Реферат: Значення і напрямки підвищення фінансових результатів виробничої діяльності

12. Структурнi змiни в суспiльствi також впливають на показники ефективностi на рiзних рiвнях господарювання.

Найважливiшими є структурнi змiни економiчного i соцiального характеру. Головнi з них вiдбуваються в таких сферах:

а/ технологiях, науковi дослiдження та розробки, супроводжуванi революцiйними проривами в багатьох галузях знань;

б/ склад та технiчний рiвень основних фондiв;

в/ масштаби виробицтва та дiяльностi;

г/ моделi зайнятостi населення в рiзних виробничих i невиробничих галузях;

д/ склад персоналу за ознаками статi, освiченостi, квалiфiкацiї тощо.

Лише вмiле використання всiєї системи перелiчених чинникiв може забезпечити достатнi темпи зростаня ефективностi виробництва. При цьому обов’язковiсть урахування зовнiшнiх чинникiв не є такою жорсткою, як чинникiв внутрiшнiх.

За умов переходу економiки України до ринкових вiдносин, суттєвого розширення прав пiдприємств у галузi фiнансово-економiчної дiяльностi значно зростає роль своєчасного та якiсного аналiзу фiнансового стану пiдприємств, оцiнки iхньої ліквідності платоспроможностi i фiнансової стiйкостi та пошуку шляхiв пiдвищення та

змiцнення фiнансової стабiльностi.

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцiнка фiнансового стану пiдприємств за виникнення рiзноманiтних форм власностi, оскiльки кожний власник не повинен нехтувати потенцiйними можливостями збiльшення прибутку фiрми, якi можна виявити тiльки на пiдставi своєчасного i об’єктивного аналiзу фiнансового стану пiдприємств.

Систематичний аналiз фiнансового стану пiдприємства, його платоспроможності, лiквiдностi та фiнансової стiйкостi необхiдний ще й тому, що дохiднiсь будь-якого пiдприємства, розмiр його прибутку багато в чому залежать вiд його платоспроможностi. Ураховують фiнансовий стан пiдприємства i банки, розглядаючи режим його кредитування та диференцiацiю вiдсоткових ставок.

Фiнансовий стан пiдприємства залежить вiд результатiв його виробничої, комерцiйної та фiнансово-господарської дiяльностi. Тому на нього впливають усi цi види дiяльностi пiдприємства. Передусiм на фiнансовому станi підприємства позитивно позначаються безперебiйний випуск i реалiзацiя високоякiсної продукцiї.

Як правило, що вищi показники обсягу виробництва i реалiзацiї продукцiї, робiт, послуг i нижча їх собiвартiсть, то вища прибутковiсть пiдприємства, що позитивно впливає на його фiнансовий стан.

Неритмiчнiсть виробничих процесiв, погiршення якостi продукцiї, труднощi з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштiв на рахунки пiдприємства, в результатi чого погiршується його платоспроможнiсть.

Iснує i зворотнiй зв’язок, оскiльки брак коштiв може призвести до перебоїв у забезпеченнi матерiальними ресурсами, а отже у виробничому процесi.

Метою оцiнки фiнансового стану пiдприємства є пошук резервiв пiдвищення рентабельності виробництва i змiцнення комерцiйного розрахунку як основи стабільної роботи пiдприємства i виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та iншими установами.

Неефективнiсть використання фiнансових ресурсiв призводить до низької платоспроможностi пiдприємства i як наслiдок, до можливих перебоїв у постачання, виробництвi i реалiзацiї продукції до невиконання плану продукцiї, зниження рентабельностi пiдприємства, до загрози економічних санкцiй.

Стiйка дiяльнiсть пiдприємства залежить як вiд внутрiшнiх можливостей ефективно використовувати всi наявнi в його розпорядження ресурси, так i від зовнiшнiх умов, до яких належать податкова та кредитна полiтика держави, ринкова кон’юнктура.

Ефективнiсть дiяльностi пiдприємства багато в чому залежатиме вiд того, наскiльки швидко i правильно воно орiєнтуватиметься у ринкових вiдносинах, наскiльки точно i безпомилково вибиратиме собi дiлових партнерiв. Аналiз фiнансового стану набуває при цьому особливої важливостi i необхiдностi. Умовою життєдiяльностi пiдприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабiльнiсть. На неї впливають рiзнi причини - як внутрiшнi, так зовнiшнi: виробництво дешевої продукцiї та надання послуг, якi мають попит, мiцне становище підприємства на ринку; високий рiвень матерiально-технiчної оснащеностi виробництва i застосування передових технологiй; налагодженiсть економiчних зв’язкiв iз партнерами; ритмiчнiсть кругообiгу засобiв; ефективнiсть господарських i фiнансових операцiй; незначний ступiнь ризику в процесi здiйснення виробничої i фiнансової дiяльностi тощо.

