Реферат: Облік грошових засобів і розрахункових операцій

Нс= О х Д, де:

Нс – норматив оборотних коштів авансованих в запаси сировини або будь-яких інших МЦ;

О – одноденні витрати матеріальних цінностей;

Д – норма запасу в днях.

Важливим для розрахунку нормативу є встановлення оптимальної норми запасу в днях, яка залежить від частоти поступлень МЦ, часу транспортування та на підготовку їх до виробництва. Норма запасу в днях включає в себе;

поточний запас – час знаходження МЦ на складах. Він встановлюється в розмірі 50% середньозваженого інтервалу між поставками того чи іншого виду МЦ;

транспортний запас – час знаходження МЦ в дорозі і час, необхідний для проведення грошових розрахунків;

страховий (гарантійний) запас – встановлено в розмірі 50% поточного;

підготовчий запас – час, необхідний для прийняття, розвантаження, сортування і підготовки МЦ до виробництва.

Нормування незавершеного виробництва.

Розрахунок нормативу незавершеного виробництва можна здійснити за такою формулою:

Нн/в = (С х Ц х К) / Т + Р , де

Нн/в – норматив оборотних коштів у незавершене виробництво;

С – виробнича собівартість;

К – коефіцієнт наростання затрат;

Т – тривалість періоду;

Р – резервний запас незавершеного виробництва.

При рівномірному наростанні затрат коефіцієнт вираховується за формулою:

Кзр/з = (А + 0,5Б)/(А + Б) , де

А – одноразові витрати на початок виробництва;

Б – змінні затрати на виробництво виробу.

При нерівномірному наростанні затрат коефіцієнт вираховується за формулою:

Крез/затр. = (З1 + З2 + З3 + ... Зд + (С/2))/(Сп х Ц) , де

З1, З2 – витрати на перший, другий і т.д. день;

Зд – затрати на передостанній день виробничого циклу;

Сп – витрати на виготовлення вироб. виробу;

Ц – тривалість виробничого циклу в днях.

Джерелами фінансування приросту сукупного нормативу власних оборотних коштів є:

прибуток;

приріст стійкої кредиторської заборгованості;

кошти по перерозподілу;

банківські кредити.

За джерелами утворення оборотні засоби класифікуються на:

оборотні засоби, придбані за рахунок власних джерел (статут, фонд, прибуток);

оборотні засоби, придбані за рахунок залучених джерел (кредити банків, кошти кредитної заборгованості).

Основними принципами нормування оборотних засобів є:

наукова обґрунтованість;

прогресивність;

динамічність;

реальність;

повнота.

13. Порядок затвердження нормативів оборотних засобів

При затвердженні нормативу оборотних засобів відбуваються такі етапи процесу нормування:

Підготовчий – проводиться збір і аналіз вихідних даних, аналіз діючих норм витрат матеріалів та цінностей, вивчення зв’язку з постачальниками.

Організаційний – розробка міроприємств (по вдосконаленню виробництва, по скороченню тривалості виробничого циклу).

Розрахунок норм і нормативів – визначення норм і нормативів оборотних засобів по окремих елементах і в цілому по підприємству.

Заключний – затвердження норм і нормативів підприємств і доведення їх до низових підрозділів (цехів, служб).

Показники оборотності оборотного капіталу.

Для оборотності оборотного капіталу використовують такі показники:

оберненість оборотного капіталу в днях;

прямий коефіцієнт обіговості (кількість оборотів);

обернений коефіцієнт обіговості.

Оберненість оборотного капіталу в днях розраховується добутком оборотніх засобів на певний період поділеним на об’єм реалізованої продукції.

Прямий коефіцієнт обіговості визначається діленням об’єму реалізованої продукції на оборотні засоби.

Обернений коефіцієнт оборотності розраховується як ділення оборотних засобів на об’єм реалізованої продукції.

Ефективність використання оборотніх засобів залежить від різних факторів, які можна розділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів відносяться:

загальноекономічна ситуація;

податкове законодавство;

умови одержання кредитів і процентні ставки по них;

можливість цільового фінансування;

участь у програмах, що фінансуються із бюджету.

До внутрішніх факторів належать:

криза неплатежів;

високий рівень податків;

високі ставки банківського кредиту.

