Реферат: Стратегія і планування в системі міжнародного менеджменту
Стратегічний котроль. Компанії, які додержуються даного способу мають на меті отримання конкурентних переваг. Планування проходить на рівні підрозлілів, але вже розроблені зовнішньоекономічні стратегії ретельно розглядаються на рівні головного офіса. Фінасові показники задаються централізовано, що може привести до того, що план і бюджет будуть не сходитися.
Недоліком даного способа є те, що стратегічні і фінансові зовнішньоекономічні цілі, задачі довго- і короткострокового розвитку можуть створити невизначенність. Керівництву підрозділів часто важко визначити, який із планів являється найбільш пріорететним: агресивний довгостроковий план чи короткостроковий план по досягненню конкретних результатів.
Керуюча роль належить холдінговій компанії. В компаніях, які додержуються даного способа керівництва, головний офіс грає незначну роль в керівництві підрозділами. Чаще всього команії, які почали свій розвиток з токого підхода потім починають приміняти один з трьох раніш зазначених способів.
Отже, можна сказати, що підприємство, яке займається зовнішньоекономічною діяльністю повинно чітко визначити свої міжнародні стратегії з тим, щоб займати лідируючі позиції на національному і світовому ринках. Тому необхідно, щоб керівництво компанії проводило ефективну зовнішньоекономічну політику, враховувало максимально потреби споживачів і створювало конкурентні переваги для завоювання нових ринків.
2. Основні етапи розробки міжнародних стратегій.
2.1. Вибір місії та цілей.
В основі міждународної діяльності фірми, як і в любій іншій, находиться значна кількість стратегічних рішень, які приймаються відповідними менеджерами. Ефективне управління фірмою має на увазі, що ця сукупність раціонально сформована, тобто:
Захватує всі ключові моменти, які зв’язвні зовнішніми взаємозв’язками фірми, незалежно від прийнятої в ній організаційної структури управління.
Забезпечує можливість реалізації генеральної цілі фірми на рівні текучих планів діяльності і оперативних рішень.
Внутрішньо і зовнішньо відповідає діяльності фірми.
Орієнтована на оцінку розвитку ситуацій.
А зараз перейдемо безпосередньо до стадій розробки стратегій. Можуть бути виділені слідуючі основні стадії процесу розробки стратегії (мал.1): вибір місії та цілей, вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища, формування стратегії, реалізація стратегії, стратегічний котроль.
Розробка місії являється першим етапом стратегічного управління. Місія може бути визначена як концепція існування і розвитку організації. Задача місії – забезпечити фокус і направлення діяльності.
Зміст місії організації визначається виходячи із трьох ключових пунктів: вона повинна бути виражена в порівняно простих визначення і в удобній формі; в основі місії повинні лежати задачи задоволення потреб і інтересів споживачів; питання, про те чому споживачі будуть купувати ці товари і послуги дпної, а не іншої організації, повинно мати чітку відповідь.
Місія, відповідно, може визначатися:
колом потреб, які необхідні споживачу;
сукупністю споживачів;
виробленою продукцією;
конкурентними перевагами.
Місія фірми повинна формуватись на основі визначення її місця на ринку; інакше кажучи, її генеральна ціль – виробництво окремих видів продукції і надання послуг, які орієнтуються на окремих споживачів. Виходячи з цього, можна сказати, що виход на зовнішні ринки має на увазі деякі зміни в місії, які зв’язані перш за все з розширенням чи зміною кола споживачів продукції, що виробляться.
Управлінська цінність чітко зформульованої місії складається із в виявлені довгострокового орієнтира діяльності компанії і забезпечення зв’язку підприємницьких рішень.
Перелік цілей, якими займається фірма, здійснюючи міжнародні операції, по своїй структурі практично не відрізняється від загального списку цілей – інша справа, що в залежності від конкретних обставинякісь із них можуть бути в даний момент неактуальні і тому не приймаютться в розрахунок.
Перш за все необхідно розглядати маркетинг. Займаюча фірмою доля того чи іншого іноземного ринка, об’єм продаж на ньому, темп роста и прироста цих показників, являються важливими цільовими показниками діяльності розвитку фірми.