Таке розмаїття причин, зумовлює рiзнi аспекти стiйкостi пiдприємства, зокрема загальний, цiновий, фiнансовий.

Внутрiшня стiйкiсть пiдприємства вiдображає такий стан його трудового потенцiалу, матерiально-речової i вартiсної (грошової) структур виробництва i таку його динамiку, при якiй забезпечуються стабiльно високi натурально-речовi i фiнансовi результати функцiонування пiдприємства.

Загальна стiйкiсть пiдприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалiзацiї ( своєчасної оплати за поставлену продукцiю, наданi послуги, виконанi роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов’язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працiвниками тощо. Водночас для розвитку пiдприємства, необхiдно щоб після здiйснення всiх розрахункiв i всiх зобов’язань у нього залишився такий розмiр прибутку, який дав би змогу розвивати виробництво, виводити його на конкурентноздатний рiвень, здiйснювати соцiально-культурнi програми для своїх працiвникiв, забезпечувати посилення стимулiв для їхньої високоефективної працi.

Загальна стiйкiсть пiдприємства передбачає насамперед рух його грошових потокiв, який забезпечує постiйне перевищення доходiв над витратами.

Саме така ситуацiя виражає змiст фiнансової стiйкостi пiдприємства.

Фiнансова стiйкiсть вiдображає такий стан його фiнансових ресурсiв i такий ступінь їхнього використання, при якому пiдприємство вiльно маневруючи грошовими засобами здатне забезпечити безперебiйний процес виробництва i реалiзацiї продукцiї, а також затрати на його розширення й оновлення.

Фiнансовi ресурси можуть бути в необхiдному обсязi сформованi тiльки за умови ефективної роботи пiдприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку.

За рахунок прибутку в ринковiй економiцi пiдприємство створює фiнансову базу як для самофiнансування поточної дiяльностi, так i для здiйснення розширеного вiдтворення. Використовуючи прибуток, пiдприємство може не лише погасити свої зобов’язання перед бюджетом, банками та iншими пiдприємствами i органiзацiями, а й iнвестувати засоби в нове будiвництво, реконструкцiю чи модернізацію наявного устаткування або замiну його прогресивнiшим. При цьому для досягнення

i пiдтримання фiнансової стiйкостi важлиий не тiльки абсолютний обсяг прибутку, а й його рiвень щодо вкладеного капiталу пiдприємства або затрат, тобто рентабельнiсть.

Величина i динамiка рентабельностi характеризує ступiнь дiлової активності пiдприємства та його фiнансове благополуччя.

У пiдприємства, що має низький рiвень фiнансової стiйкостi, спостерiгається спад дiлової активностi, рентабельностi i вiддачi наявних активiв. Збитковiсть фінансово-господарської дiяльностi свiдчить про те, що будь-яке збиткове пiдприємство перебуває перед загрозою банкрутства.

Однак це не означає, що будь-яке збиткове пiдприємство негайно збанкрутує. Збитковiсть може бути тимчасовою i не виключено, що керiвництво i менеджери пiдприємства знайдуть ефективнi рiшення i виведуть пiдприємство з фiнансової кризи.

Для функцiонування i розвитку в умовах внутрiшнього i зовнiшнього

середовища, якi iстотно змiнюються, пiдприємство повинно володiти гнучкою структурою фiнансових ресурсiв i при необхiдностi мати можливiсть залучати позичковi кошти, тобто бути кредитоспроможними.

Кредитоспроможним є пiдприємство, що має передумови для одержання кредитних ресурсiв i здатне своєчасно повернути одержану позику з виплатою належних вiдсоткiв за рахунок прибутку та iнших фiнансових ресурсiв.

Збiльшення обсягу прибутку i позитивна динамiка рентабельності сприятливо впливають на фiнансовий стан пiдприємства, пiдвищують його фiнансову стiйкiсть i кредитоспроможнiсть.

Результатом екномiчного процесу є певний дохід: валовий, чистий, кiнцевий тощо.

