Реферат: Функції ринку та форми їх реалізації

б’єкта в системі суспільного виробництва та за кращі умови його від-

творення.Тому у конкуренції є і об’єктивні негативні наслідки: соціа-

льне розслоєння суспільства, нерівність, бідність, нестійкість і невизна-

ченість розвитку виробництва.

Було б неправомірно зводити конкуренцію тільки до певної соціаль-

но-економічної форми виробничого суперництва.Конкуренція являє-

ться також складним механізмом координації суспільного виробницт-

ва.Конкурентна система--це складний механізм непроізвольної коор-

динації, діючий через систему цін та ринків, механізм зв’язку, діючий

для об’єднання знань і дій міліонів різних індивідумів. Вона володіє своєрідним внутрішнім порядком, підчиняється своїм специфічним за-

кономірностям.

На певний порядок в економічній системі конкуренції звернув увагу

ще А.Сміт.Ним був проголошений принцип “невидимої руки”: кожний

індивід, переслідуючи тільки свої егоїстичні цілі, як би направляючись

чієюсь невидимою рукою в інтересах досягнення найбільшого блага для всіх.При всіх недоліках конкурентної системи вона діє вже не перше сторіччя.Вона задовольняє по меншій мірі першій потребі, предста-

вленому до любого соціального організму: вона здатна вижити.Система

конкурентних ринкових цін являється досить ефективним способом рі-

шення трьох корінних взаємопов’язаних економічних проблем: що, як

і для кого виробляти? Через систему конкурентних ринкових цін вста-

новлюються всі необхідні пропорції суспільного виробництва.

В Західній економічній літературі широке поширення отримала мо-

дель “досконалої конкуренції”. Досконала конкуренція--це абстракт-

на теоретична модель, змальовуючи функціонування ідеальної децент-

ралізованої економічної системи.Господарські зв’язки в цій системі ор-

ганізовуються на принципах вільного обміну між незалежними еконо-

мічними суб’єктами.

Основними ознаками досконала конкуренції являється відсутність можливості зі сторони любого виробника, продавця чи покупця здійс-

нювати будь-який вплив на загальний рівень ринкової ціни певного то-

вару. Досконалий конкурент--це той, хто може продати (чи купити)

все, що він забажає, по існуючій ринковій ціні, але не в змозі помітно

вплинути на ціну в сторону підвищення чи зниження.

Передумови досконалої конкуренції:

наявність в кожній галузі багаточисленних виробників;

виробників так багато, що ні один і них невзмозі самостійно вплинути на параметри ринкової рівноваги—об’єму попиту, пропозиції, ціни;

всі виробники користуються приблизно однаковими технічними за-

собами;

всі виробники випускають приблизно однакові об’єми продукції;

реалізована на ринку продукція ідентична по якості;

наявність багаточисленного контингенту покупців, які купують приблизно рівну кількість продукції;

відсутність обмежень локально-територіального характеру, що пере-

дбачає перш за все розвинуті транспортні та торгівельні зв’язки, розвинуту торгово-банківську систему;

миттєва передача господарської інформації (кінцевий споживач має інформацію про характеристику купуємого товару);

миттєва реакція попиту та пропозиції кожного учасника на ринкові системи. Під зміною попиту та пропозицією ринкова ціна рівноваги відразу змінюється.

Модель досконалої конкуренції на абстрактному рівні показує найбільш загальні властивості ринкового механізму. Однак ця мо-

дель і не претендує на реалізм. В реальному економічному житті до-

сконалоі конкуренції ніколи не було і бути не може. Але її елементи в тій чи іншій мірі завжди мають місце. Практика ділового життя в цілому відповідає умовам “ недосконалої конкуренції”.

“Степінь недосконалості” конкуренції може бути різним. Виділяють три моделі незаконної конкуренції”монополія, олігополія, диференціація продуту.

Монополія—це окремі наймогутніші підприємства або об’єднання декількох підприємств, які виробляють переважну кількість певної продукції, завдяки чому впливають на процес утворення і привлас-

нюють високі (монопольні) прибутки.

Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворень—без-

посереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання. Першою мо-

нополізується сфера обігу. На цій основі виникають найпростіші фо-

рми монополістичних об’єднань—картелі та синдикати.

Конкуренція між декількома потужними фірмами називаються

олігополією. На одному ринку стикаються інтереси декількох поту-

жних фірм, кожна з яких мають певну ринкову владу. Олігополії бувають двох видів. На галузевому ринку господарюють невелика кількість продавців ідентичної продукції. Продукція відрізняється не суттєво. Але на неї можна встановити різну ціну, що привабить чи відштовхне покупців. Виробник, таким чином, має деякий контроль

над цінами. У зручному випадку на галузевому ринку мається неве-

лике число диференційованої продукції ( наприклад, ринок машин).

