Реферат: Цінова політика в комлексі банківському маркетингу
Особливості цінової політики КБ в Україні.
2. Ціноутворення в КБ.
2.1.Фактори, що вливають на процес розробки цінової стратегії КБ
22. Загальна програма встановлення цін на банківські послугипродукти.
2.3. Основні цінові та прибуткові стратегії КБ
2.4. Методи ціноутворення в КБ
3.Особливості ціноутворення на активи на пасиви.
4. Особливості ціноутворення на послуги, які дають дохід з комісійних
5.1 Особливості цінової політики КБ в Україні.
Цінова політика комерційного банку припускає встановлення цін на різноманітні банківські продукти і їхню зміну відповідно до трансформації ринкової ситуації. Її об’єктами можуть бути процентні ставки, тарифи, комісійні, бони (премії), знижки, а також мінімальний розмір внесків. Ст.44 нового закону “Про банки та банківську діяльність.” вимагає від банків створити тарифний комітет, що буде зобов’язаний щомісяця аналізувати “...співвідношення собівартості послуг і ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів”. На даний час КБ не мають достатньо суттєвої свободи в ціноутворенні. Це зумовлено такими економічними причинами: 1. По суті, всі банківські ринки збуту характеризуються відносно пропозиції великою кількістю продавців – кредитних інститутів, а відносно попиту – невеликою кількістю покупців банківських послуг. Тобто при насиченості ринку різноманіттям банківських продуктів, як власностворених, так і запозичених у зарубіжних та банків-конкурентів, банки знаходяться в постійній боротьбі за свого клієнта. Широкого поширення на ринку набула орієнтація КБ при встановленні тарифів за нові послуги на рівень, що склався на Київському ринку, де ці послуги вже пройшли апробацію. Тоді ціна запропонованих регональними філіями послуг доводиться головними конторами, виходячи із середнього рівня комісійних, що склалися на національному ринку. З іншого боку, ціна на послуги може бути обмежена законодаством (розмір маржі по неторговельних операціях, розмір комісії щодо обов’язкового продажу, % ставки на кредитування та ін.); 2. Як і на інших ринках, для банківських ринків властива наявність різноманітних споживчих переваг, а саме: зручність розташування, якість обслуговування, можливий вплив суб’єктивного фактора продавця на покупця. Тоді, виходячи з рівня попиту та споживчих переваг, структури витрат і тарифів КБ може встановити верхню і нижню межі тарифів за послуги.
5.2. Основні особливості системи ціноутворення в КБ.
1. Фактори, що вливають на процес розробки цінової стратегії
Керівництво банку вибирає одну основну і (чи) кілька альтернативних стратегій ціноутворення в залежності від рейтингу самого банку, розмір контрольованого їм ринку і конкретної ситуації економіко-політичної кон'юнктури.
При плануванні комплексу послуг, як нових, так і існуючих, банк визначає й аналізує структуру витрат і, отже, їхню ціну. Ціноутворення є елементом комплексу маркетингу. Цінова політика банку — встановлення цін на різні банківські продукти і їхню зміну відповідно до зміни ринкової кон'юнктури. Об'єктами цінової політики банку є процентні ставки, тарифи, комісійні, премії, знижки, мінімальний розмір внеску. У маркетинговій діяльності банку ціна виконує важливу функцію: вона погоджує інтереси банку і клієнтів. Процес розробки цінової стратегії банка складається з декількох етапів. Насамперед на підставі стратегічної програми визначаються завдання стратегії ціноутворення. Для кожного банку першочерговим є завдання одержання максимального прибутку. Однак в умовах конкуренції і зміні кон'юнктури ринку дане завдання може бути сформульована по-іншому, наприклад, одержання максимального прибутку при утриманні лідерства на ринку. У даному випадку банк переслідує мету — встановлення максимально можливих цін на свої продукти за умовами утримання лідируючого стану у визначеному ринковому сегменті, що практично виключало б можливість конкуренції і дозволяв б тривалий час працювати з достатнім прибутком. Наступним етапом розробки цінової стратегії є аналіз факторів, що впливають на ціну, як внутрішніх, так і зовнішніх.
