Реферат: Суспільство як система економічного взаємообміну

Таким чином, суспільство — це реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об'єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі людей, хоч вони як носії свідомості й волі є головними дійовими особами суспільно-історичного процесу.

2. ЕКОНОМІЧШ ПОТРЕБИ ЯК МАТЕРІАЛЬНА ОСНОВА СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО ВЗАЄМООБМІНУ

У демократичному суспільстві головними суб'єктами еко­номіки є: особа, колектив, співтовариство рівноправних громадян, народ (нація). Своїми активними цілеспрямованими діями вони впли­вають на розвиток науки, техніки, соціально-економічного прогресу в країні залежно від реалізації своїх інтересів. Ось чому побудувати високорозвинену ефективну економіку, досягти соціального прогре­су суспільства можна, лише орієнтуючись на задоволення потреб та інтересів різноманітних суб'єктів економічної системи.

Поняття «потреба» дуже містке. Людина має систему най­різноманітніших потреб: фізіологічних, інтелектуальних (духовних), соціальних тощо. Колектив залежно від сфери діяльності має свої специфічні потреби. Скажімо, потребами підприємства, що вироб­ляє одяг, є розвиток його потужностей, запровадження нових моде­лей, зростання прибутку підприємства і доходів кожного його члена.

Потребами народу (нації) є зростання економічного, наукового, тех­нічного, духовного потенціалу країни, гарантування її зовнішньої безпеки, технічної, технологічної та культурної незалежності.

Є потреби самозахисту (безпеки, захищеності), потреби поваги (визнання, самоповаги), потреби у любові, духовній близькості, по­треби самоутвердження, саморозвитку тощо. Проте ми розглядати­мемо потреби, що пов'язані зі сферою господарської діяльності. Вони дістали назву економічних потреб.

Систему особистих економічних потреб подано на рис. 1. Потреби породжуються двома визначальними причинами. Пер­ша має фізіологічний характер, тому що людина як жива істота потребує певних умов і засобів існування. Друга є результатом суспіль­них умов, у яких люди перебувають і виховуються.

Рис. 1. Структура особистих економічних потреб

Потреби характеризують лише можливість споживання. Однак для того щоб ця можливість перетворилася на дійсність, потрібно мати певні життєві засоби. Величезна роль економічних потреб по­лягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво продукує різнобічні блага, які є необхідною умовою існування роз­витку людського суспільства на будь-якому історичному його щабелі.

У свою чергу, блага, створені у сфері матеріальної життєдіяль­ності, формують різноманітні потреби, які становлять предмет інте­ресу і стають стимулами до праці.

Отже, економічні потреби народжуються насамперед у ви­робництві, в процесі праці та пов'язані з ним.

Задоволення ж економічних потреб відбувається у спожи­ванні, яке відтворює і створює потребу. Завдяки економічним потребам відбувається органічний взаємозв'язок цілей.

Сукупність суспільних потреб можна розглядати під різним ку­том зору. Наприклад, їх поділяють на виробничі (продовжують про­цес виробництва: метал, цемент, обладнання, електроенергія), неви­робничі (спрямовані на забезпечення потреб людини: цукор, хліб, меблі, одяг, послуги).

З урахуванням суб'єкта споживання розрізняють потреби окре­мої людини, сім'ї, колективу підприємств, працівників певної галузі виробництва, жителів певних населених пунктів, суспільства в цілому.

За масштабами і структурою виробництва економічні потреби можна класифікувати на абсолютні, дійсні та фактичні. Абсолютні визначаються максимальним обсягом створюваних у суспільстві ма­теріальних благ і послуг за найсприятливіших умов, які могли б бути спожиті суспільством. Дійсні — такі, що задовольняються при оп­тимальних розмірах виробництва. Фактичні — це ті, що виступа­ють у формах задоволеного попиту.

Економічні потреби, які ми розглянули, — це лише певна частина потреб окремої людини або групи людей, яким належить провідна роль.

3. ЗАКОН ЗРОСТАННЯ ПОТРЕБ

Продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише ство­рюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають ґрунтом для виникнення нових потреб. Цей процес розвитку суспільного виробництва свідчить про те, що в ньому діє об'єктивний закон зро­стання потреб.

Об'єктивний закон зростання потреб відображує безперервне зростання маси і різноманітності споживних вартостей в результаті зростання продуктивних сил. Це призводить до зміни структури виробництва і витіснення існуючих потреб новими. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближен­ню народів різних країн, що веде до збільшення продуктів праці, а отже, до появи нових потреб

Поява нових споживних вартостей спочатку має обмежений ха­рактер. Незважаючи на обмеженість, нові споживні вартості стають суспільною потребою. Оскільки відразу всіх членів суспільства за­безпечити новоствореними споживними вартостями неможливо, між попитом на них і пропозицією виникає суперечність. Остання може бути використана для розвитку виробництва шляхом економічного стимулювання, оскільки потреби не тільки є результатом виробниц­тва, а й впливають на нього. Виробництво завжди в кінцевому підсум­ку пов'язано з потребами, що склалися. Поза потребами неможли­ве й саме виробництво.

