Реферат: Правознавство, загальна термінологія

Юр факти це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин За юридичними наслідками правоутворюючі – на основі яких суб’єкти набувають певних прав та обов’язків (при досягненні певного віку – право брати участь у виборах депутатів); правозмінюючі – що тягнуть за собою збільшення або зменшення обсягу певних прав чи обов’язків правоприпиняючі – що ліквідують певні права і обов’язки, носієм яких суб’єкт був до виникнення цих фактів За складом прості – що складаються з одного факту, якого досить для настання юридичних наслідків складні – що являють собою певну сукупність окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків За тривалістю у часі одноактні – що складаються з одноразового акту їх виявлення (купівля квитка, що дає право на проїзд); триваючі (або юридичні стани) – тривала у часі ознака (перебування у шлюбі) події – відбуваються незалежно від волі суб’єктів (стихійне лихо За відношенням до волі суб’єктів дії – відбуваються по волі суб’єкта:правомірні – відповідають вимогам норм права;протиправні – не відповідають вимогам правових норм.

Правомірна поведінка Правомірне поводження - це діяння суб'єктів, що відповідає нормам права і соціально корисним цілям. Ознаки правомірного поводження: - знаходиться у встановлених законодавством рамках (формальний аспект); - соціально корисно, не суперечить суспільним інтересам і цілям, що складає його об'єктивну сторону (змістовний аспект); - є усвідомленим, що складає його суб'єктивну сторону. Правомірне поводження по ступені соціальної значимості підрозділяється: 1) на необхідне (служба в армії); 2) бажане (наукова і художня творчість); 3) припустиме (відправлення релігійних культів). Найбільш поширена класифікація правомірного поводження в залежності від його мотивів (суб'єктивної сторони), відповідно до яких воно підрозділяється: 1) на соціально-активне (це вища форма правомірного поводження, що виражається у високому рівні правосвідомості і правової культури, відповідальності і добровільності. Тут суб'єкт діє не через страх перед покаранням і не через заохочення, а на основі переконання в необхідності і доцільності правомірного поводження. Цей вид поводження найбільше соціально значимо, тому що зв'язаний з реалізацією не тільки особистого, але і суспільного інтересу, з боротьбою за реальне твердження в житті принципів права, законності, порядку); 2) конформістське (це діяння, засноване на підпорядкуванні правовим розпорядженням без їх глибокого і всебічного усвідомлення, без високої правової активності); 3) маргінальне (це діяння, що теж відповідає правовим розпорядженням, але відбувається під впливом державного примуса, через страх перед покаранням

Правопорушення суспільно шкідливий, протиправний вчинок, здійснення якого передбачає юридичну відповідальність суб’єктом його є деліктоздатна особа необхідною ознакою суб’єктивної сторони є вина в формі умислу чи необережності об’єктивна сторона правопорушення відповідає на запитання, яким саме чином скоєно правопорушення оюєкт-суспільні цінності За ступенем суспільної небезпеки: злочини провини За належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права За клом осіб: особові колективні За характером правових приписів:нормативно-правові, дисциплінарні Цивільні провини – це суспільно небезпечні порушення майнових і пов’язаних з ними особистих відносин, які регулюються нормами цивільного, трудового, сімейного, фінансового, аграрного права Адміністративні провини – це суспільно небезпечні вчинки, які посягають на громадський або державний порядок Дисциплінарні провини – це суспільно небезпечні вчинки, які заподіюють шкоду внутрішньому порядку діяльності підприємств

Склад правопорушення це сукупність передбачених у законі ознак, при наявності яких діяння визнається правопорушенням. є об'єкт, суб'єкт, об'єктивний та суб'єктивний боки правопорушення. Об'єкт правопорушення - це ті суспільні відносини, які охороняються правом і на які дане правопорушення посягає Суб 'єкт правопорушення - це особа, яка вчинила право­порушення Об 'єктивний бік правопорушення - це зовнішнє виражен­ня протиправного діяння, те, як воно виявилось у реальній дійсності Суб'єктивний бік правопорушення характеризує внут­рішнє психологічне ставлення суб'єкта до вчиненого проти­правного діяння та його наслідків