До внутрішніх факторів ( що залежать від самого банку) відносяться
1) витрати на надання послуг, в т.ч. реклама (чим вдаліше, оригінальніше реклама, тим вище ціна товарів виробника); 2) якість банківських продуктів (унікальність, індивідуальність, мобільність і т.п.), в т.ч. специфіка пропонованих послуг (чим вище й уникальнее якість їхньої пропозиції, тим вище і ціна); 3) швидкість і якість обслуговування, вибір ринкових сегментів - орієнтація на один або безліч ринкових сегментів, тобто ринкова стратегія і тактика виробника; 4) імідж банку, 5) наявність додаткових послуг, 6) Вид виробництва (індивідуальні операції мають більш високу собівартість, а, отже, і ціну — продуктова маркетингова концепція; послуги масового характеру мають низькі витрати, невисоку ціну — виробнича маркетингова концепція); 7) життєвий цикл даного банківського продукту.:
Життєвий цикл товару (продукту, послуги) — це концепція, що описує всі елементи маркетингу з моменту ухвалення рішення про надання конкретної послуги, її надходження на визначений ринок і до моменту її зняття з ринку.
У залежності від виду послуги існують кілька видів життєвих циклів, а саме:
а) традиційний цикл;
а/традиційний
Ось Ot -обсяг продаж;
а - етап впровадження нової послуги на ринок;
b - етап зростання обсягу продажу (новизна );
с - етап зрілості (баланс між попитом та пропозицією);
d - етап падіння (моральне зношення, старіння). До традиційного відносяться класичні види послуг банку.
б/ класичний, він притаманий для "новинок" (лізінг,факторінг)
б) класичний цикл ("бум"), що відрізняється від просто "класичного" по швидкості зростання обсягу продажів на етапах впровадження і новизни. Це свідчить про високий потенційний попит, про необхідність послуги. Найчастіше цей життєвий цикл мають банківські послуги, що є класичними для розвитого ринку і "новинкою" — для нашого, наприклад форфейтирование, лізинг, факторинг.
Крім того, такий життєвий цикл свідчить про стабільне положення виробника на даному ринку, наявності великої кількості традиційних покупців і гарній якості самої послуги;
в) цикл захоплення, якому сприяють особливо модні послуги, характеризується нетривалим етапом зрілості.
Цикл захоплення, якому притамання особливо модні товари, зовсім нові послуги і (чи) товари. Він характеризується коротким етапом зрілості. Найчастіше цей товар виробляється банками зі стійким фінансовим положенням;
Цей вид життєвого циклу товару називається класичним, тому що зустрічається найчастіше, і для нього найкраще розроблені визначені етапи розвитку і необхідні види маркетингу для кожного з них. Цей цикл проходять класичні банківські послуги, надання яких може вироблятися протягом усього періоду існування банку;
г) цикл " тривалого захоплення", тобто послуги, що спочатку були "модні", але потім завоювали своє постійне місце на ринку.
Цикл «тривале захоплення», тобто товари, що пережили цикл «модних» і порівняно міцно завоювали своє постійне місце на ринку. Найчастіше ці товари мають висока якість і задовольняють стабільний попит, наприклад традиційні послуги, зв'язані з діяльністю банку на вторинному фондовому ринку. Банки зв'язані з таким попитом не прямо, а побічно;
д)сезонний життєвий цикл специфічних послуг , які схильні "сезонному" попиту
сезонний життєвий цикл специфічних товарів, що піддані «сезонному» попиту. Це клієнти ринку, що роблять сільськогосподарську продукцію, клієнти, зв'язані з транспортними перевезеннями, індустрією відпочинку і розваг;
е) "ностальгічний", або поновлений життєвий цикл. Банк надає нову або модифіковану традиційну послугу. 
«ностальгічний», або що відновляється, життєвий цикл. У цьому випадку товар задовольняє широке коло нестатків чи клієнтів банк устигло запропонувати нову і (чи) більш необхідну модифікацію старої, традиційної послуги. Іншими словами, товар розвивається з розвитком попиту на нього. У даному випадку банк запропонував послугу, що не була сприйнята клієнтом. Існують дві ситуації: чи банк випередив попит своїх клієнтів, чи він запропонував їм уже непотрібну послугу. У кожнім з цих випадків необхідно зробити ситуаційний аналіз положення, що створилося.