Реферат: Початки підприємництва. Процес створення підприємства та характеристика його основних етапів
Величину підпрриємницького капіталу Кн можна обчислити:
Кн = Те + Ко + Мое + Він
Те - технічні елементи;
Ко - оборотні кошти;
Мое – матеріальні оборотні елементи;
Він – інтелектуальна власність (нематеріальні активи).
Формування початкового капіталу.
Організація нового підприємства будь якого типу неминуче зв’язана з наявністю достатнього капіталу. Початковим називають капітал, котрий вкладається у будь-яке власне діло з самого початку практичної реалізації підприємницького проекту.
Розмір початкового (стартового) підприємницького капіталу визначається на основі економічних розрахунків щодо конкретного проекту, розробленого стосовно прийнятої нової підприємницької ідеї. До можливих способів формування підприємницького капіталу належать:
перший – фінансові підсумки попередньої підприємницької діяльності, (власної або успадкованої);
другий – особисті заощадження (не лише у грошовій, а у речовій, товарній формі);
третій – позичкові кошти, тобто отримані в борг з певними зобов’язаннями (сплата встановленого відсотка за рік).
Третій спосіб формування початкового статутного капіталу має значне поширення на Україні, це так звані “зростання з нуля”. При цьому варто зазначити, що отримати кредит не так просто – потрібна тверда гарантія щодо його вчасного повернення. Такою гарантією може бути якість підприємницького проекту, точність економічних розрахунків, висока ймовірність значного ефекту, швидка оборотність і окупність капіталу.
З огляду на економічне розуміння не треба плутати терміни “позика” і “кредит” (хоч кредит виступає у формі позики - безвідсоткового кредиту).
П о з и к а – це вид господарсько-економічної операції, у процесі здійснення котрої одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у тимчасову власність гроші або товари, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму чи кількість товару в обумовлений срок.
Отже позика надається завжди на умовах повернення, але без комерційного зиску, тобто безкоштовно.
К р е д и т – це господарсько-економічна операція з наданням однією стороною (юридичною особою) іншій (юридичній чи фізичній особі) грошей чи певного товару в борг (строкове користування на засадах повернення і, як правило, за певну плату встановленого відсотка від загальної суми кредиту).
Кредитні операції є багатонапрямленими і порівняно численними. За ознакою залежності від форми забезпечення (заставну ХХХХХ так звані бланкові позички, тобто позички без будь якого забезпечення (матеріальною чи фінансовою). Вексельні, підтоварні та фондові кредити означають кредитні операції, що здійснюються під заставу відповідно векселів, товариних цінноестей (майна і цінних паперів).
Будь-які кредити можуть мати різні строки повернення. Існують так звані онкальнікредити, тобто кредити до запитання, які повертаються на першу вимогу кредитора. Коротко-, середньо-, та довгострокові кредити надаються відповідно на термін: до одного, від 1 до 5 років, понад 5 років.
До найчисленнішої категорії позичальників належать фірми, яким надаються відповідні кредити для поповлення власних оборотних коштів або для інвестування різних за призначенням об’єктів.
Основним способом погашення кредитів є разове повернення зі сплатою певного відсотка за користування ним, можливе повернення ресурсів на виплат, тобто здійснення кількох послідовних платежів у межах загальної суми кредиту з урахуванням відсотка за кредит.
Ясна річ, на момент початку реалізації підприємницького проекту виявити (розрахувати з достатньою точністю всі потреби у фінансових ресурсах складно). Тому варто передбачити якісь резервні кошти. При формуванні стартового підприємницького капіталу підприємець має враховувати не тільки його загальну величину, а й прогнозовану економічну вигоду від вкладень у власне діло.
Джерелами отримання фінансових коштів можуть бути комерційні кредити, банківські позики, кошти від продажу облігацій, кошти різноманітних інвестиційних установ, кошти приватних інвесторів. Можливі різні варіанти поєднання акціонерного і позичкового інвестування.
Капітал будь-якої підприємницької структури поділяють на основний та оборотний.
Основний – всі технічні засоби виробництва.
Оборотний – охоплює все те, що проходить через підприємство і призначений для виробничого й особистого споживання або продажу на ринку.
Розподіл капіталу на основний та оборотний має практичне значення у зв’язку з різним за часом кругообігом і періодом повернення. Оборотний швидше щодо основного. Основний відшкодовується частинами у вигляді амортиз. Відрахувань в міру його зношування, то оборотний – відразу після виробництва та реалізації товару, його сплати споживачами.
Капітальні вкладення характеризують реальні інвестиції у відтворення основних фондів (фінансових активів) і на приріст матеріально-виробничих запасів. Капітальні вкладення уособлюють певну сукупність фінансових коштів, що органічно зв’язана з функціонуванням основного капіталу.
Отже, за абсолютною величиною капітал значно переважає капітальні вкладення, які в подальшому матеріалізуються в найбільшому елементі капіталу – технічних засобах виробництва.
4. В умовах ринкової економіки будь-яка більш-менш масштабна підприємницька діяльність зв’язана з господарським ризиком. Значна частина підприємців банкрутують через те, що не мають достатніх знань і навичок господарювання. Люба комерційна акція вимагає ретельної та грамотної підготовки до її здійснення.
Бізнес-план – ретельно підготовлений документ, котрий розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він дозволяє передбачити не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу. Практично його можна вважати формою експертної оцінки діяльності та ефективне здійснення нової підприємницької ідеї.
До основних завдань розробки бізнес-плану належать:
оцінка новизни і прогресивності підприємницької ідеї, її сильних та слабких сторін;
визначення витрат, фінансових ресурсів і джерел фінансування;
обгрунтування і вибір стратегії діяльності фірми, визначення концепції її рохвитку в період реалізації підприємницької ідеї.;
оцінка кон’юктури ринку та рівня конкуренції, визначення ступеня можливого господарського ризику;
пошук надійних партнерів для розробки й реалізації іноваційно-інвестиційного проекту;
прогнозування (приблизні розрахунки очікуваних результатів реалізації нової підприємницької ідеї в перші та наступні 5 років).
Добре розроблений та обгрунтований бізнес-план є важливим підгрунтом так-званої бізнес-пропозиції, що використовується в процесі переговорів з партнерами, його використовують задля залучення надійних інвесторів і кредиторів.
Бізнес – план може бути розроблений за структурою:
Орієнтовна типова структура бізнес-плану.
|
1
| ||||
2
| |||
3
|
4
5
|