Реферат: Вільні економічні зони та зони пріоритетного розвитку (проблеми, перспективи)
На території ЗСП ведеться активне будівництво офісних приміщень. Робота в сфері надання послуг на території ЗСП – одне із самих вигідних і перспективних напрямків діяльності. При відкритті офісу на території Зони фірма одержує можливість робити послуги без ПДВ. Також резиденти Зони одержують податкову пільгу по сплаті прибуткового податку в розмірі 45% від встановленої в Молдові ставки протягом перших п'яти років своєї діяльності. Т.е. ставка прибуткового податку складе всего 12,5%, весь інший прибуток можна використовувати на розвиток. Крім того, резиденти, що інвестували в розвиток ЗСП капітал, еквівалентний не менш $250000, на п'ять років цілком звільняються від сплати прибуткового податку.
Саме тому усе більше фірм, як на території Молдови, так і за її межами прибігають до послуг резидентів Зони. Закордонні партнери частіше використовують можливості складського збереження своїх товарів з наступним їх реекспортом чи оптовим продажем. Молдавські фірми, крім цього, прагнуть і до встановлення партнерських відносин з резидентами по переробці різних товарів.
Усе це активізує діяльність резидентів зони, сприяє зростаючому попиту на складські й офісні приміщення.
Вище ми докладно розглянули одну з вільних економічних зон Республіки Молдова. Крім цього, на території РМ утворені і функціонують наступні зони: "Виробничий парк "Отачь-бізнес" (№11), "Виробничий парк "Тараклія" (№12), зона вільного підприємництва "Твардіца" (№13), "Виробничий парк "Валканеш" (№14). Усі перераховані вище ЗСП знаходяться на початковому шляху свого розвитку, тобто на стадії становлення.
Висновок
Цілі, переслідувані іншими країнами при створенні ВЕЗ, переважно не відрізняються друг від друга. Спеціальні економічні зони можуть служити:
Фактором залучення економіки в МРТ через розвиток експортно-орієнтованого чи імпортозаміщуючого виробництва;
Стимулом розвитку окремих регіонів країни;
Засобом удосконалювання спеціальних галузевих виробництв;
Як територію вільного виробництва, де апробується особливий механізм переходу до ринку;
Способом непрямого впливу, що модернізує, на економіку через демонстраційні і навчальні ефекти, що виходять за межі зональної території;
Методом утворення в національній економіці так званих центів розвитку, чи центрів росту.
Однак усі ці цілі відразу не можуть бути досягнуті. Та й прагнути до цьому зовсім не обов'язково. Молдові, як і іншим країнам, що знаходяться на стадії переходу до ринкових відносин, у даний час можна сконцентрувати свої зусилля на досягненні усього лише декількох пріоритетних цілей. Треба виборчо проводити визначені заходи, що будуть сприяти залученню іноземного капіталу в країну.
Мені представляється, що на нинішньому етапі участі Молдови у світовій економіці головною метою створення вільних економічних зон є глибоке включення республіки в міжнародний поділ праці за допомогою залучення в ці зони іноземного капіталу. Хоча б наближене досягнення цієї мети припускає рішення багатьох важливих економічних задач.
Насамперед, необхідно розробити державну програму організації спеціальних економічних зон на території республіки Молдова. При цьому доцільно саму програму розвитку ВЕЗ скласти з ряду частин.
Постійною складовою повинний бути сектор регламентації умов функціонування спеціальних економічних зон. Закордонні інвестори зацікавлені мати чітке представлення про митні пільги, тобто про звільнення їхній від імпортних пошлин чи їхньому істотному зниженні в порівнянні зі звичайними. Їх необхідно ознайомити з податковими пільгами, тобто зі зниженням чи повним зняттям податків на додаткову вартість і на прибуток, а також акцизів. Інвестори повинні бути інформовані про надання різного роду бюджетних субсидій, про спрощений правовий режим установи і реєстрації своїх підприємств, про банківське пільгове кредитування і повну лібералізацію валютних операцій. З усіма цими й іншими умовами закордонні підприємці повинні не зволікаючи ознайомитися в інформаційному центрі зональної території.
У літературі, присвяченої питанню створення ВЕЗ, велика увага приділяється наданню закордонним інвесторам різного роду пільг – митних, податкових, правових і ін. Це закономірний підхід, що відбиває практику формування вільних економічних зон в інших країнах світу. Однак цим обмежуватися не можна. Справа в тім, що, на думку багатьох закордонних експертів, найбільший інтерес для іноземних інвесторів представляють не додаткові прибутки від надання їм яких-небудь пільг, а скоріше забезпечення доступу до національного ринку. Видимо, ця остання обставина повинна знаходитися в центрі уваги державних програм по складанню визначених проектів ВЕЗ, тому що це прагнення припускає встановлення економічних зв'язків підприємств ВЕЗ з вітчизняними підприємствами на території РМ і так чи інакше торкається основи структури національної економіки і механізму її функціонування.
