Реферат: Тенденції та перспективи світової золотовидобувної промисловості

Проте, на погляд автора, така ситуація триватиме недовго. Безперечно, не можна чекати підвищення вартості золота у першій половині 2000 р., навпаки, ціна золота може дещо знизитися, якщо не вживатимуть заходів держрегулювання (що не виключено). Через це треба чекати на спад видобутку золота у 1999 та 2000 рр., можливо, на 5-10% на рік. Але зниження пропозиції неминуче викличе підвищення попиту і – як наслідок – підвищення вартості золота, можливо, вже наприкінці 2000 р., приблизно до 300-350 $/oz. Швидше за все, сподівання фінансових та урядових кіл певних розвинутих країн про заміну золота як світового фінансового гаранта валютних резервів доларами США чи євро Західної Європи є небезперечними, недостатньо обгрунтованими. Ці сподівання базуються передусім на нинішньому політико-економічному стані світового співтовариства, у першу чергу – на незаперечному лідерстві Сполучених Штатів Америки. Але, як свідчить історія людства, глобальна політико-економічна ситуація може змінитися дуже швидко, а золото завжди залишається найнадійнішим гарантом фінансового стану будь-якого суспільства.

Ці висновки частково підтверджуються останніми відомостями з фінансових ринків щодо підвищення ціни золота наприкінці вересня 1999 р. до 282 $/oz, а у грудні 1990-січні 2000 р. до 290-320 $/oz (хоча у березні-квітні вона знов знизилася до 280 $/oz). Міжнародні аналітики пов’язують це підвищення з трьома групами факторів:

- економічні: світовий попит на золото та його щорічне зростання суттєво перевищують видобуток золота та його динаміку (див. табл. 10); наприклад, у другому кварталі 1999 р. збут золота виріс на 16% порівняно з тим самим періодом 1998 р., тоді як значного підвищення видобутку золота не спостерігалося, навпаки, певні компанії зменшили видобуток у зв’язку з його низькою вартістю;

- політичні: країни, що видобувають золото (передусім ПАР, а також Гана, Перу та інші), особливо постраждали від зниження цін на золото, вплинули на уряди розвинутих країн (США, Великобританію, Швейцарію та інші) і змусили їх пом’якшити позиції щодо продажу значної частини їхніх запасів на світовому ринку;

- фінансові: Європейський Центральний банк у вересні 1999 р. заявив, що у наступні п’ять років підконтрольні йому фінансові структури стримуватимуть щорічний продаж золота у межах 400 т, що становить приблизно 2000 т (менше, ніж щорічний світовий видобуток), а «велика сімка» розвинутих країн відмовилася від плану МВФ щодо продажу на світовий ринок десяти відсотків його золотого фонду на світовому ринку.

Це зовсім не означає, що світова криза щодо золота завершилася, але свідчить, що золото зберігає і зберігатиме свої традиційні функції найважливішого забезпечувача світової фінансової стабільності.

Становище з українським золотом

Нині мінерально-сировинна база золота в Україні відсутня, хоча є надійні передумови її створення. В Україні є два можливих джерела золотого зруденіння: неогенові родовища Закарпаття та докембрійські Українського кристалічного щита (УКЩ). Щодо перших, то вони належать до внутрішньої зони Східних Карпат та пов’язані з неогеновим вулканізмом структур активізації периферійної частини Паннонського масиву. Відомі родовища (Мужіївське, Берегівське та інші) мають комплексний характер та являють собою системи кварцових жил, рідко зони штокверків та тіла еруптивних брекчій із золото-поліметалічними рудами. Золото в Карпатах видобувалося ще у стародавні часи, особливо на території Румунії, частково (у XIX ст.) – на площі українського Закарпаття. Існує програма геолого-розвідувальних робіт у Закарпатті, де передбачені розвідка відомих родовищ та пошуки нових [1], будівництво золотовидобувного підприємства на базі золотих руд Мужіївського та інших родовищ.

Щодо родовища Сауляк, яке належить до іншого генетичного типу, то, за відомостями Прайм Тасс, українсько-російське підприємство «Тукурингра» розпочало підготовку до видобутку золота на родовищі Сауляк, де очікувалися запаси 11 т золота з вмістом 5,6 г/т. У 1997 р. підприємство витратило 7,5 млн грн., у 1998 р. планувалося видобути перші 400-450 кг золота, але ці плани не здійснилися. Лише у 1999 р. там видобуто незначну кількість золота.

І хоча наприкінці 1999 р. було відкрито золотовидобувний комплекс на базі Мужіївського родовища, де вже видобуто перше українське золото, загалом відомі карпатські родовища мають порівняно невеликі запаси і навряд чи зможуть стати надійною базою золото-сировинного комплексу України.

