин за субординацією в правовому регулюванні:
матеріально-правові	процесуально-правові
- виникають на основі норм матеріального права: адмініс­тративно-пра­вові, цивільно-правові, кримі­нально-правові та ін.	— виникають на основі норм процесуального права і похідні від норм матеріального права: адміністративно-процесуальні, цивільні процесуальні, кримінально-процесуальні та ін.
	Процесуально-регулятивні (процес укладан­ня договору)	Процесуально-охоронні (криміналь­не провадження) — типові право­відносини, пов'язані з реалізаці­єю юридичної відповідальності

Види правовідносин за суб'єктами:

між суб'єктами федерації (у федеративній державі);

• між громадянами держави;

• між громадянином і державою;

• між юридичною особою — суб'єктом приватного права і державним органом;

• між державними органами;

• між органом держави і службовими особами, у рамках яких вони зобов'язані виконувати розпорядження керівника даного органу, та ін. Види правовідносин за кількістю суб'єктів:

• прості — не поділені на складові частини (як правило, між двома суб'єктами);

• складні — містять у собі систему самостійних правовідно­син (як правило, між трьома і більше суб'єктами). Види правовідносин за розподілом прав і обов'язків між суб'єк­тами:

• односторонні — кожна із сторін має або права, або обов'яз­ки (договір дарування, договір позики);

• двосторонні — кожна із сторін має як права, так і обов'яз­ки (договір купівлі-продажу). Види правовідносин за волевиявленням сторін:

• договірні — виявляється воля як правомочної, так і зобо­в'язаної сторін. Мають місце головним чином у сфері при­ватного права (горизонтальні правовідносини);

• управлінські — досить виявлення волі лише правомочної сторони. Мають місце головним чином у сфері публічного права (вертикальні правовідносини). Останнім часом стали відрізняти комплексні правовідноси­ни—у підприємницькому праві, в яких поєднуються засади пуб­лічного і приватного права (горизонтально-вертикальні право­відносини).

Види правовідносин за строком дії:

• короткочасні;

• довгочасні.

Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад

Юридичний факт — це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі.

Юридичний факт — передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідносини і оде­ржав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фік­суються в гіпотезах норм права.

Функції юридичних фактів:

• функція залучення суб'єкта права до правовідносин;

• функція породження правосуб'єктності, її набуття або ви­никнення (наприклад, з народженням дитини виникає гро­мадянство; для створення підприємства необхідна реєст­рація).

Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для ви­никнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридич­них фактів.

Юридичні факти класифікуються за різними підставами.

Види юридичних фактів за юридичними наслідками:
правоутворюючі	правозмінюючі	правоприпиняючі
— юридичні факти, з якими норми пра­ва пов'язує виник­нення правовід­носин (наприклад, наказ ректора про зачислення абітурі­єнта К. до вузу)	–– юридичні факти, з якими норми пра­ва пов'язує зміна правовідносин (на­приклад, наказ рек­тора про переведен­ня студента К. з оч­ної на заочну форму навчання)	–– юридичні факти, з якими норми пра­ва пов'язує припи­нення правовід­носин (наприклад, наказ ректора про видачу студенту К. диплома про закін­чення вузу)