Особливо динамічно зростають потреби, змінюється їхня струк­тура в умовах високих темпів розвитку науки і техніки. Завдяки їм економіка набула такого рівня розвитку, що спроможна задовольня­ти не тільки такі важливі життєві потреби, за котрі боролося люд­ство багато століть, як їжа, одяг, житло, охорона здоров'я (первинні потреби), а й потреби, що дістали назву другої групи, які є поро­дженням розвитку особистості та виступають у буденному житті як «потреби вільного часу».

Як продовження науково-технічного прогресу «потреби вільного часу» стають революціонізуючим чинником розвитку людини і ви­робництва. Розвиваючи людину, вони удосконалюють її як інтелек­туальну силу, перетворюють виробництво, змінюють структуру ос­таннього так, щоб випускати все нові й нові види продукції, послуг, які б задовольняли їхніх виробників. У цьому полягає особливість вияву закону зростання потреб в умовах розвитку економіки, що ґрунтується на досягненнях науково-технічного прогресу.

Рушійною силою розвитку сучасного суспільства є забезпе­чення умов для безперервного розвитку потреб.

На жаль, ситуація, що склалася в нашій країні, свідчить про су­перечності між потребами населення, які сформувалися на базі до­сягнень нашої економіки, особливо її високорозвинених напрямів — ЕОМ, лазерної техніки, сучасних засобів зв'язку, досягнень світово­го виробництва, науки і техніки та можливостями задоволення їх, обмеженими як загальним рівнем розвитку економіки, так і її струк­турою, зорієнтованою в основному на задоволення виробничих потреб. Ця суперечність може бути вирішена лише завдяки підне­сенню економіки на якісно новий рівень розвитку, зміні спрямова­ності її структури на формування потреб, що забезпечують розвиток людини.

Особливостями вияву закону зростання потреб в економіці роз­винених країн в сучасних умовах є те, що, з одного боку, відбу­вається перехід від масового виробництва і масового споживання до індивідуалізованого. Наприклад, люди хочуть різноманітніше одягатися, враховуючи особливості своєї зовнішності, віку, професії тощо. А з іншого боку, індивідуальні потреби, які динамічно роз­виваються (творчі види праці, фізична культура, спорт, захист на­вколишнього середовища, збереження миру) можуть бути реалізо­вані лише на колективних засадах, спільній діяльності колективів, людей певного регіону, всієї планети. Отже, відбувається одночас­ний процес індивідуалізації та колективізації потреб. Неухильне зростання потреб людей, колективів, нації висуває перед економікою все складніші завдання. Адже у кожний конкрет­ний період рівень виробництва не дає можливості задовольнити всі потреби всіх суб'єктів економічної діяльності. Це є стимулом як для суб'єктів економічної діяльності, так і для розвитку самої економіки.

4. ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБ ВЗАЄМООБМІНУ

Суспільству дуже важливо знати тенденції та перспективи розвитку потреб: індивідуальних, сімейних, колективних, суспіль­них, їхні структурні зміни. Це не тільки впливатиме на напрями роз­витку виробництва, а й сприятиме тому, щоб людина стала суб'єктом формування потреб, а не лише їхнім пасивним виробником.

Формування потреб, у тому числі економічних, має спрямовува­тися. Суспільство мусить дбати про те, щоб в ньому було якомога менше чинників, що зумовлюють формування потреб, які деформу­ють психологію людини, шкодять її здоров'ю, загрожують життю на землі. Потрібно свідомо і цілеспрямовано через органи державного регулювання, вартісні, правові важелі, а також виховні заходи впли­вати на об'єктивні умови життя людей, розвивати виробничу і соці­альну інфраструктуру, які б спонукали кожного працівника відтво­рювати потреби, спрямовані на всебічний розвиток людини.

Життя довело: якщо виробництво нерозвинене, деформована його структура, немає нормального торговельного, побутового, культур­ного обслуговування, сучасних засобів зв'язку, комунікацій тощо, людина женеться за дефіцитом, намагається придбати престижні то­вари. Регулювати потреби в таких умовах неможливо. Більше того, це призводить до розширення тіньової економіки та спекуляції, ди­ференціації доходів, утвердження споживацької психології. Отже, за­лежно від того, як розвивається виробництво, в суспільстві форму­ються і регулюються потреби.