За новими стандартами iз дiяльнстю пiдприємства як сукупнiстю звичайної (операційної, фiнансової, iнвестицiйної) i надзвичайної дiяльностi з точки зору формування й розподiлу доходiв можна розрізняти певнi складовi економiчнi процеси:

1/ формування чистого доходу вiд основної дiяльностi;

2/ формування валового прибутку (збитку ) вiд основної дiяльностi;

3/ формування прибутку ( збитку ) вiд операцiйної дiяльностi;

4/ формування прибутку ( збитку ) вiд звичайної дiяльностi до оподаткування ;

5/ формування прибутку ( збитку ) вiд звичайної діяльності (після оподаткування);

6/ формування чистого прибутку ( збитку ) вiд дiяльностi пiдприємства;

7/ формування чистої продукцiї основної дiяльностi;

8/ розподiл валового прибутку вiд основної дiяльностi;

9/ розподiл чистої продукцiї основної дiяльностi;

10/ розподiл чистого прибутку вiд основної дiяльностi;

11/ розподiл чистого прибутку вiд дiяльностi пiдприємства;

12/ спрямування нерозподiленого чистого прибутку вiд дiяльностi пiдприємства;

13/ спрямування нерозподiленого чистого прибутку вiд дiяльностi пiдприємства.

Кожному з цих процесiв вiдповiдають певнi валова продукцiя, матерiальнi затрати чиста продукцiя, кiнцева продукцiя.

Уточнення та обгрунтування основних понять пов’язаних iз вивченням кінцевих результатiв будь-якого iз зазначених процесiв, як економiчного процесу, визначається за схемою:

валовий продукт → кiнцевий продукт → продуктивність → ефективнiсть → результативнiсть економiчного процесу. (17)

Функцiонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштiв, який здiйснюється у виглядi витрат ресурсiв i одержання доходiв, їхнього розподiлу i використання.

При цьому визначаються джерела коштiв, напрямки та форми фiнансування, оптимiзується структура капiталу, проводяться розрахунки з постачальниками матерiально-технiчних ресурсiв, покупцями продукцiї, державними органами / сплата податкiв /, персоналом пiдприємства тощо. Усi цi грошовi вiдносини становлять змiст фiнансової дiяльностi.

Основнi завдання фiнансової дiяльностi такi: вибiр оптимальних форм фiнансування, напрямки використання фiнансових ресурсiв з метою забезпечення стабiльно високої прибутковостi.

Вiдповiдно до джерел коштiв фiнансування подiляється на внутрішнє i зовнiшнє. Внутрiшнє фiнансування здiйснюється за рахунок коштiв одержаних вiд дiяльностi самого пiдприємства: прибуток, амортизацiйнi вiдрахування, виручка вiд продажу чи здавання в оренду майна. Зовнiшнє фiнансування використовує кошти, не пов’язанi з дiяльнiстю пiдпримєства: внески власникiв у статутний капiтал / безпосередньо чи у формi купiвлi акцiй/, кредит, зобов’язання боржникiв, державнi субсидiї тощо.

Розрiзняють також фiнансування за рахунок власних i залучених коштiв. До залучених коштiв належать тi, якi треба повернути, тобто кредит або iншi боргові зобов’язання. Решта коштiв виступає як власний капiтал. При цьому кожна фiрма, що намагається ефективно господарювати, об’єктивно повинна забезпечувати оптимальне / економiчно доцільне / спiввiдношення власного і залученого капiталу.

Важливою формою фiнансування є кредит - платне надання грошей або iнших цiнностей у борг на певний час. Залучення кредитних коштiв розширює фiнансовi можливостi пiдприємтва, але одночасно створює ризик, пов’язаний iз необхiднiстю повернення боргiв у майбутньому i сплати вiдсоткiв за користування позиченими коштами. Вiдтак нинi широко застосовуються кредити в негрошових формах: товарний кредит, оренда та його рiзновид - лiзинг.

Товарний кредит - це короткостроковий кредит, який одне пiдприємство надає iншому в товарнiй формi через вiдстрочку платежу за поставлену продукцiю. За товарний кредит боржник може оформляти свої зобов’язання у виглядi векселя - документа, який дає право його власнику на зазначену у векселi суму в установлений термiн. Товарний кредит застосовується переважно як засiб розширення сфери ринку та збiльшення обсягу продажу продукцiї.

Оптимальною формою довгострокового кредиту є оренда - договiрне строкове платне володiння i користування майном. Орендодавець надає в розпорядження орендаря певне майно на обумовлений термiн за прийнятну для обох сторiн орендну плату.