До сповільнення оборотності обігового капіталу веде і криза збуту продукції і неплатежі. Важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних засобів є раціональна організація виробничих запасів, тобто:

раціональне використання;

ліквідація зверхнормативних запасів матеріалів;

удосконалення нормування;

покращення організації постачання;

організація складського господарства;

скорочення часу перебування оборотних засобів у незавершеному виробництві;

раціональна організація збуту готової продукції;

застосування прогресивних форм розрахунку;

дотримання договірної і платіжної дисципліни.

Прискорення обороту оборотних засобів дозволяє вивільнити значні суми і таким чином збільшити об’єм виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а ресурси, що вивільнилися використати на потреби підприємства.

14. Операційні затрати підприємства

До зведеного кошторису витрат на виробництво включається витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві промислової продукції.

Розрахунок основної і додаткової заробітної плати робітників зайнятих у виробництві продукції здійснюються окремо для робітників, які знаходяться на погодинній оплаті праці.

Сума основної заробітної плати робітників за погодинною оплатою праці визначається виходячи з їх планової чисельності і середньої тари повної ставки або посадового складу.

Кошторис витрат цехів допоміжного виробництва складається на основі даних про планові обсяги їх продукції та норми матеріальних і трудових витрат.

У першому розділі таблиці у рядках наводяться витрати на виробництво в плановому році за статями витрат. Основою для визначення цих показників є складені раніше розрахунки витрат на сировину і матеріали, паливо, енергію та технологічні цілі, комплектуючі вироби і напівфабрикати, витрати на оплату праці, комплексні статті витрат.

Одночасно у складі цих витрат виділяються елементи витрат і суми витрат допоміжних виробництв, що не розподіляються за елементами. За загальний підсумок першого розділу дорівнює загальній сумі витрат на виробництво в плановому році.

У другому розділі таблиці наводяться витрати допоміжного виробництва і транспортно-заготівельні витрати допоміжних цехів та виділяються елементи витрат у складі цих витрат.

Сума елементів витрат, виділених у першому і другому розділах повинна дорівнювати загальній сумі витрат на виробництво в плановому році. Повинні також бути рівними витрати допоміжного виробництва, включені до статей витрат основного виробництва і розподілене у другому розділі за елементами витрат.

15. Організація розрахунків промислових підприємств

Для зберігання тимчасово вільних грошей та здійснення розрахункових операцій кожному підприємству відкривають в банку розрахунковий рахунок. З р/р здійснюють операції, які забезпечують комерційну на іншу діяльність підприємств. Р/р в національній валюті відкривається підприємством, що здійснюють науково-дослідну, виробничу та іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, володіють основними та оборотними коштами і мають самостійний баланс. Р/р відкривається в установі банку за місцем реєстрації підприємства чи у будь-якому банку України за згодою сторін. При відкритті р/р між сторонами укладається договір на відкриття і обслуговування банківського рахунку. Порядок проведення операцій на рахунках регулюється чинним законодавством України, нормативними актами НБУ та інструкцією “Про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банку”. Видачу грошей з р/р, а також безготівкові перерахування банк здійснює по банківським документам спеціальної форми, скріпленим підписами керівника і головного бухгалтера підприємства і печаткою підприємства. Для відкриття р/р підприємства подають установам банків такі документи:

Заява на відкриття встановленого зразка. Вона підписується керівником і головним бухгалтером.

Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав дане свідоцтво.

Копію рішення про створення чи реорганізацію даного підприємства засвідчену нотаріально чи органом, який видав таке рішення.

Копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену нотаріально.

Картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпорядження рахунком та іншими розрахунковими документами. У картку також включається зразок відбитку печатки даного підприємства.

Основними формами безготівкових розрахунків є:

розрахунки платіжними дорученнями;

розрахунки чеками;

розрахунки акредитивами;

розрахунки векселями та ін.

16. Короткострокове кредитування

Комерційні банки України надають кредит юридичним особам в межах своїх кредитних ресурсів, що складаються із власних, залучених і позичених коштів, як на короткий, так і на довгий термін. Українські банки надають короткострокові кредити юридичним особам, які мають власний баланс і відкритий в банку р/р на договірній основі. При відсутності в даному банку р/р позичальник надає завірені нотаріально установчі документи, копію статуту, картку із зразками підписів і відбитком печатки та довідки банку про залишки коштів на цьому рахунку і наявність заборгованості за позичкою. Промислові, приватні, торгівельні і інші підприємства отримують вказаний кредит для таких цілей: