Реферат: Життєвий і творчий шлях Т.Мельничука

Оберегом від падінь і небезпек для Т.Мельничука була любов, що оповила його душу до безмежжя. У полоні її гарячих хвиль він стверджував: “Земля від ЛЮБОВІ не втомлюється”. Поет пізнав це почуття настільки, що вже не зможе вбити й найменшу комашку. Навіть росу збудити на світанні йому не вистачить сміливості.

Забилося серце вишні...
Хтось до сонця
дійшов...
Земленько, будь тепліша!
Люди, будбте ніжніші -
Сильніші!
Народжується ЛЮБОВ.

Можна стверджувати, що вся творчість і життя Поета є вченням про Життя і всій його повноті і в духовній насиченості.

Отож, рядки, породжені стражданням і болем, сповнені любові до всього живого, крику відчаю, прохання зупинитись перед вбивствами, руйнуючою і всепоглинаючою цивілізацією вражають ще й своєю символікою, асоціативністю, багатогранністю образів, ритмомелодикою, структурною довершеністю.

Використана література

Андріяшко Т. Тарас Мельничук – хто він? // Дзвін. – 1992. - №3.

Пам’яті Тараса Мельничука. // Літературна Україна. – 1996. - №5.

Кут С. Міфологічні коди поетичного мислення Тараса Мельничука // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. - Вип. IV. - Івано-Франківськ: Плай, 1999. - С. 70-76.

Медвідь В. Князь роси: Есе [Про Т. Мельничука] // Сучасність. - 1992. - № 10. - С. 18-22.

Мельничук Т. Вірші [датовані 25. ІІ 1980] // Тижневик Галичини. - 1998. - 20 серпня.

Мельничук Т. Вірші // Дніпро. - 1964. - № 5. - С. 22-23.