Реферат: Правознавство, загальна термінологія

Типологія держав Типологія - різновид класифікації. По засобах типології різні держави підрозділяються на визначені типи. Тип держави - це вид держави. Характеризується найбільш істотними ознаками, властивим різним державам. У сучасній типології держави існує кілька підходів. Формаційний підхід. Марксистсько-ленінська ТГП. Людське суспільство проходить 5-ть суспільно-економічних формацій, суспільство може знаходитися на визначеній ступіні: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична. Відповідно цим формаціям виділялися чотири історичних типи держави. Сучасна вітчизняна ТГП не відкидає формаційний підхід, але вносить у нього деякі корективи. Замість 4-ох типів держави виділяється 5 (східний, азіатський тип). Якщо марксистсько-ленінська теорія виходила з того, що каждый тип держави більш зроблений, зокрема вважалося, що на зміну рабовласницькому приходить феодальна держава. Сучасна типологія: перші типи держави були східний, рабовласницький і феодальний. Але майбутнє за цивилитарным державою. Є і цивілізаційний підхід, що заснований на виділенні різних цивілізацій. Основоположник англійський історик Тойнби. Він виділяв 21 цивілізацію, при цьому розділяв їх на первинні і вторинні. Позиція Тойнби зазнавала критики через відсутність чітких критеріїв типології держави. Проте, у сучасній вітчизняній літературі цивілізаційний підхід у типології держави розглядається як один з основних. Можна використовувати визначений варіант цивілізаційного підходу в типології держави, ґрунтуючись на історії людського суспільства. Всю історію людського суспільства сучасна наука розділяє на чотири періоди. Їх можна називати цивілізаціями: древня, середніх століть, нове час, новітній час. Відповідно чотири типи держави. Крім них можна використовувати й інші підходи в типології держави. З урахуванням рівня економічного розвитку всі держави можна розділити на три типи: доиндустриальное, індустріальне, постіндустріальне. Ще одна типологія враховує шляхи виникнення держави. Два основних типи держави - східний (азіатський) і західний (європейський). Кожний з цих типів має підтипи.

Форма держ правління онархія – форма державного правління, при якій вища влада в державі належить одній особі.Риси монархії:Монарх персоніфікує державу та виступає у внутрішній і зовнішній політиці як глава держави;Монарх здійснює одноособове правління. Може приймати до розгляду будь-яке питання;Наявність персональної власності, що забезпечує сім’ю монарха та передається у спадок;Влада монарха оголошується священною;Влада оширюється на всі сфери життєдіяльності суспільства;Влада монарха є формально незалежною і не несе відповідальності;Наявність особливого порядку легітимізації (передається у спадок, призначається чи обирається);Встановлення безстрокового правління.Республіка – форма державного правління, що характеризується наявністю вищого органу вади, який має колективно-представницький характер.Ознаки:Наявність виборних органів влади;Функцінування органів за принципом розподілу влади;Наявність складної структури державних органів та лише їм арактерних повноважень;Колегіальність у прийнятті рішень;Всі вищі органи мають владні повноваження в одній із сфер суспільного життя;Визначеність терміну повноважень державного органу;Наявність відповідальності посадових осіб, що існуює у формі відклику чи відставки;Високий авторитет судової влади.Різновиди еспублік:Парламентська;Президентська;Змішана (Україна).Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету.Найважливішими юридичними ознаками унітарної держави вважають такі:До складу унітарної держави не входять державні утворення, що наділені ознаками суверенітету;Вона має єдину систему державних органів;В унітарній державі діють єдина Конституція і єдина система заканадавства;В ній існує єдине громадянство;У міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.едерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.Особливості федерації:Складається з територій – суб’єктів федерації;Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;Наявність двох рівнів державного апарату;Наявність двох рівнів законодавства;Наявність двохпалатної структури парламенту;Повійне громадянство;Нормативні акти будуються за принципом субординації;Наявність у суб’єктів федерації власної судової системи;Можливість федерації в цілому та її суб’єктів бути учасниками міжнародних відносин;Наявність трьох рівнів повноважень державних органв:компетенція федерації;сумісна компетенція;компетенція суб’єктів.В залежності від характеру суб’єктів, федерації поділяються на:територіальні, що утворені по принципу адміністративних одиниць, в якихсуб’єкти позбавлені права прямого представництва в міжнародних відносинах та встановлюється заборона одностороннього виходу (США, Мексика, ФРН);національні, до складу яких входять національні державні утворення та гарантується добровільність входу та виходу (Індія).

