Реферат: Методи кількісної оцінки економічного ризику

Як видно з даної таблиці, більшість показників розраховуються традиційним образом.

Реальний приріст ВНП (валового національного продукту) розраховується як скоректоване відношення (на рівень інфляції) зміни ВНП.

Під інвестиційним співвідношенням усередині країни мається на увазі відношення суми інвестицій до вартості ВНП. Відповідно до даної методики оптимальним вважається співвідношення в 25%.

Ефективність чи інвестицій, іншими словами, рентабельність інвестицій протягом всього аналізованого періоду при оптимумі повинна бути не менш 20%.

Середній рівень інфляції розглядається з погляду зміни споживчих цін і складу споживчого кошика, що є відображенням не тільки економічної, але і соціально-політичної ситуації в країні.

Ріст грошових надходжень, так само як і інші показники, аналізується в динаміку. При цьому вивчаються всі грошові агрегати: наявні засоби, засоби підприємств і населення на розрахункових поточних рахунках і депозитах у банках, страхові засоби, вартість цінних паперів державної позики.

При аналізі рівня реального внутрішнього кредиту (депозити громадян у банках) даний показник коректується на індекс інфляції.

Для характеристики податково-бюджетної політики в даній методиці використовується модель американського математика і політолога Артура Леффера, відповідно до якої зусилля податкового преса з боку держави на підприємців негативно відбивається на діловій активності в цілому і є дестимулятором росту надходжень у державний бюджет, а в деяких випадках навіть скорочує їх.

У даній методиці конкурентноздатність розглядається досить нетрадиційно і являє собою конкурентноздатність національної валюти — динаміки її обмінного курсу.

Наступна група показників зв'язана з аналізом торгового балансу по усіх видах товарів і послуг (торговий баланс, експорт товарів і послуг, імпорт товарів і послуг, зовнішньоторговельне сальдо, частка експорту у ВНП).

Концентрація експорту розраховується як частка експорту основного товару (чи групи товарів) у загальному обсязі експорту. Даний показник характеризує залежність країни від основних споживчих ринків.

Імпорт у країну-партнера розраховується в абсолютному вираженні в тих грошових одиницях, що використовуються в даній методиці.

Інші показники, що аналізуються в даній методиці, являють собою оцінку можливості країни розраховуватися по своїх зовнішніх зобов'язаннях, і є також відображенням політичного ризику, що визначається по десятибальній шкалі:

1—3 бали — низький ризик;

4—6 балів — помірний ризик;

7—9 балів — високий ризик;

10 балів — надвисокий ризик.

Після того, коли всі показники розраховані, фірма повинна вирішити, яка база повинна використовуватися для порівняння. Таким чином, уся сукупність даних параметрів повинна бути розрахована і для базової економіки (наприклад, економіки своєї власної країни), після чого і проводиться порівняння. Ця ідея представляється досить цікавої тому, що при наявності альтернативних варіантів розвитку зовнішньоекономічної діяльності в різних регіонах є можливість вибору оптимального варіанта.

Дана методика побудована таким чином, що існує можливість коректування результатів первісного аналізу, забезпечуючи в такий спосіб її гнучкість.

Однак, основним недоліком методики Швейцарської банківської корпорації є те, що при її використанні не враховується специфіка визначеного напрямку діяльності. Результатом цього є те, що вона може бути ефективно застосована, в основному, для аналізу ступеня ризику при проведенні зовнішньоекономічної діяльності фірми, і виявити ризик на рівні держави. На підставі даної методики можна судити про фінансову стійкість економіки, а отже, і про рівень ділової активності суб'єктів господарювання.

Інша широко відома методика, для визначення ступеня ризику в цілому по економіці країни розроблена фірмою ВІК! (Німеччина). На підставі опитування 100 незалежних експертів розраховується спеціальний індекс, на підставі якого і позиває про ступінь ризику економіки.

Опитування, проведений за цією методикою, складається з 15 питань, кожний з який має максимальну питому вагу (табл. 4).

Оцінні критерії індексу BER! Таблиця 4

Оцінні критерії	Максимальна питома вага, %
Політична стабільність	12
Відношення до іноземних інвестицій	6
Ступінь націоналізації	6
Імовірність і ступінь девальвації внутрішньої валюти	6
Стан платіжного балансу	6
Ступінь розвитку бюрократії	4
Темп економічного росту	10
Конвертованість валюти	10
Якість виконання договорів	6
Рівень витрат на заробітну плату і продуктивність праці	8
Можливість користатися послугами внутрішніх і зовнішніх експертів	2
Ефективність організації комунікації	4
Взаємини між господарськими суб'єктами і державою, зв'язок із громадськістю	4
Умови одержання короткострокових кредитів	8
Умови одержання довгострокових кредитів	8