Реферат: Способи одержання інформації, співпраця з науковцями
22 вересня – День без машин. Жителі понад 150 французьких та італійських міст узяли участь в акції "День без авто", під час якої було заборонено рух приватного транспорту. Ідея цієї акції полягала в тому, щоб примусити водіїв замислитись – чи варто так часто користуватися автомобілем, адже більшість міських поїздок не перевищує 3 км. Зменшилась платня за проїзд у громадському транспорті, активно працювали прокати велосипедів. Дані, отримані в результаті вивчення "Дня без машин" свідчать, що кількість пасажирів громадського транспорту збільшилась на 10 %, а велосипедистів стало втричі більше.
27 вересня – Міжнародний день туризму. "Туризм – чинник збереження світової спадщини нового тисячоліття" – під таким девізом святкувався останнього разу день туризму.
27 вересня – Всесвітній день морів
28 вересня – Міжнародний день боротьби за заборону мокс-палива (змішане оксидне уран-плутонієве паливо для реакторів АЕС) Цю дату в 1998 р. запропонували російські екологи, щоб таким чином відзначити річницю вибуху на плутонієвому заводі "Маяк" (Челябінськ, 29.09.57 р.), який спричинив масштабне забруднення навколишніх населених пунктів. 28 вересня в усьому світі проводяться ненасильницькі акції протесту, кампанії в пресі тощо. Цього року понад 130 громадських організацій з Росії, США, України, Канади, Японії, Франції, Вірменії та інших країн виступили проти перетворення відходів "холодної війни" – збройного плутонію – на ядерне паливо. Приводом для протесту стала російсько-американська угода, за якою кожна сторона бере зобов"язання перевести 34 метричних тонни надлишкового збройного плутонію в стан, непридатний для створення ядерної зброї. Для переробки майже всієї речовини обрана МОКС-технологія. Екологи заявляють, що МОКС містить більшу кількість плутонію та інших радіоактивних речовин порівняно зі звичайним урановим паливом, а також легко "перетворюється" назад в сировину для військової промисловості. Слід також відзначити, що реалізація угоди поки під знаком питання, оскільки Росія поки не знайшла фінансування для виконання своєї частини домовленості.
1 жовтня – Всесвітній день вегетаріанців.
2 жовтня – Всесвітній день свійських тварин.
4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин.
Друга середа жовтня – День захисту від стихійних лих.
16 жовтня – Всесвітній день харчування. Уперше він відзначався 1980 р. за ініціативою Організації з питань харчування та сільського господарства (ФАО) при ООН. Відтоді щорічно в цей день проходять різноманітні заходи, здатні привернути увагу світової спільноти до проблеми голоду. За двадцять років, відколи почали відзначати День харчування, проблема голоду не стала менш гострою. Експерти ФАО підрахували, що на сьогодні понад 862 млн людей на планеті постійно не доїдають. З цього числа 34 млн проживають у розвинених та країнах з перехідною економікою, а всі інші – у країнах третього світу.
17 жовтня – Міжнародний день боротьби зі злиднями.
31 жовтня – День Чорного моря. Уперше він відзначався "зеленими" неурядовими організаціями в 1996 р. Тоді в Стамбулі закінчила роботу Міжнародна екологічна програма, результатом якої став "Стратегічний план захисту та реабілітації Чорного моря". Усі держави чорноморського басейну – Україна, Росія, Грузія, Румунія, Болгарія, Туреччина – зобов"язались протягом 1997 р. розробити на його основі власні національні плани.
2 листопада – День без покупок. незвичайне свято, ідея якого в зміні споживацького ставлення людини до навколишнього світу. "Перед тим як придбати – подумай, чи це дійсно тобі необхідно", – закликають організатори цієї серйозної витівки. Адже більшість покупок людина здійснює автоматично, не замислюючись. У кишені часто робить дірку бажання когось здивувати, вбити час чи заповнити пустоту. Неважко здогадатися, що "День без покупок" був вигаданий у США, вперше він відзначався у 1992 р. Звичайно, американців це найбільше турбує: пересічний житель цієї країни робить в 30 разів більше покупок, ніж індієць! Автор ідеї, рекламіст Тед Дейв, протиставив її щоденному закликові комерційної реклами. "Реклама обманює, обіцяючи, що ми станемо щасливішими, якщо матимемо більше речей, – вважає він. – Крім того, вона викликає відчуття матеріального невдоволення і жадібність". За даними ООН, 86% особистих покупок роблять всього 29% жителів планети. Таке необмежене споживання в глобальних масштабах знищує природні ресурси і постійно збільшує дистанцію між бідними й багатими. І не лише американців можна попрікнути за надмірну любов до великих і малих принад цивілізації. "День без покупок " – це можливість сказати "досить, вистачить", насамперед для західних споживачів. Ідею американського рекламіста підхопили – цього року значні акції відбулися в Європі, Америці, Австралії та Новій Зеландії. Свято відзначено в 13 країнах світу театралізованими процесіями, виставами, трансляцією антирекламних роликів і публікацією антирекламних оголошень. Найпопулярніша пісня дня – бітлівська "Can"t buy me love" ("Кохання не купиш"). Проте, зовсім необов"язково було виходити на вулиці, щоб виразити свою позицію – достатньо просто цього дня не зробити жодної покупки.
