Реферат: Іконопис, розпис скла, малювання на тканинах та рідкісні техніки
Існує ще один спосіб сухого розпису по тканині. Він полягає в тому, що всю площину тканини покривають розчиненим у воді яєчним жовтком з додаванням кількох крапель оцту.
ХОЛОДНИЙ БАТИК
Найпоширеніший вид розпису тканини — холодний та гарячий батик. Цей вид мистецтва здавна відомий в Азії, Африці, але особливого поширення і визнання набув на острові Ява. В Європі цей вид прикрашання тканини був поширений у минулому столітті. Ця техніка стала знову популярною в 30-ті роки XX ст.
Це дуже копітка техніка, але вироби, виготовлені цим способом, дуже красиві. У техніці холодного батика виготовляють декоративні текстильні вироби, які не потребують чистки і добре захищені від потрапляння води.
Для виконання виробів у цій техніці насамперед потрібна дерев'яна рама з рейок невеликого перерізу. Ширина рами залежить від ширини тканини (70, 90 або 100 см), а довжина має такі самі розміри (для квадратних виробів) або більші (100— 200 см). Можна виготовити раму із змінюваними розмірами. Для цього по кутах рами по діагоналі прорізають пази і скріплюють протилежні кути гвинтами, змінюючи цим раму до потрібних розмірів.
На раму набивають цвяшки з нержавіючого металу без шляпок. Відігнувши цвяшки до краю рами, утворюють гачки, на які потім натягують тканину.
Крім рами потрібен спеціальний інструмент — тьянтинг, за допомогою якого на тканину наносять воском графічний рисунок. Віск у такому випадку є резервом і створює світлий контурний рисунок на стику двох кольорів. Тьянтинг — це мідна форма для розтопленого воску із стінками завтовшки 1—3 мм, в зв'язку з чим віск не дуже швидко застигає. Знизу форма має круглий отвір, діаметр якого дорівнюе діаметру звичайної голки. Збоку до тьянтинга кріплять осердя з дерев'яною ручкою.
Графічний рисунок можна також наносить плоскими або круглими пензлями, м'якими або жорсткими, або ж за допомогою скляної трубки з кулькою; кінчик трубки потоншений і трохи зігнутий. Така трубка потрібна для нанесення по рисунку так званого резерву, але іншого складу, ніж у випадку сухого розпису. Гарячий віск наносять на площину тканини по рисунку у вигляді широких смуг або невеликих площин круглими білячими пензликами, а у вигляді великих площин — плоскими пензлями завтовшки 1—3 см (№ 18—22).
Віск підігрівають і підтримують у теплому стані в емальованій або керамічній посудині (остання довше зберігав тепло). В іншій емальованій посудині відразу ж готують розчин барвників. Для основного розчину барвника, в який потрібно занурити всю тканину, посудину готують великого об'єму, наприклад відро, куди зручніше опускати великі відрізки тканини.
Резерв для роботи трубочками готують з гумового клею та бензину. Клей розчиняють у бензині до густоти сметани і наносять контури на тканину скляною трубочкою. Після нанесення рідкого резерву бензин випаровується, а гумовий клей заходить у пори тканини і затримує проникнення водного розчину барвника з однієї площини в іншу. І тільки в рамках оконтуреної невеликої площини можна немов би аквареллю по мокрому писати рідкими барвниками.
Натягуючи тканину на раму, необхідно простежити, щоб її натяг був не дуже сильним, бо Інакше резерв, як правило, руйнується. Проте натяг не повинен бути і надто слабким, бо, провисаючи, тканина деформується, і малюнок спотворюється.
ГАРЯЧИЙ БАТИК
Для роботи в цій техніці треба насамперед підготувати відповідну воскову суміш, використовуючи озокерит і бджолиний віск у співвідношенні 1 : 3. Озокерит за своїми якостями близький до бджолиного воску, і його можна використовувати в чистому вигляді. Якщо замість озокериту застосовують парафін (побутова свічка), то його слід змішувати з воском у співвідношенні 3 : 2. Ця суміш м'яка, еластична, добре лягає на тканину, не відшаровується від неї, на відміну від покриття самим тільки парафіном. Якщо шар резерву відлущиться, то на оголену частину площини тканини затікав барвник «чужого» кольору, утворюється пляма, що, звичайно, порушує загальну композицію малюнка.
Працюючи в такій техніці, краще використовувати кубові або анілінові барвники. Але найстійкішими є органічні, тобто рослинні барвники (див. розділ «Фарбування тканин і пряжі»).
Перед початком розпису в техніці гарячий батик тканину промивають у гарячому содовому розчині (на 10 л води —1 столова ложка соди). Содовий розчин змивав всі промислові добавки, які використовують під час обробки. Тканина стає чистою і трохи збігається, що запобігає деформації малюнка після нанесення його на тканину. Коли тканина просохне, її натягають на раму.
Рисунок наносять простим олівцем (не хімічним). Наступний етап — нанесення воскового шару. Розплавленим воском спочатку покривають ті площини, на які передбачається нанести темнішу фарбу. Вільні від воску площини фарбують у світлі тони. Для цього тканину занурюють у розчин барвника світлого тону. Потім її виймають, сушать і, проклавши між кількома шарами м'якого паперу або газет, прасують гарячою праскою і тим знімають шар воску. Далі воском покривають щойно пофарбовану ділянку, а також ті, які не повинні фарбуватися в новий, другий за тональністю колір. Повторюють весь процес фарбування тканини і знімання воску. Перед останнім етапом — пофарбуванням площини тканини в найтемніший колір (чорний, темно-коричневий тощо) всі площини, вкриті восковим резервом, можна злегка пом'яти. На воску утворяться невеликі тріщинки, крізь які на тканину потрапляв барвник після занурення її в його розчин. Весь малюнок вкривається ефектною сіткою. Залежно від напряму тріщин (горизонтально, вертикально, по діагоналі чи по рисунку) утворюється додатковий графічний рисунок.
