Реферат: Стратегія і планування в системі міжнародного менеджменту
Нові
Розвиток ринку Диверсифікація
(2) (16)
Ринки
Риннкові Розвиток
проникнення ринку
(1) (4)
Існуючі
Існуючі Нові
Продукти
Малюнок 4. Матриця “продукт-ринок”.
2.5. Стратегічний контроль.
Контроль являє собою вибір вимірників результативності, порівнення фактичної результативності з цільовою і при наявності розриву розробку коректуючих дій. Являючись завершаючою стадією розробки міжнародних стратегій, контроль може виявити слабкі сторони на попередніх етапах і тим самим створити ситуацію повторення всього процесу з самого початку.
3.Стратегія експорту і імпорту.
Стратегія екпорту. Як відомо експорт обумовлений рядом важливих причин, які необхідно враховувати підприємству під час здійснення такої політики. Перш за все необхідно сказати, що підприємство на, якому я проходжу практику досить вдало розмістилось стосовно сировини (будівельні матеріали, граніт, лабрадор і таке інше); тобто сировини достатньо і для національних виробників і для іноземних.
Свою сировину підпрємство експортує в країни близького та далекого зарубіжжя з допомогою посередників, а також спираючись на свій міжнародний досвід роботи зі своїми покупцями.
Міжнародну діяльність підприємство почало з експорту своєї продукції за кордон, в зв’язку зі стимулом збільшити свої доходи від продажу товарів та надання послуг. Також підприємство розглядає експортні поставки на багато ринків як диверсифікацію збуту. Тобто, виходячи з того, що темпи економічного зростання для кожного ринка індивідуальні, така диверсифікація ринків, які обслуговує підприємство дозволяє йому компенсувати низькі темпи росту продажу на національних чи іноземних ринках за рахунок високих темпів росту продаж на інших ринках.
Починаючи свою експорну діяльність, підприємство зіткалося з рядом труднощів. Ось чому до початку експортної діяльності необхідно розробити хорошу стратегію експорта. Однак до початку розробки стратегії підприємство ознайомилось з проблемами експорту його сировини і готової продукції.
Перш за все на підприємстві розглянули потенційні ловушки, в які воно могло б попасти. Керівництво фірми перш за все розглянуло питання про проблеми мови, тобто було поповнено штат працівників працівниками, які знають потрібні іноземні мови. Потім було розглянуто питання, щодо:
Про набір кваліфікованих експертів по експорту і було розроблено основний план міждународного маркетинга до початку експортної діяльності;
Вибрали зарубіжних агентів і оптовиків;
Модифікували продукцію в відповідності з державним регулюванням і культурою інших країн;
Чітко побудувалт політику ведення експортної діяльності з іноземними оптовиками, що і з кокурентами на внутрішньому ринку.
Підприємство, коли починало свою міждународну діяльність, віддало перевагу тим ринкам (Росія, Грузія, Німеччина, Білорусія), для яких необхідно мінімальні зусилля для адаптації продукта і корегування маркетингової стратегії.
В цілому процес вибору іноземних ринків підприємство здійснювало на базі зростаючого по ступеню деталізації аналізу, зміст якого представлений на мал.5.
Такох неохідно розглядати, як підприємство буде доставляти товари на ринок. Підприємство чітко розприділило всі функції, хто буде виконувати слідуючі функції (співробітники компанії чи інші фірми по договору):
Стимулювання збуту, отримання заказів;
Виконання кредитних досліджень;
Організація перевезень грузів за кордон;
Підтримка персоналу фірми, який займається збутом продукції.
Підприємство спираючись на своїх посередників по експорту продукції трохи полекшило свою експортну діяльність. Посредники даного підприємства виступають в ролі агентів, які представляють інтереси експортера-підприємства.
Підприємство здійснює продаж своєї продукції шляхом – прямого продажу, тобто керівництво хоче встановити більш жорсткий контроль
| Економічний стан Політична середа Соц.-культурна середа Географічні особливості |
Макроаналіз | Перспективи |
| Загальний аналіз перспектив ведення бізнесу Можливості росту ринка Розмір ринка Податки |
| Можливі перспективи |
| Аналіз спецефічних факторів ведення бізнесу Можливості росту ринка Розмір ринка Податки |
| Ймовірні перспективи |
| Аналіз адекватності цільових ринків потенціалу і конкурентним перевагам |
| Країни-цільові ринки в порядку пріоритетності |
Малюнок 5. Ступінь деталізації аналіза.
над функціями маркетинга і отримання більшого прибутку. Підприєсмво продає свою продукцію агенту по продажу, який працює за комісійні, отримуючи при цьому досить високий прибуток, не продаючи свій товар кінцевому споживачу.
Стратегія імпорту. Стосовно стратегії імпорту підприємства можна спочатку сказати, що воно займається такою політикою в малій мірі, лише закуповує обладнання для переробки каміння. Але все ж таки проводячи діяльність стосовно імпорта фірма враховує аспекти двох видів: прцедурні і стратегічні. До процедурних перш за все відносяться митні правила та нормативи стосовно імпорта.
Проводячи імпортну політику підприємство зрозуміло, що без експерта в цьому напрямку не обійтися і вони взяли на роботу брокера по імпорту. Важливу роль в імпорті грають таки документи:
Розписки за товари, які передані транспортно-експедиційній компанії для перевезення до кінцквого призначення;
Контракти на представлення послуг зі сторони транспортно-експедиційної компанії;
Документи, які завряють право власності на товар.
Отже, проводячи стратегію імпорту, підприємству допомагає його брокер; він приводить до мінімума митні послуги та мито, для чого робить:
оцінює товари таким чином, що вони попадоють в таку категорію, в якій діє більш сприятливий митний режим;
визначає категорію таким чином, що вона попадає під скидки;
намагається отримати відстрочки сплати мота, використовуючи митні склади і вільні зони для зовнішньої торгівлі;
обмежує відповідальность імпортера, правильно вказуючи країну виробника товара.
Переглянувши стратегії експорту і імпорта на підприємстві можна сказати, що вони досить вдало складені і за допомогою їх підприємство отримує додатковий прибуток
4. Концептуальні основи зовнішньоекономічної стратегії України.
Статистика переконує, що бізнес швидко інтернаціоналізується. Варто лише згадати про стрімке зростання обсягів прямих приватних міжнародних інвестицій або про нові спільні підприємства. Для багатьох фірм перехід на міжнародний рівень є найлегшим способом забезпечення неперервного зростання та збільшення прибутків, для інших – умовою виживання. Інтернаціоналізація може проходити різні стадії.
По-перше, фірми просто використовуватимуть послуги іноземних постачальників, для чого потрібні імпортери. Однак після налагодження стабільного постачання і прийнятних цін інтерес фірм до міжнародного аспекту діяльності згасає. Тому їх залучення до міжнародного бізнесу часткове. Коли внутрішній ринок товарів компанії насичується і внутрішня конкуренція зростає, виникає спокуса експортувати частину продукції. Доки це становитиме лише невелику частку обороту, такі операції, зазвичай, здійснюватимуться через агентів. Подібний бізнес може бути прибутковим, однак не справляти суттєвого впливу на життя компанії.