Третій четвер листопада – Всесвітній день відмови від паління. Американці вирішили першими, що кидати палити краще гуртом і оголосили третій четвер листопада Великим американським днем "без диму". Згодом за ініціативою Міжнародного союзу боротьби з раком цей день став нагодою кинути палити для всього світу. До Дня непаління в рамках програми ЮНІСЕФ "Діти та підлітки, вільні від тютюну", видано популярні книжки "Как я бросил курить" (розповіді відомих людей про власний досвід) і "Курс выживания для некурящих" (рекомендації для тих, хто хоче захистити своє право не вдихати смердючий тютюновий дим).
3 грудня – День боротьби з пестицидами.
14 грудня – День ліквідатора катастрофи на ЧАЕС.
29 грудня – День охорони біорізноманіття.
Міжнародні дні спостереження за птахами. Акцію щороку проводить Українське товариство охорони птахів. Його мета – збирання даних про стан пернатих узимку. В акції може взяти участь кожен бажаючий. Для цього необхідно зафіксувати, які види птахів, в якій кількості перебувають цими днями у вашій місцевості. Облік птахів, що зимують в Україні, має важливе значення не лише для науки, а й для природоохоронної справи. Знаючи види, кількість і місце перебування пернатих взимку, можна організувати підгодівлю птахів, охорону їх на зимівлях. Міжнародні дні спостереження за птахами є популярними в усьому світі.
Окрім певних дат можна зробити і цілий календар на окремий місяць, як це підготовлено за матеріалами видання "Проблемы химической безопасности".
Хімічний календар на липень
01.07.1916 р. – у ході Першої світової війни французька артилерія вперше застосувала синильну кислоту. Протягом війни французи використали близько 4 тис. т цієї речовини;
02.07.1945 р. – видано Постанову Держкомітету оборони СРСР про збереження мобілізаційної готовності до виробництва хімічного озброєння;
06.07.1960 р. – на полігоні "Капустин Яр" розпочалися випробування балістичної рідкопаливної ракети середньої дальності Р-14. Розробники: М.К.Янгель, В.П.Глушко. Виробники: "Южмаш" (Дніпропетровськ), "Полёт"(Омськ). Паливом для ракети, загальна маса якого майже 80 т, був високотоксичний гептил.
Протягом 1965-1969 років з"явилося 97 пускових установок Р-14 і Р-14У.
08.07.1930 р. – академік А.Н.Бах проголосив на XVI з"їзді ВКП(б), що перемогу в наступній війні буде визначати "не метал, а хімічна продукція, не багнети та снаряди, а отруйні гази".
10.07.1917 р. – німецька армія під час війни вперше провела артилерійський обстріл, використовуючи дифенілхлорарсин – отруйну речовину, що викликає подразнення.
10.07.1976 р. – на хімічному заводі ІКМЕСА, розташованого в Севезі (поблизу Мілана), сталася аварія. Після неї було зареєстровано чимало випадків хвороби хлоракне, переважно у дітей, що вказало на діоксинову природу подій; почався масовий падіж домашніх тварин. Загальна площа хімічного забруднення склала 17,1 км з населенням 220 тис. Заходи з ліквідації наслідків аварії тривали багато років. Адміністрація заводу постала перед судом. Ця катастрофа призвела до міжнародного розуміння "діоксинової небезпеки".
12-13.07.1917 р. – у ході Першої світової, під час боїв у бельгійському місті Іпр, Німеччина вперше використала іприт – стійку отруйну речовину шкіряно-наривної дії. Було випущено 50 тис. снарядів, які містили 125 т отрути, уражено 2490 осіб. Протягом цієї війни обидві сторони застосували 12 тис. т іприту, постраждали 400 тис. осіб.
14.07.1961 р. – на спеціальному засіданні Науково-технічної ради Міністерства оборони СРСР, за участю Мінздраву та Мінсільгоспу, розглянуто питання форсування робіт у галузі біологічної зброї, у тому числі шляхом направленого змінювання антигенної структури та підвищення агресивності збудників інфекційних хвороб людей, тварин і рослин.
18.07.1964 р.– серед населення станції й міста Арись (Казахстан) почалася епідемія, викликана отруєнням інсектицидом, який раніше використовувався для обробки бавовняних плантацій за допомогою авіації. Постраждало 526 осіб.
23.07.1958 – Постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР затверджено рішення про будівництво в Чувашії комбінату "Хімпром" для випуску найновіших на той час фосфорорганічних отруйних речовин – зарину (6400 т/рік) та зоману (2600 т/рік). Військове виробництво маскувалося під випуск хімічної продукції цивільного призначення – синтетичних барвників та віскозного шовку.