Реферат: Загальна частина характеристика підприємства
Купівельними цінами можуть бути: прейскурантні або договірні, прейскурантні зі скидкою або накидкою. До купівельних цін можна віднести й фактурні ціни, тобто вартість матеріальних цінностей, що випливає з рахунку фактури постачальника. Фактурні ціни визначаються за прейскурантом або договором із включенням різних націнок, скидок. вартості допоміжних послуг, транспортних витрат. Фактурна вартість одержуваних матеріальних цінностей буде різною залежно від методики включення до неї залізничного тарифу.
Облікові ціни визначаються або як середня зважена величина фактичної заготівельної собівартості за тривалий минулий період, або як планово-заготівельна собівартість, що визначається на основі прейскурантних (договірних) цін і планованої величини транспортно-заготівельних витрат.
д) Оцінка матеріальних цінностей за міжнародними стандартами
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають значну свободу у виборі методики оцінки матеріальних цінностей, тобто вони не обмежуються рекомендаціями з вибору мінімальної оцінки з двох можливих. За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку використовуються такі види оцінки:
а) первісна вартість являє собою грошовий вираз ціни придбання конкретного предмету;
б) відновлена вартість являє собою суму коштів, яку потрібно було б виплачувати на даний момент за необхідності заміни предмета іншим таким же;
в) чиста вартість реалізації — це ціна продажу за відрахуванням торговельних витрат у розумних межах прибутку. Цей метод дозволяє визначити упущену вигоду у випадках, коли предмет не буде реалізований на сторону;
г) приведена вартість — дисконтована величина майбутніх надходжень коштів, яку, як передбачається, може принести реалізація даного предмета у процесі звичайної комерційної операції.
В міжнародній практиці користуються спеціальними термінами, що характеризують методи оцінки матеріальних цінностей в активі балансу.
Метод Fifo — це метод, за яким матеріальні цінності оцінюються за ціною придбання (заготівельна собівартість), якщо вона менша від ціни продажу. Різниця відображує можливий прибуток. Ціна придбання визначається як середня зважена величина з усіх партій закуплених матеріальних цінностей або за вартістю першої придбаної одиниці товару. Fifo — це метод оцінки за первісною вартістю.
Метод Lifo — це метод оцінки за відновленою вартістю (вартістю останніх за часом закупок), тобто коли матеріальні цінності оцінюються за ціною реалізації, якщо вона менша від ціни придбання (заготівельної собівартості). Різниця відображує прихований збиток підприємства. При цьому ціна придбання визначається як середня зважена або як вартість останньої одиниці придбаного товару
Таким чином, оцінки за методами Fifo і Lifo вимагають аналітичного обліку надходження кожного матеріалу за партіями, а це надто трудомістка й невигідна з економічної точки зору справа.
е) Синтетичний облік надходження і використання виробничих запасів
Документи, що надійшли зі складів до бухгалтерії, перевіряють як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображених у них операціях. Прибуткові ордери .звіряють з рахунками, що до них належать, транспортними документами, прийомними актами тощо. Лімітні карти, що надійшли зі складу, співставляють з другими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на перекидання матеріалів, здані складами-відправниками; з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів-одержувачів, лімітні карти і вимоги відзначають у реєстрах видачі тощо.
Далі документи таксують за допомогою машин, тобто зазначені в них матеріали оцінюються за твердими обліковими цінами.
По кожному реєстру зданих документів після їх таксировки підраховують обороти надходження або витрат матеріалів у розмірі номенклатурних груп. - На малих підприємствах підсумки підрахунків можна відображати в накопичувальних відомостях, групових оборотних відомостях. Оброблювати документи можна комп’ютерами.
Для обліку надходження й використання виробничих запасів використовують такі окремі синтетичні інвентарні рахунки:
№ 05 "Матеріали"
№ 06 "Паливо"
№ 07 "Будівельні матеріали та обладнання до установки"
№ 08 "Запасні частини"
№ 10 "Насіння та корми"
№ 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".
У зв’язку з виникненням різних господарських операцій відносно обліку виробничих запасів використовують також рахунки:
№ 13 "Знос. малоцінних та швидкозношуваних предметів"
№ 14 "Переоцінка товарно-матеріальних цінностей"
№ 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей"
№ 16 "Транспортно-заготівельні витрати".
є) Облік матеріалів, палива, запасних частин, МШП.