Аналіз закордонного досвіду створення ВЕЗ, а також гіркий досвід функціонування зони вільного підприємництва «Expo-Business-Chisinau», показує, що для їхнього нормального функціонування найважливішою задачею є забезпечення страхування іноземних інвестицій. Тому невід'ємної складовою державної програми організації зон на території РМ є необхідність страхування молдавських і закордонних капітальних вкладень від різних ризиків, у тому числі і політичних. Страхування також повинне гарантувати недоторканність капіталу, вкладеного вітчизняними і закордонними підприємцями в розвиток даної зональної території.
Актуальною задачею державної програми організації і розвитку вільних економічних зон на території РМ є розробка ефективної системи керування зонами в центрі і на місцях. З одного боку, ця система повинна враховувати потреби місцевих територій у залученні іноземних капіталів, зацікавленість місцевої влади в розвитку керованих ними територій, у забезпеченні їхнього успішного виходу на світовий ринок. З іншого боку, надаючи фінансові ресурси на користь зональних територій, уряд зацікавлений не тільки в задоволенні місцевих, але і загальнонаціональних інтересів. Тому ключовим питанням створення ВЕЗ є визначення балансу цих взаємозалежних інтересів. Однак на якому би рівні – макроекономічному чи місцевому ні розроблялася система керування спеціальними економічними зонами, у всіх випадках вона повинна дотримувати основного принципу – бути ефективним інструментом для інвестора при рішенні всіх організаційних питань.
Розглядаючи вільні економічні зони як важливу складову частину сучасної ринкової економіки, не слід перебільшувати їхня роль і значимість. Досвід функціонування ВЕЗ у багатьох країнах світу свідчить про обмежену можливість їхнього впливу на розвиток національної економіки. Навряд чи й у Молдові утворення і функціонування спецзон варто піднімати до рівня самостійного напрямку соціально-економічних перетворень. При «блоковому» поетапному будівництві ринкової економіки вільні економічні зони будуть тривалий час залишатися «річчю в собі», а аж ніяк не «полюсами росту», що поширюють свій вплив на інший економічний простір. В умовах «широкозахватного» методу будівництва ринкової економіки вільні економічні зони не можуть не залучати, крім позитивного підприємництва, численний криміногенний елемент, залишаючись також досить тривалий період утвореннями анклавного характеру.
Вільні економічні зони покликані виконувати свою специфічну роль, концентруючи експортноорієнтоване і імпортозаміщуюче виробництво, стимулюючи зовнішньоекономічні зв'язки, представляючи «пастки» для іноземних інвестицій. Вони також повинні стимулювати зосередження техніко-технологічних інновацій, сприяти освоєнню сучасного ринкового механізму господарювання.
Список літератури:
Е. Ф. Авдокушин «Міжнародні економічні відносини»,
Москва, Навчальний посібник, Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1997
А. И. Балабанів, И. Т. Балабанів «Зовні – економічні зв'язки»,
Москва, «Фінанси і Статистика», 1998
«Бухгалтерські і податкові консультації», №9, 2000
Кишинів, Періодичне видання журнал
А. Р. Горбанів «Оффшорний бізнес і створення компаній за рубежем»,
Москва, Видавниче об'єднання «Анкил», 1995
В. П. Максаковский «Географічна картина світу», частина 1,
Ярославль, Верхне - Волзьке книжкове видавництво, 1996
Д.М. Михайлов «Зовнішньоторговельний контракт»,
Москва, «Закон і право», Видавниче об'єднання «Юнити», 1997
К.А. Семенов «Міжнародні економічні відносини»,
Москва, 1999
«Соціально-економічна географія закордонного світу»,
за редакцією В. В. Вольського, Москва, Крона-прес, 1998
«Економічний огляд «Логос – Пресс», №1, 1999,
Кишинів, Щотижневик
«Економічний огляд «Логос – Пресс», №10, 2001,
Кишинів, Щотижневик
Про зону вільного підприємництва "Виробничий парк "Отачь-бизнес" Закон Республіки Молдова N 1565-XIII від 26 лютого 1998 року (Monitorul Oficial N 36-37 від 23 квітня 1998 року)
Про зону вільного підприємництва "Виробничий парк "Тараклия" Закон Республіки Молдова N 1529-XIII від 19 лютого 1998 року (Monitorul Oficial N 36-37 від 23 квітня 1998 року)
Про зону вільного підприємництва "Твардица" Закон Республіки Молдова N 626-XIII від 3 листопада 1995 року (Monitorul Oficial N 73 від 28 грудня 1995 року)