Гарячий віск на великі площини тканини наносять широкими пензлями, а для нанесення ліній користуються
тьянтингом або тонким пензлем. У тьянтинг віск заливають ложкою. Чим віск гарячіший і рідший, тим краще. Його наносять швидкими рухами, поки він не застиг, бо доведеться знову підігрівати. Перед початком роботи тьянтинг необхідно «розписати» на папері так, як «розписують» нову кулькову ручку. Нижній отвір інструмента має добре випускати віск. Нанесені за допомогою тьянтинга воскові контури або резерв з гумового клею створюють бар'єр, крізь який барвник не потрапляє на сусідню площину.
Якщо в місцях, вкритих воском, тканина не потемнішає, значить віск не пройшов в пори тканини, він остиг. Роботу краще припинити, бо такий віск все одно відшарується від тканини. Гарячий віск має добре просочити волокна тканини, інакше під час фарбування барвник потрапить на ті ділянки малюнка, які на цьому етапі розмальовувати не передбачалось.
Фарби розводять у гарячій (45 °С) воді. Юлькість сухого барвника залежить від розміру площини, яку слід розмалювати, і інтенсивності кольору. Для фарби темних відтінків на 1 л води беруть 1—2 чайні ложки сухого барвника і додають 1—2 чайні ложки нашатирного спирту. Щоб виконати в техніці гарячого батика, наприклад, декоративну наволочку, потрібно 2—3 л розчиненого барвника, плаття —8—10 л. Чим більша кількість розчину, тим краще пофарбується тканина. Слід пам'ятати: при температурі 45 °С тканину тримають у барвнику стільки, скільки потрібно для одержання бажаного відтінку. Суха тканина вбирає фарбу гірше і нерівномірно, тому краще фарбувати вологу тканину.
Для розпису можна скористатися сірчистими барвниками. При температурі 80 °С в 1 л розчиняють 15г сірчистого натрію і 10 г сірчистого барвника, перемішують і трохи охолоджують. Коли розчин охолоне до температури 45 °С, у нього занурюють пробний клаптик тканини. Вийнявши, сушать протягом 15 хв (за цей час барвник остаточно проявиться) і промивають водою з милом. Якість барвника посилиться й поліпшиться, якщо до 5 л розчину додати чайну ложку хлористого натрію. Коли досягнуто бажаного кольору, у розчин додають 10г сірчистого натрію і фарбують всю тканину при температурі 45 °С стільки часу, скільки фарбували пробний клаптик.
Невеликі вироби можна фарбувати також пензлем, губкою, аерографом. Щоб барвник не потрапив на сусідні площини, користуються трафаретом.
З розмальованої способом гарячого батика тканини слід видалити віск. Це роблять так само, як і під час проміжних операцій. Нагрівання тканини праскою до високої температури (100 °С) проявляє і частково закріплює барвник. Колір стає яскравіший і не так сильно змивається під час вологої обробки. Цей метод найпридатніший
для обробки панно та інших декоративних виробів, які не треба часто прати. З тканини для плаття віск необхідно видалити ретельніше і провести додаткове закріплення кольору. У домашніх умовах батик можна закріпити так. У велику каструлю з водою ставлять миску, яку щільно закривають кришкою. Тканину необхідно прокласти м'яким промокальним папером для того, щоб увібрав вологу, яка утвориться. Тоді колір не «попливе». Тканину можна згорнути. До кришки з внутрішньої сторони прив'язують розписаний виріб. Воду кип'ятять приблизно 1 год, під кришкою утворюється сухий пар, який і закріплює розпис. Після цього виріб промивають у теплій мильній воді. Коли тканина стає м'якою, приємною на дотик, це є точною ознакою того, що воску на ній не залишилося.
У техніці гарячого батика більше можливостей оформлення тканин, ніж у техніці холодного батика. У цій техніці можна виконати декоративні подушки, скатерки, штори, а також тканину для плаття, спідниці, блузки. Останні особливо популярні у молоді.
Використовуючи дуже прості способи, можна виконати лінійний рисунок у смуги, клітинку, контурний, різноманітні круги від дрібного горошку до великих кругів, що входять один в одного і нагадують диск сонця. Розглянемо деякі приклади. Насамперед необхідно вирішити, яким візерунком хотілося б оформити тканину чи виріб. Наприклад, подушку чи скатерть зробити з рисунком довільних, немовби рухомих ліній. На білу бавовняну тканину наносять олівцем лінії рисунка. Потім по ньому прошивають товсту нитку і дуже сильно затягують. Утворюються складки, і чим тугіше затягнуться нитки, тим більшими будуть складки. Нитки необхідно закріпити вузлами, щоб під час фарбування складки не розійшлися. Прошивши тканину і вистібавши нитками по рисунку, опускають тканину у розчин промислового барвника і фарбують за звичайним рецептом, видержуючи потрібні час і температуру фарбування. Після цього тканину чи виріб старанно промивають у текучій воді. Виходить красивий довільний мальовничий рисунок з тріщинок та кругів.