Реферат: Загальна частина характеристика підприємства
Вимоги до організації приміщень.
Розширення використання комп'ютерної технології повинно супроводжуватись прагненням поліпшити обстановку на робочому місці, яка створюватиме благотворні умови для співпраці користувачів ЕОМ та сприятиме збереженню високої працездатності.
Робочі місця з ЕОМ повинні , як правило , розміщуватись в окремих приміщеннях .
Приміщення , які призначені для роботи з ЕОМ повинні мати змішане освітлення .
Площа на якій розташовується одне робоче місце з ЕОМ повинно становити не менше як 6,0 м2 , об'єм приміщення не менше як 500 м3.
Поверхня підлоги повинна бути рівною без вибоїн, не слизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості .
Забороняється застосовувати для оздоблення інтер’єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини .
Освітлення робочого місця та робочого приміщення.
Природне освітлення повинно здійснюватися у вигляді бічного освітлення. Вікна обов'язково повинні розташовуватися з одного боку приміщень і необхідна наявність сонцезахисних засобів, що знижують перепади яскравостей між природним освітленням та свічення екрану ЕОМ .
Освітлення у приміщеннях з ЕОМ має бути змішаним. Найкраще, щоб орієнтація світлових отворів приміщень з ЕОМ була на північ .
Розташувати робоче місце, обладнане ЕОМ, необхідно таким чином, щоб в поле зору не потрапляли вікна або освітлювальні прилади .
Коли штучне освітлення змішується з природним рекомендується використовувати лампи за спектральним складом близькі до сонячного світла.
Треба використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними полями, що регулюються.
Штучне освітлення у приміщеннях з ЕОМ здійснюється у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які розташовують у рівномірному порядку над робочими місцями .
Відношення яскравості екрана ЕОМ до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1.
Пульсація люмінесцентних ламп не повинна перевищувати 10 % .
Оптимальна освітленість робочих приміщень для роботи з ЕОМ 300-500 лк .
Захист від статичної електрики. Розрахунок захисного заземлення.
Для захисту від статичної електрики та для запобігання створенню значної напруженості поля у приміщеннях з ЕОМ використовують нейтралізатори та зволожувачі повітря .
Підлога повинна мати антистатичні покриття .
Всі ЕОМ повинні бути заземлені.
Згідно з санітарно - гігієнічними нормами напруженості електричного поля, які є допустимими, повинен проводитися захист від статичної електрики .
Ці рівні не повинні перевищувати 20 КВ протягом години.
РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ .
Для захисного заземлення використовують заземлювачі з труб. Це декілька металічних труб Æ 25 - 50 мм, довжиною 2 - 3 м, які забивають в землю на відстані 4 - 6 м одна від одної і з'єднують між собою металічною трубою. Остання проходить в цех і з’єднується з внутрішнім контуром. Розрахунок зводиться до визначення необхідної кількості труб заземлювача і довжини металічної труби, яка з'єднує вертикальні заземлювачі .
Розрахунок:
1. Визначення опору одного заземлювача .
Оз = Р/Л * 0,366( Lg2Л/Д + ½ Lg((4T + Л)/(4T - Л)))
P - питомий опiр грунту ( 10 000 - 30 000 Ом * см )
Л - довжина заземлювача ( 2 - 3 м )
Д - дiаметр труб ( 25 - 50 мм )
Т - відстань від поверхні до середини заземлювача ( 1,6-2,3 м )
2. Визначення довжини з’єднювальної труби в м.
Лт = 1,05 * А* Н
А – відстань між трубами;
Н – кількість труб.
Виробниче середовище .
На функціональному стані людини негативно позначається висока температура повітря. Оптимальні та припустимі мікрокліматичні параметри у приміщеннях повинні враховувати специфіку технологічного процесу при використанні комп'ютера .
При відчутному нагріванні поверхонь (більше 45 градусів) контактуючих з людиною слід передбачити засоби охолодження або ізоляції поверхонь .
Оскільки всі електронні блоки мають вбудовані вентилятори, для забезпечення сталих температурних режимів їх функціонування, необхідно приділити особливу увагу шляхом відводу повітря, щоб виключити перегрівання або протяг.
Шляхом встановлення кондиціонерів необхідно надати можливість індивідуального регулювання роздачі повітря в окремих приміщеннях.
Техніка безпеки при роботі з персональним комп'ютером .
1. Перевірка напруги в мережі.
Перед тим, як перший раз включити комп'ютер необхідно перевірити чи відповідає напруга в мережі тій напрузі, на яку розрахований комп'ютер .