Причини правопорушень егоїстичне, егоцентристське ставлення до суспільства, за якого усвідомості індивіда превалює бистий інтерес на шкоду
інтересам інших людей, нехтування цих інших інтересів і
намагання будь-якою ціною задовольнити свій особистий інтерес
(особливо при вчиненні корисливих злочинів);десоціалізація, деідеологізація і аморалізаціякремихіндивідуумів,що зв'язані з небажанням рахуватися (зважати) з суспільниминастановленнями (особливо при вчиненні злочинів проти
громадської безпеки та громадського порядку);матеріально-побутові злигодні та несприятливийзбігособистихнегод;психосоматичний стан, що відхиляється від норми, - сп'яніння,недостатня розвиненість;неадекватне реагування на факти та обставини соціальногосередовища;політичне хибні (помилкові) уявлення, що склалися під впливом
пропагандистських стереотипів минулого і неадекватного
витлумачення негативних явищ дійсності

Ретроспективна відповідальність полягає в закріпленому у законі обоє 'язку правопоруш­ника перетерпіти з боку держави певні негативні наслідки (санкції) за скоєне ним правопорушення Основними ознаками ретроспективної юридичної відпо­відальності є те, що вона за своєю сутністю є негативною реакцією держави на скоєне правопорушення;• забезпечується до застосування державним примусом;• застосовується лише до суб'єктів, які винні у вчиненні конкретного правопорушення;Цілі-компенсація , профілактика, покарання

Мета та принципи ЮВ . Юридична відповідальність характеризується множинністю цілей, її цілями є:1) правоохорона, тобто охорона від будь-яких посягань:прав та свобод людини і громадянина, які закріпленіКонституцією країни;прав та охоронюваних аконом інтересів підприємств,установ, організацій, незалежно від форм власності;

- прав та Інших цінностей, що характеризують громадянське суспільство і державу, яка підпорядкована служінню цьому суспільству;правовідновлення, тобто відновлення порушених прав;виправлення та перевиховання правопорушників;попередження правопорушень;5) зміцнення законності, правопорядку, підвищення правової
культури.встановлення відповідальності лише за конкретні винні вчинкиучасників суспільних відносин, нормативне визначені у законі;чітке нормативне визначення в законах виду та межвідповідальності;справедливість;доцільність;індивідуалізація відповідальності;невідворотність відповідальності (покарання);швидкість настання відповідальності;процесуальна регламентованість відповідальності

Види та зміст відповідальності Кримінальна відповідальність -- різновид ретроспективної відпові­дальності, що полягає у застосуванні до винної у вчиненні злочину фізичної особи виду й міри кримінального покарання.Адміністративна відповідальність — накладення на винних фізич­них (юридичних) осіб, які порушили правила поведінки, адміністра­тивних стягнень, що створюють для цих осіб (колективів) несприят­ливі наслідки особистого, майнового, морального та іншого характе-РУ-Цивільно-правова відповідальність — накладення цивільно-право­вих стягнень (неустойки, штрафу, пені і відшкодування збитків) на фізичну чи юридичну особу за невиконання або неналежне виконання зобов'язань або за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення деяких особистих немайнових прав (честь, гідність осо­би та ін.).Дисциплінарна відповідальність -- різновид ретроспективної юри­дичної відповідальності особи за порушення норм права, що регулю­ють відповіднудисципліну, і застосування до порушника дисциплінар­них стяг нень. Розрізняють такі види дисциплінарної відповідальності: державну, трудову, військову, навчальну та ін.Матеріальна відповідальність працівників — різновид ретро­спективної юридичної відповідальності працівника за майнову (матеріальну) шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслі­док порушення покладених на нього трудових обов'язків.Конституційно-правова відповідальність -- різновид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, її суб'єктами можуть бути органи державної влади (насамперед вищі орга­ни держави та їх посадові особи), а також фізичні особи.

Заходи які не є відповідальністю До примусових заходів, які не є вираженням юридичної відповідальності, відносяться, передусім, ті, що є своєрідною "альтернативою" юридичної відповідальності, коли з огляду на певні характеристичні особливості суб'єктів діянь закон виключає (як і елементарний здоровий глузд) можливість застосування заходів відповідальності. До них відносяться також заходи безпосереднього впливу, що іноді близько стоять до заходів відповідальності, але істотно, принципово від них відрізняються. Це можуть бути й заходи, що не мають точок дотикання з правопорушеннями.Коли подивитися на систему інших (які не є вираженням відповідальності) заходів примусового характеру під кутом зору їх зв'язку з правопорушеннями та юридичною відповідальністю, то їх можна класифікувати по таких групах:1) додаткові до юридичної відповідальності;2) заміняючі юридичну відповідальність (еквівалентні) заходи;3) упереджуючі правопорушення;4) припиняючі правопорушення;5) забезпечуючі можливість юридичної відповідальності та досягнення її цілей;6) не обов'язково зв'язані з правопорушенням;7) не зв'язані з правопорушенням.