Поширеним у свiтовiй практицi є лiзинг, коли орендодавець - лiзингова компанiя / лiзингодавець / купує об’єкти оренди / передусiм устаткування / у пiдприємств-виробникiв i передає їх у оренду на певних умовах. По закiнченнi термiну оренди її об’єкти / залежно вiд умов договору / або повертаються лiзингодвцю або орендуються на новий термiн чи викупаються орендарем.

Техніко-економічна характеристика

“ВАТ Коломийська друкарня ім. Шухевича”

Вiдповiдно до наказу регiонального вiддiлення Фонду державного майна України по Iвано-Франкiвськiй областi вiд 28.04.1995 року вiдбулося перетворення державного пiдприємства "Коломийська друкарня iм. Шухевича" у вiдкрите акцiонерне товариство.

Управлiння друкарнею здiйснюється адмiнiстрацiєю на чолi з головою правлiння. Керiвництво виробничо-господарською дiяльнiстю проводиться вiддiлами технiчного та експлуатацiйного забезпечення i адмiнiстративно-господарською групою.

Фiнансова звiтнiсть пiдприємства була пiдготовлена шляхом трансформацiї бухгалтерських звiтiв, що складенi за 2000 рiк вiдповiдно до Наказу Міністерства фiнансiв України щодо складу та порядку заповнення рiчного звiту підприємства з дотриманням схвалених ДКЦПФР Методичних рекомендацiй з трансформацiї бухгалтерської звiтностi ВАТ та пiдприємств-емiтентiв облiгацiй у фінансову звiтнiсть. Бухгалтерський облiк органiзований i ведеться журнально-ордернiй формi вiдповiдно до Положення про органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в Українi, затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України від 03.04.1994р. № 250 з наступними змiнами i доповненнями.

Господарськi операцiї вiдображенi в облiку методом суцiльного i безперервного документування. Основнi засоби вiдображення облiку за фактичними витратами на їх придбання, доставку встановлення, спорудження або виготовлення.

Нарахування амортизацiї основних засобiв проводиться у вiдповiдностi з податковим законодавством України.

З 01.07.1997р. амортизацiя нараховувалась методом зменшенням залишку, шляхом використання встановлених норм до залишкової вартостi основних засобiв на початок звiтного перiоду.

Запаси включають сировину та матерiали, паливо, запаснi частини, готову продукцiю, малоцiннi та швидкозношуючi продукти на складi. Запаси облiкуються за собiвартiстю, яка включає витрати на придбання, доставку.

Грошовi кошти друкарнi включають суму грошей в касi та розрахункового рахунку в банку. Дебiторська заборгованiсть вiдображається за реальною вартiстю, тобто завирахуванням оцiнених сумнiвних боргiв.

Виробнича структура пiдприємства органiзована за безцеховим принципом (схема № 1).

Виробнича частина дiлиться на такi пiдроздiли:

- дiльниця пiдготовки до друку;

- дiльниця друку;

- полiтурна дiльниця.

Формування прибутку.

Валовий результат вiд господарської дiяльностi визначається як рiзниця мiж вартiстю реалiзованої продукцiї та їїсобiвартiстю.До валового прибутку вiд реалізації додається прибуток позареалiзацiйних операцiй та результат вiд iнших операцiй (реалізація матерiалiв, реалiзацiя основних засобiв) i вiднiмається сума адмiнiстративних витрат та збутових.

Сума всього вищеперелiченого складає прибуток підприємства вiд звичайної дiяльностi до оподаткування.

Пiсля сплати податку з прибутку в бюджет ( 30 % залишається чистий прибуток пiдприємства, який розпредiляється наступним чином:

1.Фонд соцiального захисту.

2.Фонд розвитку виробництва.

3. Iншi напрями.

Взаємовідносини з бюджетом

Податки, якi зобов’язанi сплачувати до бюджету, визначенi законом України "Про систему оподаткування" вiд 25 червня 1991 року №1251-XIІ та законом України "Про порядок встановлення ставок податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв iнших елементiв податкових баз, а також пiльг з оподаткуванням)" вiд 14 жовтня 1998р № 171-XIV.

Згiдно з вимогами вищеприведених законiв сплачує наступнi податки:

1. Податок (тариф) на землю визначається мiською адмiнiстрацiєю. Податок нараховується один раз на рiк. Сплачується щомiсячно 1/12 частина вiд загальної суми рiчного податку до 15 числа наступного мiсяця.

2. Податок з власникiв транспортних засобiв (сума податку визначається, як добуток об’єму двигуна в кiнських силах на вартiсть 1 екю станом на останнiй мiсяць першого кварталу).

3. Податок на використання водних ресурсiв. Податок нараховується i сплачується щоквартально до 15 числа наступного мiсяця.

4. Податок на додану вартiсть (ставка податку 20%). Податок нараховується кожен мiсяць i сплачується до 19 числа наступного мiсяця. Базою оподаткування є подiя, що сталася ранiше: вiдвантаження продукцiї або попередня оплата ( це є податкове зобов’язання). ПДВ, сплачене при розрахунках з постачальниками називається податковим кредитом i вiднiмається вiд податкого зобов’язання. Рiзниця являє собою обов’язок, який друкарня повинна сплатити до бюджету.

5. Податок з прибутку пiдприємства сплачується вiдповiдно до закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств", який дiє з 1 липня 1997 року.

Податок, що підлягає сплатi до бюджету визначається як добуток балансового прибутку на ставку податку - 30%. За кожен квартал в податкову адміністрацію подаються декларацiї про прибуток пiдприємства. Податок повинен бути сплачений до 25 числа наступного мiсяця.

6. Вiдрахування в пенсiйний фонд (сплачується 32 % вiд нарахованої заробiтної плати).

7. Вiдрахування в фонд зайнятостi (сплачується 1,5 % вiд нарахованої заробiтної плати).

8. Вiдрахування у фонд соцiального страхування ( сплачується 4% від нарахованої заробiтної плати).

9. Прибутковий податок з доходiв громадян визначається згiдно розробленої шкали податку. Сума податку залежить вiд розмiру заробiтної плати фiзичної особи.

10. Гербовий збiр сплачується шляхом придбання в установах ощадного банку марок гербового збору.

11. Вiдрахування в iнновацiйний фонд. Справляється вiд суми реалізованої продукцiї в розмiрi 1%. Нараховується i сплачується кожен мiсяць. Термiн сплати до бюджету не пiзнiше 15 числа наступного мiсяця.

12. Податок з прибутку отриманого в результатi понижуючого коефiцiєнту на амортизацiю (вiд 0,7 до 0,6). Ставка 30 % вiд рiзницi. Податок оплачується щоквартально. Декларацiї по ПДВ подаються щомiсячно в державну податкову адмiнiстрацiю, декларацiя про прибуток пiдприємства i всi iншi подаються у складi квартального звiту один раз у три мiсяцi. За результатами року подається в державну податкову адміністрацію рiчний звiт пiдприємства. ДПА надає пiдприємству допомогу у виглядi консультацій та семiнарiв, якi проводять робiтники податкової адмiнiстрацiї.

Взаємовідносини з банком

З другої половини 1998 року пiдприємствам дозволено мати бiльше нiж один рахунок у банку, або у кiлькох банках. Банки за дорученнями проводять розрахунки з бюджетом та постачальниками в термiни подання платiжних документiв. На залишки коштiв на розрахунковому рахунку нараховуються вiдсотки. За надання послуг банк бере плату за послуги (наприклад : за видачу готiвки 1% вiд суми, що отримується).

Валютного рахунку підприємство не має.

ВАТ " Коломийська друкарня iм. Р.Шухевича" здiйснює такi основнi види дiяльностi:

- випуск газет, книжково-журнальної, етикетної, платкатної i буклетної продукцiї;

- додрукарська пiдготовка видань у виглядi фотовиводу.

Збут продукцiї здійснюється переважно на територiї захiдних областей України, зокрема, в таких областях: Iвано-Франкiвська, Чернiвецька, Хмельницька та Тернопiльська.

ВАТ "Коломийська друкарня iм. Шухевича" рекламу як таку не використовує, оскiльки їхня полiграфiчна продукцiя i є своєрiдною рекламою. На будь-якiй полiграфiчнiй продукцiї пiдприємства знаходяться реквiзитиорганiзацiї, де ця продукція надрукована. Таким чином потенцiйний клiєнт друкарнi оцiнивши якiсть продукції може зв’язатися з керiвництвом пiдприємства для з’ясування цiни послуг та термiнiв виконання замовлення.

Основними проблемами ВАТ "Коломийська друкарня iм. Шухевича" є несвоєчаснiсть розрахункiв за отриману продукцiю, недосконалiсть законодавства, високий податковий тиск.

ВАТ "Коломийська друкарня iм. Шухевича" оснащена устаткуванням для формування друкарських процесiв та деяким обробним устаткуванням.

Для виготовлення продукцiї застосовується тiльки технологiя офсетного друку.

