Реферат: Диференціальні рівняння першого порядку (з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні, Бернуллі)
.
Тоді загальний розв’язок рівняння набуває вигляду
,або .
Поклавши тут і , знайдемо, що .
Отже, частинний розв’язок поставленої задачі матиме вигляд
.
Приклад 3. З фізики відома залежність між силою стуму та електрорушійною силою в колі, яке має опір та самоіндукцію ( та - сталі):
.
Якщо , то це рівняння повністю збігається з диференціальним рівнянням, розглянутим у прикладі 2, хоч описувані процеси зовсім різні.
Нехай . Тоді відносно маємо диференціальне рівняння, яке зручно записати у вигляді
.
Знайдемо загальний розв’язок цього лінійного рівняння. Нехай , де та - невідомі функції. Тоді Після підстановки в рівняння та маємо:
або .
Невідому функцію знайдемо з рівняння
,звідки . Величина визначається з рівності ,
звідки
,
де довільна стала. Позначимо інтеграл, що фігурує справа, через : . Інтегруючи двічі частинами, отримаємо
,
а функцію визначимо за допомогою рівності
.
Отже, сила струму визначається виразом
.
12.5. Рівняння Бернуллі
Диференціальне рівняння виду
, (12.24)
в якому неперервні функції, а число відмінне від
нуля та одиниці, називається рівнянням Бернуллі (при
маємо лінійне рівняння, а при - рівняння з відокремлюваними
змінними).
Покажемо, що рівняння Бернуллі зводиться до лінійного диференціального рівняння першого порядку. Для цього поділимо ліву й праву частини рівняння (12.24) на :
та виконаємо заміну змінної . Оскільки
,
диференціальне рівняння Бернуллі перетворюється на рівняння
яке є лінійним. Проінтегрувавши його одним з описаних раніше способів і повернувшись від до попередньої змінної , можна отримати розв’язок рівняння Бернуллі.
Зауважимо, що зручніше розв’язувати рівняння Бернуллі, не зводячи його до лінійного, за допомогою підстановки , тобто так само, як і лінійне неоднорідне рівняння.
Покажемо це на прикладі.
Приклад . Розв’язати рівняння Бернуллі
.
Р о з в ’ я з о к. Будемо шукати невідому функцію у вигляді.. Підстановка цієї функції у рівняння приводить до рівності або
.
Функцію знайдемо із співвідношення , яке отримується, якщо вираз у дужках прирівняти до нуля: . Відносно отримується рівняння з відокремлюваними змінними
, загальний інтеграл якого буде таким:
,
де довільна стала. Отже, відповідь
.
12.6. Рівняння в повних диференціалах.
Інтегруючий множник
Означення. Диференціальне рівняння вигляду
(12.25)
називається рівнянням у повних диференціалах, якщо - неперервні диференційовані функції, для яких
виконується співвідношення
, (12.26)
причому та - також неперервні функції.
Покажемо, що коли ліва частина рівняння (12.25) є повним диференціалом деякої функції , то виконується умова (12.26), і навпаки, з виконання умови (12.25) випливає, що ліва частина рівняння (12.25) – повний диференціал (вперше цю умову отримав член Петербурзької академії наук Л.Ейлер (1707-1783)).
Справді, нехай зліва у рівнянні (12.25) стоїть повний диференціал, тобто .
Оскільки
,
маємо
Тоді частинні похідні та визначаються за формулами
.
Оскільки зліва в цих рівностях згідно з умовою записані неперервні функції, то це означає, що й праві частини, тобто та
, також неперервні. Звідси випливає, що , що й доводить рівність (12.26).
Припустимо тепер, що умова (12.26) виконується, і знайдемо функцію , завдяки якій диференціальне рівняння (12.25) можна подати у формі
(12.27)
Оскільки , то інтегруючи, маємо
(12.28)