Рахунок № 05 "Матеріали" призначений для обліку належних підприємству сировини, основних та допоміжних матеріалів, купованих напівфабрикатів, комплектуючих виробів та деталей, тари і тарних матеріалів, мінеральних добрив і отрутохімікатів, біопрепаратів і медикаментів, матеріалів, переданих для переробки на сторону. За назвами цих матеріальних цінностей можуть бути відкриті відповідні субрахунки.
На. рахунку № 06 "Паливо" облічують наявність та рух належного підприємству органічного та ядерного палива.
Органічне паливо — це горючі речовини, що можуть активно вступати до реакції з киснем і містять значну питому теплотворність. Найбільше значення мають такі види органічного палива:
— тверде: кам’яне та буре вугілля й відходи від переробки, антрацит і напівантрацит;
— рідке: мазут;
— газоподібне: природний газ;
— інші види палива: торф, горючі сланці, стабілізована нафта, горючі гази промисловості (доменний, коксовий), дрова тощо.
Рахунок № 06 "Паливо" призначений для обліку наявності та руху палива, придбаного або заготовленого для технологічних потреб, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії або для опалення приміщень.
На рахунку № 08 "Запасні частини" облічуються готові деталі, вузли, запасні частини, що використовуються для заміни зношених при проведенні ремонту основних засобів. Рахунок № 08 має два субрахунки:
№ 08-1 "Запасні частини"
№ 08-2 "Обмінний фонд".
На субрахунку № 08-1 облічують наявність і рух придбаних або виготовлених для потреб основної діяльності запасних частин, призначених для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів тощо, а також автомобільних шин у запасі та обігу.
На субрахунку № 08-2 відображуються операції, пов’язані з наявністю і рухом обмінного фонду повнокомплектних машин, обладнанням двигунів, вузлів, агрегатів, що утворюються в установленому порядку в ремонтних підрозділах підприємств і організацій, на технічних обмінних пунктах або ремонтних заводах.
Усі матеріальні цінності, що надійшли на підприємство від постачальників, при журнально-ордерній формі рахівництва облічуються в журналі-ордері № 6. У ньому здійснюється облік розрахунків з усіма постачальниками. Тому доцільно відкривати два. журнали-ордери: один для розрахунків з постачальниками по матеріальних цінностях, другий — по розрахунках за послуги і роботи.
Журнал-ордер № 6 ведеться лінійно-позиційним способом, тобто для кожного документу відводиться один рядок. Надалі при оплаті рахунку або при надходженні матеріалів по даному платіжному документу записи виконуються у відповідних графах, але в цьому ж рядку.
Розрахунки з постачальниками при планових платежах облічуються в окремій відомості № 5, загальні підсумки якої також переносяться до журналу-ордеру № 6.
Усі операції, пов’язані з розрахунками за придбання матеріальних цінностей, відображують на рахунку № 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" незалежно від того, одночасно або попередньо проводилась оплата пред’явленого рахунку-фактури.
Рахунок № 60 кредитується на вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли. У синтетичному обліку він кредитується згідно з розрахунковими документами постачальника у межах сум акцепту незалежно від оцінки товарно-матеріальних цінностей в аналітичному обліку,
При надходженні товарно-матеріальних цінностей, на які не одержано розрахункові документи постачальників, бухгалтерія підприємства зобов’язана перевірити, чи облічується вартість цінностей, що надійшли, як дебіторська заборгованість.
Рахунок № 60 дебетується на суми оплати рахунків (у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів); на суми заліків за попередньо виданими в установленому порядку авансами.
Якщо наприкінці місяця по відфактурованих і оплачених матеріальних цінностях вантаж не надійшов, то рахунок № 60 кредитується на суму оплати як за матеріали в дорозі або не вивезені зі складів постачальників.
На початку наступного місяця ці суми сторнуються, а суми оплати продовжують рахуватися як дебіторська заборгованість.
Аналітичний облік на рахунку № 60, крім розрахунків у порядку планових платежів, ведеться на кожному окремо виставленому рахунку, а розрахунки у порядку планових платежів — по кожному постачальнику і підрядчику.
Побудова аналітичного обліку на рахунку № 60 має забезпечити одержання необхідних даних по постачальниках, акцентованих й інших розрахункових документах, строк оплати яких не настав; постачальниках по невідфактурованих поставках; постачальниках по неоплачених у строк розрахункових документах.