Пiсля вибору зовнiшнього вигляду продукцiї, набору тексту та виведення на монiтор комп’ютера, зображення переноситься на прозору плiвку, з якої згодом копiюється на алюмiнiєву формну пластину.

Формну пластину вiдправляють в цех, де i безпосередньо здiйснюється процес друкування продукцiї iз застосуванням рiзних друкарських машин.

Пiсля перенесення зображення з алюмiнiєвої формної пластини на папiр продукція передається у полiтурний цех, де здiйснюється подальша обробка вiдповiдно до виду продукцiї.

Друкарськi процеси здiйснюються для оригiналiв, що потребують складання, iз застосуванням комп’ютерних комплексiв на базi персональних комп’ютерiв PС/АТ ОХ та Pentium - 133. Встановленi i використовуються сканери для сканування зображень, в т.ч. кольорових.

Кольороподiл у друкарнi не проводиться, однак є устаткування для фотовиводу кольороподiльних фотоформ, яке використовується при виготовленнi замовлень кольорової газетної та iншої друкованої продукцiї.

Друкування кольорової малоформатної продукцiї здiйснюється на двох офсетних аркушевих машинах "Dоminant-7" i "Dominant-725". В основному це обкладинки, календарi, буклети банкової продукцiї. Друкування з одночасним фальцюванням книжкової продукцiї проводиться на рулоннiй машинi Ро-62.

Друкування газетної продукцiї здiйснюється на Ро-66 та на Ро-62.

Бланкова продукцiя друкується на аркушевiй машинi "Dominant-715"

Книжкова продукцiя мало об’ємна, полiтурнi процеси вiдсутнi. Брошурування i криття м’якою обкладинкою проходить на лiнiї клейового скрiплення "Rotor-Binder".

Устаткування для обробних процесiв представлене ниткошвейними, дротошвейними машинами, агрегатом для клейового безшвейного скрiплення бланкiв. Встановлений також позолотний прес ПЗ-1.

Обрiзка книжкових блокiв з 3-х сторiн проводиться на 1-ножовiй рiзальнiй машинi. Пакування здiйснюється вручну.

Устаткування в друкарнi встановлене i функцiонує у 1994-2001 роках, оскiльки Коломийська мiська друкарня утворилась у 1994 роцi, i великим рiвнем зношеності устаткування не характеризується.

Виробничо-господарська дiяльнiсть друкарнi у 2000-2001 роках представлена показниками таблицi.

Таблиця.

Основнi технiко-економiчнi показники

ВАТ "Коломийська друкарня iм. Шухевича" за 2000-2001 роки.

Показники	Облікова одиниця	Фактично		2001р.у% до 2000 р.
		2000 рік	2001 рік
1.	2.	3.	4.	5.
1.Продукція
1.1.Товарна продукція в діючих цінах без ПДВ	Тис.грн.	999,5	1268,9	126,9
1.2. Вироблено продукції за видами: - газетна- бланкова- книжкова- кольорова- інша друкована	Тис.грн.А2-4пол. т.арк.А1Т.2стор, арк. А 1 Тис.арк. А1 Тис.арк. А 1	1541,4 89,25 471,2 342,0 158,0	2600,1 460,4 564,7 412,7 147,2	168,70 510,0 119,8 120,7 93,2
2. Праця
2.1.Чисельність ПВП в еквіваленті повної зайнятості	Чол.	47	44	93,6
2.2. Фонд оплати праці, всього ПВП	Тис.грн	211,8	258,2	121,9
2.3. Середньорічна продуктивність праці 1-го працюючого	Тис.грн.	21,26	28,84	135,6
2.4. Середньорічна заробітна плата 1-го працюючого	Тис.грн..	4,5	5,87	130,0
3. Виробничі фонди
3.1. Середньорічна вартість ОВФ	Тис.грн.	1010,0	1143,0	113,2
3.2. Фондовіддача	Грн.	0,99	1,11	112,1
3.3. Фондоємність	Грн.	1,01	0,9	89,2
4. Фінансові результати
4.1. Обсяг реалізації (без ПДВ)	Тис.грн..	1069,5	1289,8	120,6
4.2.Повна собівартість реалізованоїпродукції	Тис.грн..	1024,2	1246,10	121,7
4.3. Прибуток (від звичайної діяльності)	Тис.грн.	45,3	43,7	96,5
4.4. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	Грн.	0,958	0,966	100,8
4.5. Рентабельність основних виробничих фондів	%	4,5	3,8	- 0,7