Державний устрій територіальна організація держави, що характеризується співвідношенням держави в цілому з його складовими частинами. У сучасній літературі прийнято виділяти три основних форми державного устрою: унітарне, федерацію (внутрішня) і конфедерацію (зовнішня). Унітарна держава – найбільш проста форма держави, у ньому, як правило, відсутні територіальні утворення, що володіють ознаками державності. Хоча деякі унітарні держави мають у своєму складі автономії (Іспанія, Азербайджан і ін.). У цьому зв'язку унітарні держави підрозділяються на прості і складні. Прості мають тільки адміністративно-територіальний розподіл, тобто вони складаються з визначених адміністративно-територіальних утворень, а складні – мають у своєму складі автономії. Унітарна форма державного устрою характеризується в основному тим, що в такій державі існує двухзвенная система органів: вищі і місцеві органи. Крім того, у державах існує єдине законодавство, кредитно-грошова система, єдина система податків. Керування в унітарній державі є найбільш простим. Федеративна держава – це найбільш складна форма державного устрою. Характеризується тим, що до складу держави входять територіальні утворення, що володіють ознаками державності і суверенітету. Це, по суті, держава, що складається з окремих держав. Ті територіальні утворення, що мають державність, іменуються суб'єктами федерації (не менш 2-ух). У федеральній державі існує трехзвенная система державних органів (федеральні – вищі органи, вищі органи суб'єктів федерації, місцеві органи). У федеральній державі може бути подвійне громадянство (не обов'язково). У федеральних державах може існувати подвійна система законодавства: федеральне законодавство і законодавство суб'єктів федерації. У федеральних державах може існувати подвійна кредитно-грошова система і подвійна податкова система. Таким чином, державне керування федеральної держави є більш складним, чим в унітарному.

Державно-політичний режимДемократичний політичний режим – спосіб дійснення політичної влади, що характеризується:визнанням принципу рівності та свободи людей;реальною можливістю реалізації інститутів безпосередньої та представницької демократії;конституційним закріпленням та реальним гарантуванням прав та свобод;професіоналізмом влади;політичним плюралізмом, що визначає наявність опозиції;можливістю громадян бути суб’єктом владних відносин;наявність органів амоврядування, що надають можливість реалізувати інтереси населення;Демократичний режим існує у трьох формах;Ліберально-демократичний. Передбачає наявність методів здійснення влади, що засновані на загальнолюдських принципах та повазі прав людини;Консервативно-демократичний. Його змістом є охорона та зміцнення таких форм правової та політичної організації суспільства, що склалися історично та характерні саме для цієї держави;Радикально-демократичний. Його змістом є здійснення державної політики найбільш рішучими та рогресивними методами і діями.Антидемократичний політичний режим – це способи здійснення влади, що засновуються на подавленні інтересів особи, верховенстві держави над правом та диктатурі однієї політичної партії.Форми:Деспотія. Характерна для монархічної форми правління і визначається безмежністю влади монарха та відсутністю декларованих прав і свобод особи.Тиранія. Визначається як влада, що встановлюється шляхом захоплення. Для неї характерна розвинута система каральних органів та відсутність механізмів реалізації прав і свобод.Тоталітарний режим. Характеризується наявністю однієї офіційної ідеології, зрощенням партійного і державного апаратів, монополією на інформацію, централізмом управління та посиленням ролі виконавчих органів, конституційним закріпленням пільг еліти, мілітаризацією держави.Авторитарний режим. Заснований на дійсному чи силовому авторитеті однієї особи чи групи людей.Характеризується:проголошенням прав та свобод і відсутністю можливостей їх реалізації;проголошенням верховенства парламенту, який в дійсності лише затверджує прийняті елітою рішення;значною роллю поліцейського апарату;наявністю обов’язку суду оберігати державні інститути;неможливістю опозиції;пріорітетом інтересів держави над інтересами суспільства

механізм держави та державний апарат ргани держави класифікують по шести основним критеріям:За ролю і місцем в системі державного апарату:первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.За напрямком та змістом діяльності:органи державної влади;глава держави;органи державного управлннясудові органи;контрольно-наглядові органи.За способом утворення:ті, що обираються;ті, що призначаються;ті, що передаються у спадок.За часом функціонування:постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.За складом та способом прийняття рішень:єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.За територією, на яку поширюються рішення:центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та удові.Законодавчі:обираються населенням;здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;діють колегіально;мають виключні повноваження (ст 93 КУ).Виконавчі:здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;складають систему вищих центральних та місцевих органів;функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).Судові:здійснюють особливу діяльність – правосуддя;незалежні і підкорюються тільки закону;приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);діють в особливих процесуальних формах;їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.