Найважливіші перспективи золоторудної мінералізації України, очевидно, пов’язані з докембрійськими родовищами УКЩ. Річ у тім, що геологічна будова та історія розвитку УКЩ аналогічні докембрійським кратонам Африки, Австралії та Америки, де з давніх часів відоме та інтенсивно розроблюється багате золоте зруденіння. Останнім часом золоторудні об’єкти було відкрито й на території УКЩ [2]: родовища Майське, Юр’ївське, Сергіївське, Балка Широка та Клинцівське. Вони являють собою системи кварц-карбонатних та кварц-сульфідних жил, лінз, горизонтів, рудних стовпів та штокверків, локалізованих у рудоконтролюючих зонах розломів північно-східної, субширотної та субмеридіональної орієнтованості серед архейських та ранньопротерозойських зеленокам’яних метавулканітів, залізистих кварцитів, інтрузій основного складу, гнейсів, мігматитів та гранітів. Запаси оцінюються як значні, вміст золота – від 1-3 до 5-7 г/т [1,2]. За своїми особливостями вони нагадують відомі родовища Африки, Канади, Австралії.

На підставі схожості геологічної будови та родовищ УКЩ з будовою та родовищами золотопродуктивних кристалічних щитів світу можна прогнозувати його високі перспективи щодо золотоносності, сумарні ресурси якої на УКЩ, на думку автора, значно перевищуватимуть 1-2 тис. т металу, а ймовірніше сягатимуть близько 10 тис. т.

На тлі позитивних показників золотоносності існує проблема собівартості продукції. Вона пов’язана з неспроможністю видобутку золота у відкритих кар’єрах через наявність зазвичай потужного (до 100-150 м) шару молодих пухких відкладів платформного чохла. Ця проблема може бути розв’язана у такий спосіб. Як відомо, відклади чохла нерідко самі являють собою корисну копалину: глини, каоліни, аргіліти тощо. Якщо внаслідок комплексного аналізу геологічної будови району золотого родовища буде обгрунтовано доцільність промислової розробки перекриваючих відкладів будь-якого типу нерудних корисних копалин, це значно зменшить собівартість видобутку основного компонента – золота.

* * *

Таким чином, Україна має значні перспективи створення власної золоторудної мінерально-сировинної бази, більше того, зобов’язана створити її для власної економічної безпеки. Одним із способів цього може бути залучення до національної економіки закордонних вкладень, а до розробки золотих родовищ – іноземних фірм на паритетних началах, що практикується у світі. Через різке зниження останніми роками вартості золота на світовому ринку золоторудна промисловість світу зараз перебуває у глибокий кризі. Але аналіз перспектив та тенденцій світової золотовидобувної промисловості дозволяє прогнозувати наступне підвищення вартості золота до рівня не нижче ніж за 300-350 $/oz. Це не тільки стабілізує світову економічну ситуацію щодо золота, а й потребуватиме розширення геологорозвідувальних досліджень, пошуків та експлуатації нових золоторудних об’єктів.

Список використаної літератури

1. Гурський Д. С., Веселовський Г. С. Українське золото сьогодні // Мінер. ресурси України. – 1996. – № 3. – С. 9-10.

2. Золотые месторождения Украинского щита (Украина) / В.Б. Коваль, Ю.М. Коптюх, М.А. Ярощук и др. // Геология рудных месторождений. – 1997. – № 3. – С. 229-246.

3. African Mining. – 1999. – January-February. – Vol. 4. – №. 1.

4. African Mining. – 1999. – March-April. – Vol. 4. – № 2.

5. African Mining Bulletin. – 1999. – 25 Jan.

6. Engineering and Mining Journal. – 1998. – March. – Vol. 199. – № 3. – P. 35-38.

7. Foster R.P. Gold in the year 2000: a global overview // Australian Jour. Of Earth Scien. – 1996. – № 43. – P. 1-14.

8. Gold Metallogeny and Exploration / Ed. by Foster R. P. – London: Chapman and Hall, 1993. – 432 p.

9. Mining activity survey // Mining Magazine. – 1999. – January. – Vol. 180. – № 1. – P. 17-33.

10. Mining Magazine. – 1998. – February. – Vol. 178. – № 2. – P. 87-105.

11. Mining Magazine. – 1999. – March. – Vol. 11. – № 9. – P. 87-105.

12. Mining Mirror. – 1999. – April. – Vol. 11. – № 10. – P. 54-55.

13. Mining Journal. – London. – 1999. – March 26. – Vol. 332. – № 8521. – P. 211-219.

14. Mining Journal. – London. – 1999. – May 7. – Vol. 332. – № 8530. – P. 341.

15. Murray S. Gold // Engineering and Mining Journal (E&MJ). – 1998. – March. – Vol. 199. – № 3. – P. 35-38.

16. Phillips G. N. Historical Gold Production: a Review // Newsletter of the International Liaison Group of Gold Mineralisation. – 1998. – October. – № 27. – P. 49-50.

17. «Promin-98 Bourkina»: Mat. of Mining Conference, Ouagadougou (Bourkina-Faso), 26-29 October, 1998.

18. The Mining Record // International Mining News. – Dever, Colorado, USA. – 1998. – January 28. – Vol. 109. – № 4. – P. 4-11.

19. World Gold. – 1999. – February. – Vol. 2. – № 2. – P. 11.

20. World Gold. – 1999. – May. – Vol. 2. – № 5.

21. World Gold Analyst. – 1998. – November. – Vol. 1. – № 2. – 99 p.

22. Worldwide projects and expansions // Mining Magazine. – 1998. – July. – Vol. 179. – № 1. – P. 21-27.