Реферат: Міське та сільське населення України

Визначення перспективних розмірних категорій сільських поселень вимагає вивчення територіальних аспектів проблеми. Потрібно, зокрема, встановити, чи виявлені розмірні категорії населених пунктів є масовим і стійкими повсюдно, тобто по всій території України, чи різним її регіонам властиві свої особливості. При такому підході можна більш мотивовано визначити оптимальну категорію населеного пункту, виявити групи сіл, в яких доцільно будувати соціально-культурні об'єкти, підвищувати рівень благоустрою. Йдеться про те, щоб управління сільським розселенням виступало фактором територіальної стабілізації сільських жителів, стримувало їх відплив у міста, створювало можливості для розвитку фермерського та інших форм сільськогосподарського виробництва.

Слід враховувати і те, що в перспективі чисельність сільського населення також буде скорочуватися. При визначенні найбільш масових розмірних категорій сільських поселень необхідно також враховувати реальні зміни, які відбудуться в сільському розселенні в умовах приватизації сільськогосподарського виробництва. Такі корективи сприятимуть виявленню випадкових залежностей.

В Україні село потребує додаткових можливостей для прискорення будівництва і впровадження в дію низки об'єктів сфери послуг, соціально-економічної інфраструктури, заходів, спрямованих на зменшення відпливу населення, закріплення молоді на селі, оптимізації маятникової міграції до міста, а саме:

- приватизації землі, її роздержавлення і паювання різних колективних організацій та підприємств, здебільшого нерентабельних;

- поліпшення умов сільськогосподарської праці за рахунок досягнень науково-технічного прогресу (комплексів сільськогосподарських машин, працезберігаючих технологій тощо), істотного зменшення ручної праці;

- розширення в сільськогосподарських районах будівельної індустрії, збільшення послуг для будівництва і ремонту житлових будівель;

- збільшення обсягів будівництва водопровідних і газових мереж тощо.

Необхідно посилити увагу до соціально-культурного та побутового обслуговування населення, особливо децентралізації його у зонах і регіонах, що може позитивно вплинути на поліпшення демографічної ситуації : зменшення міграційних потоків сільського населення, збільшення у центральних великих опорних населених пунктах, де виникає так звана сільська переробна промисловість тощо.

Слід потурбуватися про збереження молодої сім’ї, підвищення міцності і стійкості шлюбу, створення умов для формування великих сімей, поліпшення здоров'я населення і подовження тривалості життя, охорону матері та дитини, зменшення міграційного відпливу сільського населення.

Усі проблеми можуть бути розв'язані певною мірою за умови приватизації землі і зміни виробничих відносин, які сприятимуть тому, що селянин стане господарем свого життя. Тоді і сільське розселення відродиться і зміцніє. За інших умов його спіткає доля Російського Нечорнозем'я, де сільське розселення знищила соціалістична система господарювання. Отже, можна зробити такі висновки: сільське розселення України зазнало змін через хибну аграрну політику і диференціацію сіл на перспективні й неперспективні, геноцид і депортації; важкі умови життя та праці селянина, відсталість сфери послуг і побуту спонукали до масових виїздів, особливо молоді, не лише з села, а й за межі країни, що призвело до знелюднення українського села, його деградації, депопуляції, старіння населення і від'ємного сальдо в природному прирості. Сільське розселення може якісно відродитися лише на основі докорінної зміни виробничих відносин на селі і приватизації землі.{№ 11}

Висновок

Як показало дослідження, трансформацію відтворювальних процесів населення потрібно розглядати як функціональну систему, враховуючи динаміку всіх процесів життєдіяльності людей. Регіональне дослідження процесів відтворення населення в їх єдності та взаємозумовленості дає підстави для обґрунтованих висновків про характер їх змін, соціальні та економічні наслідки трансформації цих процесів, а також розробити пропозиції щодо оптимізації геодемографічних процесів стосовно конкретних умов для різних типів геодемографічних систем. Ці відмінності важливі для розробки стратегії економічного і соціального розвитку кожної територіальної одиниці.

Ринкова трансформація, що зачіпає не лише суспільно-економічне, а й екологічні процеси в Україні, потребує нових концептуальних засад як на рівні індивідуального підходу, так і в підході до кожної територіальної спільноти людей як об'єкта соціальної, демографічної, економічної політики. Сучасна модель екологічного, соціально-економічного, демографічного розвитку країни висуває принципово нові вимоги до професійної підготовки та до здоров'я населення з погляду збереження та відтворення нації. Турбота про людей має посісти центральне місце у справі забезпечення стійкого розвитку. Людині треба мати не тільки право на гідний життєвий рівень для неї самої та її родини, а й реальну можливість здорового та плідного життя у гармонії з природою.

Література :

1.http://www.ukrcensus.gov.

2.http:// travel. Kyiv.org

3.http://Rada.com.ua

4.http://www.amb-ukraina.com

5.http://lib.irismedia.org

6.http://library.if.ua

7.http://gorod.dp.ua

8.Атлас України. - К.: Картографія, 1996.

9.Бака М. М. Радянська Україна 1917-1987рр.-К.: Політвидав. України, 1987.

10.Бейдик О. О.Географія України: Основні відомості шкільного курсу. - К.: Либідь, 1996.

11.Бейдик О. О.Географія: Посібник для вступників до вищих навчальних закладів. - 2-е вид. - К.: Либідь, 1996.

12.Заставний Ф. Д. Географія України. - Львів : Світ, 1998.

13.Качан Є. П. Розміщення продуктивних сил України. - К.: Вища школа, 1998.

14.Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил.-К.:Либідь,2002.

15.Статистичний щорічник України за 2000 рік. - К.: . Техніка, 2001.

ДОДАТКИ

Таблиця 1

Кількість міських і сільських жителів по областях на момент отримання Україною незалежності

Області	Чисельність населення, тис.чол. міського сільського		Процент міського населення
Україна	35085,2	16852,2	68
Вінницька	871,1	1043,3	46
Волинська	539,8	529,2	50
Дніпропетр.	3266,7	642,0	84
Донецька	4836,0	510,7	90
Житомирська	817,8	692,9	54
Закарпатська	529,3	736,6	42
Запорізька	1602,6	497,0	76
Івано-Франків.	616,8	826,1	43
Київська(без Києва)	1069,8	876,6	55
м. Київ	2643,4		100
Кіровоградсь.	758,2	487,1	61
Крим	1763,5	786,3	69
Луганська	2487,1	384,0	87
Львівська	1660,5	1103,9	60
Миколаївська	889,6	452,8	66
Одеська	1746,0	889,3	66
Полтавська	1005,1	751,8	57
Рівненська	546,9	629,9	46
Сумська	902,4	527,8	63
Тернопільськ	494,1	681,0	42
Харківська	2524,6	670,2	79
Херсонська	778,2	480,5	62
Хмельницька	745,2	775,4	48
Черкаська	817,0	713,9	53
Чернівецька	398,8	539,8	42
Чернігівська	774,7	631,1	55