Виходячи за межі внутрішнього ринка, на фірмі також формуються спецефічні цілі по відношенню виробляємої продукції, які можуть витікати із обставин, які пов’язані з писиленням її конкуретоспроможності, так і особливих вимог місцевого характера (регіональні стандарти, національні традиції, клімат).
Якщо міждународна діяльність фірми зв’язана з здійсненням інвестицій, то в неї з’являютьсяцілі в розвитку іноземної виробничої бази. Частина із
Малюнок 1. Основні стадії процесу розробки стратегії.
них характерезує ефект від намічених дій, частина – безпосередньо виробничу базу.
Аналогічним чином показники в області фінвнсів діляться в відповідності з тим, що вони описують: результати іноземних операцій чи направлення фінасової діяльності. До числа перших відносяться: об’єм продаж, прибуток і його динаміка, раціональність розміщення підприємств з позиції податкової політики, ефективність валютних операцій. Цілі підпорядкованого характера стосуються стосовно таких показників, як об’єм власного капітала, структура активів, рівень дебіторської і кредиторської заборгованості.
Цілі фірми щодо відношення персонала також мають свої особливості. Загальнокультурні відмінності між країнами, відмвнності традицій і шкіл менеджмента, мовні і інші проблеми виникають в діяльності фірми зв кордоном.
На малюнку 2 представлена матриця SWOT-аналізу проведеного на підприємстві на, якому я проходжу практику. Тут представлені сильні та слабкі сторони зовнішного і внутрішнього середовища підриємства, а також заходи, які допоможуть підприємству в скрутних ситуаціях.
Зовніншнє | Середовище | ||
Можливості: 1.Розвиток економіки країни. 2.Входження у нові ринки. 3.Розширення вир-ва для задо- волення потреб споживачів. 4.Соціально-політична стабіль- ність. 5.Стабільність держави. | Загрози: 1.Інфляція. 2.”Ворожі дії” з боку держави 3.Негативні демографічні дії. Скорочення доходів спо- живачів через невиплату по з/п. 5.Негативна екологічна ситу- ація. | ||
середовище | Сильні сторони: 1.Конкурентні пере-ваги (унікальність). 2.Вища за середню обізнаність про стан ринку. 3.Добре вивчений ринок, потреби по-купців. | Необхідно використовувати унікальність продукції для вхо- дження на нові ринки; за рахунок хорошого знання ринку споживачів розширюва- ти вир-во продукції; за рахунок соціально-політичної стабіль- ності і обізнаності ринку здійс- нювати удосконалення якості продукції і здійснити зростання випуску продукції | За рахунок інфляції, щоб заз- нати менше збитків підприє- мство веде політику гри на курсах валют. Зменшення випуску продукції з метою того, щоб продукція не лежала на складах; випуск продукції,яка необхідна спо- живачу на даний момент. Ви- кидання менше відходів, купипивши очисне обладнаня |
Внутрішнє | Слабкі сторони: 1.Брак деяких клю- чових навичок. 2.Слабкість у сферах що мають великий потенціал, недостат- ня увага досліджен- ням і розробкам. 3.Вир-во з високими витратами, старіння потужностей. 4.Відсутність особ- ливих навичок у га- лузі менеджменту. | За рахунок стабільності держа- ви і проведення нею вдалої політики знайти потенційних інвесторів для переоснащення обладнання або отримати кре- дит від держави на ці цілі. За рахунок збільшення вир-ва, а отже отримання більших при- бутків виділяти більше коштів на дослідження і розробки. Під- приємство буде краще працю- вати, якщо воно візьме на робо- ту хороших менеджерів, які по- кращать діяльність фірми. | Скротити випуск продукції, і виробляти продукцію тільки тим споживачам, які будуть платити зразу за продукцію, щоб не отримати додаткових збитків від інфляції. Активно вести політику гри на курсах валют з підтримкою спеціалі- стів в цій галузі. Зменшити брак продукції за допомогою застосування штрафних санк- цій до робочих. |