Реферат: Соціальний комплекс України

"Статистичний щорічник України 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 467.

Найвищий рівень забезпеченості населення лікарями має міс-І в Києві, Автономній Республіці Крим, в Одеській, Львівській і Харківській областях. Щодо забезпеченості середнім медичним персоналом, то найвищі показники відзначаються у м. Києві, Ав­тономній Республіці Крим, Кіровоградській, Волинській, Доне­цькій та Херсонській областях.

В останні роки спостерігається тенденція до розукрупнення територіальних лікарняних дільниць в містах у зв'язку з будівницт­вом великих, добре оснащених сучасних лікарень і поліклінік, у яких існують можливості для ефективного лікування і більш пов­ного використання ліжкового фонду. Медичну допомогу надають також спеціалізовані лікарні, диспансери, станції невідкладної медичної допомоги, поліклініки, жіночі консультації.

Наявність значної кількості сіл, у тому числі малих, викликало необхідність мати фельдшерсько-акушерські пункти, кожен з яких обслуговує, як правило, один, два і більше населених пунк­тів. Тут надається перша медична допомога, здійснюється комп­лекс заходів санітарно-гігієнічного і протиепідемічного характе­ру. Виправдали себе міжсільські дільничні лікарні на 10—50 лі­жок, де можлива організація спеціалізованих кабінетів і відді­лень. Якщо мережа і місткість лікарняних закладів в Україні змен­шуються, то амбулаторно-поліклінічних закладів і станцій (відді­лень) швидкої медичної допомоги — зростають (табл. 43). Це сприяє поліпшенню обслуговування населення, адже 80% насе­лення розпочинає і закінчує лікування саме в амбулаторно-полік­лінічному закладі.

Матеріально-побутрвий комплекс. Забезпечує матеріальні умо­ви життя населення. Його складовими частинами є галузеві під-комплекси (житлово-комунальний, побутовий, торгівлі, громад­ського харчування та ін.), які сприяють збільшенню вільного часу населення та його раціональному використанню, підвищенню культури побуту, зменшенню масштабів і трудомісткості домаш­нього господарства. Покращання житлово-комунального обслу­говування забезпечує необхідну основу для відтворювального процесу, позитивно впливає на шлюбність, народжуваність, зміц­нення здоров'я населення.

Житлово-комунальний комплекс задовольняє потреби людей у житлі. Весь житловий фонд в Україні перевищує 10 000 млн. м2 загальної площі житла, у тому числі державний, колективний жит­ловий фонд і фонд житлово-будівельних кооперативів становить 292 млн. м , а решта — 710,6 млн. м2 знаходиться у приватній власності громадян. Міський житловий фонд становить понад 603 млн. м2, сільський — 367,5 млн. м2. У містах державний, сус­пільний житловий фонд і фонд житлово-будівельних кооперативів переважає і становить дві третини, а житловий фонд в особи­стій власності — третину. В сільській місцевості картина майже протилежна: житловий фонд в особистій власності громадян ста­новить близько 90%, а державний — понад 10%.

Середня забезпеченість населення житлом у розрахунку на одного жителя в містах становить 18,7 м2 загальної площі, а в сільській місцевості — 22,6 м2. У 1997 р. житлові умови поліп­шили 2,1% сімей та одинаків, які знаходились на квартирному обліку, проти 9,2% у 1990 р. Краща забезпеченість населення жит­лом у міських поселеннях Луганської, Донецької, Дніпропетров­ської, Київської і Черкаської областей, а в сільській місцевості — у Вінницькій, Київській, Черкаській, Хмельницькій, Кіровоград­ській, Чернігівській, Житомирській, Полтавській, Сумській і Дніпро­петровській областях. Із загальної кількості сімей і одиноких 130,8 тис. знаходяться на обліку в державному фонді і фонді ЖБК. На сучасному етапі розвитку житлового будівництва наміти­лась тенденція до комплексної забудови жилих районів. Зростає питома вага житла, побудованого за індивідуальними проектами, що враховують потреби різних верств населення. Поліпшується якість як жилих, так і допоміжних приміщень, розширюється бу­дівництво будинків за новими типовими проектами з квартирами поліпшеного планування, що дає змогу підвищувати рівень за­безпеченості населення жилою площею та основними елемента­ми благоустрою. Для сільської місцевості розроблено типові впо­рядковані (переважно цегляні) одноповерхові та двоповерхові будинки присадибного типу з господарськими будівлями, більш повним набором комунальних послуг. Застосування нових буді­вельних матеріалів, перехід до будівництва жилих будинків з пок­ращеним плануванням, а також за проектами нового покоління дозволили не лише поліпшити експлуатаційні якості жилих бу­динків, але і змінити зовнішній вигляд багатьох міст і сіл. З'яви­лось більше жилих кварталів та суспільних центрів, які мають ; виразні архітектурні рішення.

