Реферат: Історія Львівського університету ім. І.Я.Франка

Один з найстаріших підрозділів університету — ботанічний сад. У 1957—1959 рр. розроблено генеральний план його розбудови. Тут було організовано два відділи: інтродукції і фізіології рослин. У 1970 р. ботанічний сад набув статусу наукової установи.

В організації навчального процесу та наукової роботи важливу роль відіграє наукова бібліотека університету. За повоєнні роки її книжковий фонд збільшився майже в 5 разів і у 1985 р. становив понад 2 700 тис. одиниць.

Розвитку навчальної, методичної та наукової діяльності університету сприяло створення в 1947 р. друкарні та видавництва, яке наказом міністра вищої освіти УРСР у квітні 1957 р. було реорганізоване в статутне видавництво Львівського університету і функціонувало як структурна одиниця університету до 1968 р. (згодом було реорганізоване у видавництво Видавничого об`єднання “Вища школа” при Львівському університеті, а з 1989 року виділилось у самостійне видавництво “Світ”). Велику видавничу діяльність розгортали факультети університету. Вже з 1948 р. були започатковані “Наукові записки” Львівського університету, які відображали стан наукової роботи на факультетах. З 1962 р. вони виходять під загальною назвою “Вісники Львівського університету” з зазначенням серії. Студенти також не стояли осторонь видавничої діяльності — було видано три студентські “Альманахи” (1954, 1956, 1958 рр.). Велика кількість навчальних посібників та методичної літератури друкується в машинно-офсетній лабораторії університету, створеній у 1959 р.

За післявоєнні роки в університеті склався висококваліфікований колектив науковців. За 1946—1965 рр. працівники університету захистили 53 докторські дисертації, а за 1965—1975рр. — 52. За 1946—1975 рр. захищено 842 кандидатські дисертації. Про загальне визнання цінного внеску у розвиток науки свідчить обрання професорів університету академіками і членами-кореспондентами АН УРСР, присвоєння їм почесних звань. Зокрема, у 1948 р. дійсними членами АН УРСР були обрані професори О.В`ялов, Б.Гнєденко, Г.Савін, у 1958 р. — професор І.Крип`якевич. У 1961 р. дійсним членом АН СРСР став професор В.Соболєв. Серед випускників університету академіки НАН України О.Парасюк, Я.Підстригач, І.Юхновський, В.Панасюк, Р.Кучер, М.Бродін, Є.Фрадкін. В університеті навчалися такі відомі українські письменники, як Р.Братунь, Д.Павличко, Р.Іваничук, Р.Федорів, В.Лучук.

Протягом 50—60-х років на кафедрах і факультетах формувалися наукові колективи і закладалися основи наукових напрямів, зокрема, теорія пластичності і міцності, диференціальних рівнянь, теоретична мінералогія, фізико-хімічний аналіз металічних систем, франкознавство, слов`янознавство, народногосподарські ресурси і культура західних областей УРСР, історичні і культурні зв`язки слов`янських народів та інші, більшість з яких у наступні роки визначили наукове обличчя Львівського університету. Протягом 60—70-х років значно розширилась державна тематика наукових досліджень, координована АН УРСР, поступово входила в життя госпдоговірна тематика.

З року в рік збільшувалася кількість студентів, зарахованих на перший курс університету. Цьому сприяло створення нових факультетів, спеціальностей і спеціалізацій. У 1950 р. на перший курс навчання було зараховано 575 осіб, 1970 р.— понад 1100, 1985 р.— понад 1300 осіб. У 1947/48 навч. році розпочало роботу заочне відділення, що дало змогу здобувати вищу освіту без відриву від виробництва. У 1951—1953 рр. прийом на перші курси заочного навчання становив 300-325, у 1965 р. майже 1200 чол. У 1959 р. університет розпочав прийом студентів на вечірнє навчання за спеціальностями українська мова і література, історія, фізика, математика, хімія, у 1960—1962 рр. — правознавство, російська мова і література, англійська і німецька мови, біологія, в 1963—1965 рр. — радіофізика й електроніка, обчислювальна математика, біохімія, у 1966 р. — планування народного господарства і промисловості, бухгалтерського обліку, у 1970 р. — організація механізованої обробки економічної інформації. Прийом на перші курси вечірнього навчання в ті роки становив щорічно 300-350 чол. Набір на вечірнє навчання припинено у 1992 р.

З 1969 до 1996/97 навч. року при університеті функціонувало підготовче відділення, яке готувало молодь до вступу в університет. З 1971 р. працює інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. З 1989 р. в Інституті підвищення кваліфікації та підготовки кадрів здобувають другу освіту 5998 осіб. Інститут проводить підготовку фахівців з 11 спеціальностей.