Третя модель недосконалої конкуренції має місце , коли на ринку богато продавців, але продукція їх ідентична. У продукції є розбіжно-

сті ( реальні чи уявні ), які дозволяють продавцю назначати свою ціну. Це модель “диференціації продуктів”. Під цим терміном розуміють всі фактори, які обумовили відносно стійку перевагу по-

купців, віддаючи одним видам взаємозаміняємій продукції порів-

няно з іншими . Наявність деференціації продукції зменшується значення цінової конкуренції. Покупці реагують в меншій мірі ні зміну цін взаїмозаміняючих товарів, виходячи з власних стійких переваг.

Розрізняють форми нецінової конкуренції, їх ділять на основні групи: конкуренція по продукту та конкуренція по умовах продажу.

Конкуренція по продукту проявляється в бажанні захватити части-

ну галезевого ринку конкурента шляхом випуску нового асортимен-

ту і якості товару. Розробка нових моделей, відрізняється від старої продукції тогож призначення часто і якісними перемінами,стала од-

ним з провідних напрямків науково-технічного прогресу.Значна час-

тина витрат на науково-дослідницькі цілі в окремих компаніях пов’я-

зана зі створенням нових видів продукції.

Конкуренція по умовах продажу обіймає всі ті багатогранні засоби, які широко використовуються окремими компаніями для стійкого залучення покупців до своїх товарів.Серед таких засобів перш за

все--реклама, яка здійснює реалізацію тієї чи іншої продукції, на-

дання послуг по споживанню проданої продукції, а також певних пі-

льг постійним чи великим покупцям. При цьому вибір методів неці-

нової конкуренції вирішує в залежності від виду продукту, спеціалі-

зації форми виробника, а також покупців, для яких предназначений

цей предмет.

Які ж функції виконує конкуренція в ринковому господарстві?

Перший напрямок це конкуренція сприяє встановленню рівноваги

цін.Ця властивість конкуренції описувалась раніше, коли розглядався

процес ціноутворення.Тому перейдемо до другого напрямку: конку-

ренція підтримує суспільно нормальні умови виробництва і реаліза-

ції товару.

Завдяки конкуренції в любій галузі виробництва в кожний даний момент на ринку встановлюється загальна (рівна) ціна на однорідні продукти, які мають однакову якість.Це заставляє всіх товаровироб-

ників слідувати єдиній лінії господарської поведінки, чи як говори-

ться слідувати загальним “правилам гри”.В них відбиваються ті ви-

моги суспільного нормального господарювання, які предписують об’єктивні економічні закони.

Рівень рівноважної ціни виступає для товаровиробника як норма-

тив раціонального господарювання.При порушенні такого нормативу

підприємство, яке встановило, припустимо, дуже високу ціну за свою

продукцію заради отримання великого прибутку, може опинитись в

безвихідній ситуації.Попит на дорогоцінні товари впаде і вони не бу-

дуть продаваться.Тоді прийдеться занижувати ціни чи навіть робити

розпродаж товарів по низьким цінам і при цьому терпіти збитки.

Так конкуренція дає наглядний урок всім, хто не враховує суспі-

льно-нормативні умови виробництва та реалізації товарів.

Третій напрямок: ринкове суперництво стимулює науково-техніч-

ний процес та підвищує ефективність виробництва.

Як вже було зазначено, конкуренція веде до врівноваження цін. В таких умовах великий прибуток може отримати лише той товарови-

робник, який затрачує менше ресурсів на одиницю продукції. Він створює товари з низькою індивідуальною вартістю, і реалізує їх по

більш високій ціні.

Четвертий напрямок: протиборство агентів ринку підсилює їх соціально-економічне розслоєння.

В конкуренції приймають участь товаровиробники, які мають неоднакову економічну силу. Звичайно, що не витримують іспит на

міцність,як правило, велика кількість малих фірм. Вони не мають достатньої кількость грошей, сучасних засобів виробництва та інших

господарських ресурсів. Конкуренції властива тенденція до погли-

блення спочатку нерівності, а потім і межі між мілким та великим власником.

В сучасних умовах в розвинутих країнах існує велика кількість мілких підприємців, які створюють свої маленькі підприємства.Але

значна їх частина з них невзмозі тривалий час нормально існувати та

витримати конкуренцію з більш потужними підприємствами.До того

ж постійно росте тей мінімум грошових средств, який дозволяє бути