При необхідності треба встановити перемикач напруги на комп'ютері в правильне положення .
2. Стабілізація напруги .
Найкраще підключати комп'ютери через стабілізатори, тому що в багатьох населених пунктах напруга в електромережі може сильно коливатись. Для комп'ютера ці зміни напруги є дуже шкідливі і небажані, особливо різкі пониження напруги .
Для надійного захисту від неприємностей, які зв'язані з нестабільністю електроживлення, застосовують пристрої неперервного живлення (MPS), котрі не тільки забезпечують строго постійну напругу живлення , але і дають можливість роботи комп'ютерів при повному відключенні електроживлення на протязі від 5 хвилин, до декількох годин. Це залежить від потужності пристрою. Протягом цього часу можна повністю закінчити всі роботи на комп'ютері, щоб при його відключенні не було втрати інформації .
3. Включення комп'ютера .
Щоб включити комп'ютер потрібно :
- перед ввімкненням ПК необхідно перевірити правильність установки перемикача напругу на системному блоці та напругу в мережі;
- ввімкнути допоміжні пристрої, які підключені до ПК;
- ввімкнути монітор;
- ввімкнути системний блок.
Після включення комп'ютера на екрані з'являється інформація про хід роботи програм перевірки і початкового завантаження комп'ютера.
4. Виключення комп'ютера.
Щоб виключити комп'ютер з операційною системою MS DOS потрібно:
- закінчити працюючі програми;
- завантажити програму PARK.EXE;
- вимкнути системний блок;
- вимкнути допоміжні пристрої підключені до ПК;
- вимкнути монітор.
Щоб виключити ПК з операційною системою WINDOWS потрібно:
- закінчити працюючі програми;
- вибрати пункт меню “Завершення роботи” – “Вимкнути ПК”;
- діждатись повідомлення “Тепер живлення ПК можна вимкнути”;
- вимкнути системний блок;
- вимкнути допоміжні пристрої підключені до ПК;
- вимкнути монітор.
Системний блок комп'ютера:
- повинен розміщуватися на стійкому місці і не піддаватися поштовхам і вібрації;
- всі кабелі, що з'єднують системний блок комп'ютера з другими пристроями , необхідно вставляти і виймати тільки при виключенні комп'ютера .
бажано поставити в такому місці , щоб
Недопустимо ставити на системний блок матричний принтер - вібрації, які виникають при його роботі можуть пошкодити комп'ютер .
В приміщенні де стоять комп'ютери не можна курити .
Раз в декілька місяців необхідно відкривати системний блок комп'ютера і видаляти пилососом бруд і пил .
Монітор:
- повинен бути розміщений на стійкому місці під прямим кутом зору на відстані 40-50 см до очей користувача;
- зображення повинно бути максимально чітким, не сильно яскравим і контрастним;
- регулярно протирати від пилу м’якою ганчіркою при вимкненому ПК;
- забороняється торкатися до екрану і титульного боку ввімкненого монітору.
Клавіатура:
- не ставити на клавіатуру сторонні речі;
- не працювати з вологими руками;
- після роботи вставляти клавіатуру в нішу стола;
- натискати на клавіші не докладаючи сильних зусиль.
г) Оцінка матеріальних цінностей
Оцінка матеріальних цінностей безпосередньо пов’язана з визначенням собівартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка матеріальних цінностей можлива: за купівельними цінами, фактичною собівартістю купівлі, яка визначається як середня зважена; за ринковими цінами, що склалися на дату складання звітного балансу; за обліковими цінами з визначенням відхилень останніх від фактичної собівартості купівель.
Фактична собівартість матеріальних цінностей складається із заготівельної собівартості товарно-матеріальних цінностей. що надійшли на підприємство, Тобто їх фактурної вартості (сплаченої постачальникові при купівлі), й транспортно-заготівельних витрат. До складу транспортно-заготівельних витрат включають витрати по транспортуванню, комісійні й командировочні, природний убуток у дорозі, витрати по страхуванню вантажів і транспортних засобів, якщо вони мали місце по оформленню товарних і платіжних документів, й інші витрати, пов’язані із заготівлею та придбанням матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство, тобто їх фактурної вартості (сплаченої постачальникові при купівлі) й транспортно-заготівельних витрат.
У зв’язку з тим, що транспортно-заготівельні витрати змінюються залежно від партії вантажів, виду використовуваного транспорту, способу навантаження, зміни географії постачальників та інших факторів, змінюється також і фактурна вартість. Тому на практиці фактична заготівельна собівартість матеріальних цінностей визначається як середня зважена величина.