За рівнем благоустрою жилі приміщення в міських поселен­их та сільській місцевості істотно відрізняються. Сільські житла ірше забезпечені газом, центральним опаленням, водопроводом, аналізацією, гарячим водопостачанням, ваннами. Найкращий рі-їнь благоустрою житлового фонду мають нові міста і санаторyj-курортні центри.

У 1997 р. готельне господарство України було представлено І373 готелями на 58464 номери з жилою площею всіх номерів |002 тис. м2. Одноразова місткість готелів становила 119 803 місць.

Проте і цей фонд використовується недостатньо (коефіцієнт ви­користання місткості становив лише 0,22).

Обсяг житлового будівництва в останні роки знизився. Якщо у 1990 р. збудовано підприємствами і організаціями всіх форм влас­ності загальної площі житла 17,5 млн. м2, то у 1997 р. — 6,4 млн. м2. У 1997 р. державними підприємствами і організаціями введено в експлуатацію 20% житла, з них за рахунок коштів підприємств і організацій — 81%. Для поліпшення рівня забезпеченості насе­лення житлом необхідно не лише збільшити масштаби житлового будівництва, але і більше уваги приділяти комплексній забудові населених пунктів, інженерному устаткуванню, розширенню ву­лиць, будівництву доріг з твердим покриттям, каналізаційних во­допровідних ліній, санітарній очистці, освітленню вулиць, збіль­шенню кількості підземних переходів, будівництву об'їзних доріг тощо. Подальше підвищення ефективності житлового будівниц­тва обумовлює необхідність значного покращання якості будин­ків у відповідності з запитами різних верств населення і соціаль­них груп. Вирішенню цього питання має сприяти широкий роз­виток житлово-будівельних кооперативів та індивідуального бу­дівництва на кредитній основі так, як це робиться в більшості країн Заходу. Разом з тим необхідна соціальна норма гарантова­ного надання житла кожній людині, кожній родині за рахунок державних коштів.

Галузь побутового обслуговування займає одне з провідних місць в обслуговуванні населення, що обумовлюється його функ­ціональною роллю у відтворювальному процесі. Розвиток і удо­сконалення побутового обслуговування населення забезпечує по­кращання умов життя, підвищення матеріального благоустрою всіх верств населення різних регіонів і глибокий розвиток та все­бічне удосконалення особистості. На цю галузь припадає чверть загального обсягу платних послуг. Галузь об'єднує більш ніж 20 окремих, досить самостійних підгалузей, які істотно відрізняють­ся одна від одної. Функціональне призначення кожної з підга­лузей настільки різне, що це обумовлює специфічні особливо­сті і в технічному оснащенні її підприємств і закладів, і в їх технологічному та організаційному забезпеченні. Діапазон функ­цій і підгалузей, які входять до побутового обслуговування, дуже широкий.

За останні роки структура виробництва основних видів побу­тових послуг в країні поступово приводиться у відповідність до структурних змін у потребах населення. Це сприяє подальшому підвищенню ступеня повноти задоволення потреб населення в найбільш економічно значущих видах побутового обслуговуван-.ня. Зростання обсягів споживання побутових послуг в цілому та (найбільш ефективних з них супроводжується підвищенням на-Іродногосподарської ефективності побутового обслуговування на-|сслення в цілому. Підприємства галузі надають населенню понад 900 видів послуг. Обсяг реалізації побутових послуг населенню cтановить 77,2 млрд. грн., у тому числі у сільській місцевості — 5 млн. грн. Обсяг реалізації побутових послуг на одного житеkя становить відповідно 14,2 і 10,7 грн. (табл. 44).

Таблиця 9

ПОБУТОВІ ПОСЛУГИ НА ДУШУ НАСКЛКІШЯ В УКРАЇНІ

у 1995—1997 pp. (грн., у факт. цінах)*

Види послуг	1995	1996	1997
			Всього	у тому числі у сільській місцевості
Всі надані послуги	6,9	11.5	14,2	10,7
У тому числі ремонт та індивідуальне пошиття взуття	0,2	0,2	0,2	0,0
ремонт і індивідуальне пошиття одягу	0,4	0,5	0,5	0,1
індивідуальне пошиття і в'язання трико­тажних виробів	0,1	0.1	0,1	0,0
ремонт радіотелевізійної апаратури, по­бутових машин і приладів, ремонт і виго­товлення металовиробів	0,4	0,7	0.8	0,1
ремонт і технічне обслуговування транс­портних засобів	0,8	1.2	1,4	0,3
ремонт і виготовлення меблів	0,1	0.1	0,1	0,0
хімічна чистка і фарбування	0,1	0.1	0,1	0,0
послуги пралень	0,5	0,6	0,6	0,0
ремонт і будівництво житла (квартир)	0,3	0.4	0,4	0,3
послуги фотографій	0,2	0.4	0,8	0,0
послуги лазень і душів	0,1	0,1	0,1	0,0
послуги перукарень	0,5	0.9	1,1	0,1
послуги прокатних пунктів	0,2	0,3	0,3	0,0
транспортні послуги	0,9	1.5	1,6	2,2