Реферат: Функції ринку та форми їх реалізації

конкурентноспроможним.

П’ятий напрямок: конкуренція сприяє розвиткуринкового господа-

рства до монополії.

Не по чіємусь умислу, а стихійно та об’єктивно суперництво про-

давців та покупців суттєво змінює всю структуру ринкового просто-

ру.Ці структурні переміни обумовлені слідуючими умовами:

а) конкуренція знищує з ринкової арени всі відсталі та неефективні

господарства.Ця санація економіки супроводжується зазвичай деяки-

ми скороченнями чисельності господарських суб’єктів, особливо по-

мітними в ряді галузей.

б) Ринкове суперництво, як відомо, скріплює позиції потужного виробника. Один промисловий гігант по об’єму випуску продукції можна співставити з сумарною виробничою потужністю декількох і навіть тисяч мілких виробників. Тому ринкове господарство швидше за все збільшується за рахунок абсолютного і відносного посилення ролі великих власників.

в) Головний фронт змагань на ринковому просторі проходить між арміями продавців та армією покупців, які стоять на різних позиціях по відношенню до рівня ціни. Яка ж армія може впевнено виграти битву? Звичайно та, що більше сплочена і в результаті може нав’язати супернику свою ціну. Виходить—як це не пораження пара-

доксальним—перемогу в крупному конкурентному змаганні може дати монополістичне об’єднанням протиборствуючих сил.

Значить, об’єктивна логіка розвитку ринка така, що вільна конку-

ренція сама пропонує монополію, рух йде від одного протиборствую-

чого стану ринку до іншого.

Сучасна конкуренція державно регульована. Державне регулюван-

ня конкурентних відносин полягає в дотриманні оптимального поєд-

нань монопольно-регулюючих та конкурентних сил на таких чи інших ринках. Засобами державного регулювання є законодавство про правила створення й припинення діяльності підприємств і регу-

лярний вибірковий контроль з боку виконавчої влади, в тому числі через аудиторську систему.

Найважливіші напрями державного регулювання економіки, а отже, і встановлення рівноваги національного ринку такі:

антициклічне регулювання, що має короткочасний характер і спрямоване на послаблення циклічних коливань, зниження рівня інфляції;

програмування ( капіталістична планомірність), що має тривалий характер, прагне цілеспрямовано ввпливати на обсяг і напрями капіталовкладень, зміну структури народного господарства, тобто має стратагічні цілі.

Для досягнення, як короткочасних, так і тривалих цілей викорис-

товують:

пряме ( адміністративне) регулювання, що здійснюється за допо-

могою прийняття актів і дій виконавчої влади;

непряме регулювання, що грунтується на використанні різних економічних, фінансових важелів ( зміна ставки податків, нор-

ми подання податкових пільг та ін.). економічна роль держави в цьому разі полягає в тому, що вона забезпечує регулювання суспі-

льного капіталу в цілому.

Основні методи державного регулювання економіки є:

проведення реформ в оподаткуванні корпорацій, державних під-

приємств і підприємств немонополізованого суктора економіки;

державне стимулювання науково-дослідних і дослідно - конст-

рукторських розробок, або науково-технічна політика;

активна амортизаційна політика;

кредитно-грошова політика;

здійснення структурної або промислової політики.

Антимонопольне законодавство в Україні визначає правові основи обмеження монополізму, недопущення недобросовісної конкурен-ції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контро-

лю за його дотриманням. Монопольним вважають таке становище підприємств, коли його частка на ринку певного товару перевищує 35 вітсотків і він має змогу самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати тут конкуренцію. Щоб недопустити зловживання монопольним становищем на ринку, створюють компетентні державні органи, які повинні контролювати угоди, що укладаються між підприємцями та органами влади й управління. До їхніх функцій входить також контроль за веденням підприємцями конкуренції і метою запобігань недобросовісним формам і методам її.

Нині у країнах з ринковою і в тих, що переходять до ринкової економіки, посилюється підтримка держави ринково-конкурентних сил. Незважаючи на специфічні особливості, переорієнтація на пріоритет ринкового механізму в країнах обох степенів розвитку має загальні риси, основу яких становить зміна економічних функ-

цій держави. На перший план було висунуто завдання створити сприятливого інвестиційного клімату і стимулювання капіталоутво-

рень шляхом здійснення бюджетно- податкової та кредитно-грошової політики;заохочення сил конкуренції і створення приват

ному підприємніцтву певних умов для розгортання ринкової діяль

ності. Серед заходів, спрямованих на виконання цього завдання, бу-

ли дерегулювання в ряді галузей економіки, реформа управління державними компаніями, ревізія ( або створення ) антимонопольно-

го законодавства.

Рушійні сили розвитку, втілень в товарному виробництві, особ-

ливо в період їх стихійної дії, нерідко зумовлювали потрясінь в господарстві країн розвинутої ринкової економіки, руйнівні еконо-

мічні кризи. Вихід було знайдено в посиленні регулюючих функцій держави. Основою господарської системи, як і раніше, залишається

ринок, проте регулятори цого взаємодіють з внутрішнім фірмовим плануванням і державними важілями централізованого регулювання.

5.Висновок.

Отже, підсумовуючи вище написане у курсовій роботі, можна зробити висновок, що ринок це складне багатогранне явище, який живе за своїми об’єктивними економічними законами. В основі якого лежать складні товарно-грошові відносини. Ринок діє об’єк-

тивно і стихійного розвитку на ньому бути не може(це підтверджує

історичний досвіт), на ринку має існувати реальний плюралізм пра-

ва власності. Приоритетом має бути наданий на ринку споживачам,

саме вони за рахунок свого попиту в значній мірі забезпечують встановленню ринкової ціни, впливають на процес ціноутворення. На мою думку ринок являється посередником між товаровиробни-

ками та споживачами.

Щодо функцій ринку, то слід виділити такі основні його функції

як регулюючу, забезпечення постійного процесу суспільного відт-

ворень, стимулювання, визначення остаточної вартості товарів, і чи не найважливіша функція ринку—це розвиток конкурентних засад.

Саме остання функція визнагає в значній мірі форми реалізації функцій ринку.Конкуренція сприяє здійсненню таких функцій ринку, як визначення ринкової ціни, стимулювання виробництва, розвиток науково-технічного процесу та багато іншого. І безпереч-

но, що значна роль на ринку безпосередньо належить державі. Як вже було зазначено ринок не може розвиватись стихійно, за ним

повинен здійснюватись розумний наглядовий контроль, саме дер-

жава має забезпечити цей контроль. І однією з важливих функцій держави є проведення антимонопольної політики, яка була б спря-

мована на розвиток вітчизняного виробництва та підтримку підпри-

ємництва.

Список використаної літератури:

1.Арутюнова Г.И “Рыночная экономика”: Начальный курс ТОО ”Фи-

рма Плюс”, М.,1994

2.Барр Р. ”Политическая экономия”: М.,1994