Проголошення незалежності України внесло нову сторінку в історію нашого університету. В Університеті ведеться підготовка молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів за 73 спеціальностями на п’ятнадцяти факультетах та в трьох коледжах. Очолює Львівський університет з 1990 р. професор, доктор фізико-математичних наук Іван Вакарчук. У ході виконання широкої програми реформ організації навчання й освіти гуманітарного циклу у Львівському університеті відкрито нові факультети та підрозділи: у 1992 р. — факультети міжнародних відносин і філософський, у 1997 р. — факультет доуніверситетської підготовки. У 1992 р. засновано Інститут історичних досліджень, який очолює доктор історичних наук Я.Грицак. Інститут проводить дослідження з історії України в загальному східному і центральноєвропейському контексті, приділяючи особливу увагу новим та новітнім часам. З 1997 р., як структурні підрозділи Львівського державного університету, діють Правничий коледж, Центр гуманітарних досліджень, Інститут літературознавчих студій, Центр вивчення італійської мови і культури. Відповідно збільшилися навчальні площі університету: за 1991—1996 рр. вони досягли майже 90 тис кв. м. З 1978р. викладачі і наукові співробітники університету ведуть велику роботу в секціях Львівської Малої академії наук старшокласників, у якій щороку навчається близько 1000 учнів. На базі університету відбуваються заняття лекторіїв, семінарів-практикумів, науково-дослідницька робота учнів під керівництвом учених, підсумкові конференції відділень Малої академії.

На факультетах та коледжах Університету активно діє низка студентських громадських організацій. Серед них особливо активними є «Молода дипломатія» (факультет міжнародних відносин), студентський «Англійський клуб» (факультет іноземних мов), «Об’єднання студентів правників» та «Європейська асоціація студентів права» (юридичний факультет та Правничий коледж), «Студентське братство» та інші.

Професорсько-викладацький колектив збільшився майже у 7 разів і налічував у 1996/97 навч. році 981 особу, з них — докторів наук, професорів — 148, 553 кандидати наук, доценти.

Станом на 2001 рік в Університеті працює 3301 особа, з них: професорсько-викладацького складу – 1042 особи; співробітників науково-дослідної частини – 248 осіб; адміністративно-господарського, навчально-допоміжного персоналу – 2011 осіб.

За період 1991—1997 років працівники університету захистили 32 докторські та 140 кандидатських дисертацій. Викладачі здійснювали важливу педагогічну та науково-дослідницьку роботу на 100 кафедрах університету (на 1996 р.), в обчислювальному центрі. В університеті діяло понад 100 лабораторій і кабінетів. Важливу роль у навчальному процесі і науковій роботі відіграють музеї: зокрема, зоологічний, геологічний, мінералогічний (1953 р.), музей нумізматики, сфрагістики та археології (1967 р.).

У 1997 році Університет готує фахівців з 61 педагогічних, наукових та інженерних спеціальностей і 109 спеціалізацій. На перші курси денної форми навчання зараховано 2127 студентів, заочної — 710. З 1994 р. університет веде прийом абітурієнтів на умовах повної компенсації затрат на підготовку. На 1 лютого 1998 р. загальна кількість студентів денної форми навчання становила 9384; заочної — 3466.

На теперішній час на денній формі навчається 11649 студентів, в тому числі 2980 на умовах повної компенсації затрат на навчання, на заочній формі - навчаються 3680 студентів, з них 2543 студентів-платників. У коледжах навчаються 1086 студентів. Крім того, в екстернаті навчається 19 осіб. Щорічно понад 2000 випускників закінчують університет. Повний курс навчання триває 5 років.

Різними формами підвищення кваліфікації у 2000-2001 навчальному році було охоплено 139 викладачів.

На сьогодні в Університеті є 112 кафедр, чотири з яких відкрито в 2001 році. Це кафедри: режисури, теорії літератури та порівняльного літературознавства на філологічному факультеті; міжнародних відносин і дипломатичної служби, країнознавства і міжнародного туризму на факультеті міжнародних відносин (шляхом поділу).

Навчальний процес забезпечують 1042 викладачі, в тому числі 158 докторів наук, професорів, і 643 кандидати наук, доценти.

На базі Самбірського технікуму інформатики і обчислюваль­ної техніки, та на базі Червоноградського гірничого технікуму фун­кціонують філії економічного факультету.

Яворівська районна адміністрація звернулася з пропозицією про відкриття філій у Новояворівську факультетів прикладної математики та інформатики, географічного та геологічного.

Основною формою підготовки наукових кадрів є аспірантура, на 1997/98 навч. рік готувала фахівців з 89 спеціальностей гуманітарного та природничого профілів. У 1997/98 навч. році в аспірантурі на денній формі навчається — 505 осіб, заочній — 206 осіб.

На сьогоднішній день в аспірантурі та докторантурі навчається 757 аспірантів, з відривом від виробництва - 516 та 241 аспірант - без відриву від виробництва, 25 докторантів.

Організаційно проводяться дослідження у складі НДЧ, до якої структурно входить 19 науково-дослідних лабораторій, Інститут франкознавства, Інститут славістики, Інститут літературознавчих студій, Інститут Європейської інтеграції, Інститут-асоціація регіональних екологічних проблем, Інститут історичних досліджень, Астрономічна обсерваторія та Ботанічний сад.