Реферат: Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену
Усі вільні місця між текстом і підписом перекреслюють. Укладається розписка лише в одному примірнику.
Розписка
Я, студ. гр. СЦ-51 соціологічного ф-ту ХНУ Колісник Ірина Іллівна, студентський квиток № 06/96, отримала від завідувача методкабінету Олійник М. В. для тимчасового користування 4 (чотири) часоп. «Політична думка» № 1-4 за 1994 р. (у № 4 відсутні с. від 17 до 24).
Зобов'язуюся повернути часописи до 30.06.2002.
(підпис)
02.04.2002
Підпис студ. Колісник І. І. засвідчую:
Зав. кафедри соціології (підпис) В. М. Ніколаєнко
03.04.2002
18. Телеграма.
Телеграма - узагальнена назва різних за змістом документів (міжнародних, службових, приватних та ін.), які передаються телеграфом. Телеграми бувають прості, термінові чи «блискавки».
Є різні види телеграм: фототелеграма (передається технічна інформація, схеми, креслення та ін.), телеграма-доручення (підпис у таких телеграмах обов'язково має бути завірений печаткою), та ін.
Обов'язкові реквізити телеграми: назва; категорія і відмітки особливого виду; адреса; текст; підпис; адреса відправника, його прізвище; дата; підписний номер.
Текст телеграми подається без прийменників, сполучників та займенників. Абзаци не виділяються; розділові знаки здебільшого не ставляться.
ТЕЛЕГРАМА
Термінова
Київ видавництво Либідь Бойко
Харківський університет поштою
ПРОСИМО ПРИЙНЯТИ ЗАМОВЛЕННЯ ПІДРУЧНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ВИКОНАННЯ СПОВІСТІТЬ РЕКТОРАТ ЗЛЕНКУ
161042 Харків Стуса 2
Ректорат університету Зленку В. О.
Дата (печатка)
19. Характеристика.
Характеристика - документ, у якому надається оцінка ділових і моральних якостей працівника як члена колективу за період, який він відпрацював на даному підприємстві.
Характеристика пред'являється при вступі до навчальних закладів, висуванні на виборні посади, атестації, оформленні на роботу за конкурсом тощо.
Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує працівник, а другий (копію) підшивають до його особової справи. Текст характеристики викладається від 3-ї особи на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.
Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні.
Характеристика має містити такі відомості:
1. Назва документа.
2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, на яку укладається характеристика (в родовому відмінку).
3. Статус; посада; науковий ступінь і місце роботи, навчання.
4. Рік народження (якщо треба - національність, домашня адреса, освіта).
5. Текст - дані про трудову діяльність (навчання), із якого часу працює (учиться), просування по службі; ставлення до обов'язків; рівень професійної майстерності; найвагоміші досягнення, заохочення чи покарання. Зазначаються моральні якості риси характеру, ставлення до колег чи інших членів колективу.
6. Висновки - призначення характеристики.
7. Посада (ліворуч), підпис (праворуч), ініціали, прізвище керівника установи, закладу (при потребі інших відповідальних осіб).
8. Дата укладання документа (ліворуч).
9. Печатка установи, що видала характеристику
Атестаційна характеристика
Коренева Захара Кузьмича,
бухгалтера планового відділу
Харківського тракторного заводу,
1970р. народж., українця,
освіта незакінчена вища.
Пан Коренев 3. К. працює на посаді бухгалтера з 1992 р. після закінчення Харківського кредитно-фінансового технікуму.
Службові інструкції та доручення виконує сумлінно. Має високий професійний рівень із питань нарахування коштів, оплати праці й бухгалтерського обліку.
Заочно навчається на V курсі економічного ф-ту Харківського інституту народного господарства. Має шану колективу.
Панові Кореневу 3. К. рекомендується більше уваги приділяти питанням господарсько-фінансової діяльності та опанувати роботу на ПК.
Характеристику видано для подання (на запит) до ________
10.09.2002
Заввідділу (підпис) О. Л. Яременко
Голов. бухгалтер (підпис) Ю. І. Зуєнко
(печатка)
20. Поняття про документ і культуру діловодства.
Документ – це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумову діяльність людини.
Док. – це будь-яке офіційне свідчення, доказ достовірності дії, предмета, поняття.
Док має правове і господарське значення, може бути письмовим доказом, джерелом відомостей довідкового хар-ру. Дорк-ти відтворюють факти діяльності установи, підприємства. Управлінській док містить інфу, що виникла і використов-ся в галузі управл-ня.
Таким чином, док – це носій інформації.
Док пвинен:
- видаватися повноважним органом-особою відповідно компетенції;
- не суперечити законодавству;
- бути відредагований і оформлений;
- складений за встановленою формою;
- бути достовірним, базуватися на фактах.
Діловодство – це діяльність, яка охоплює документування і організацію роботи з док-ми в процесі здійснення управлінських функцій. Діл-во є важливою складаовою частиною роботи кожної організ-ї. У процесі ділов-ва беруть участь всі працівники апарату управління: створюють їх, забезпечують передачу, інші керуються ними
21. Риси ділового стиля.
Це стиль, який задовільняє потреби суспільства у документ-му оформленні ділових стосунків, офіційної сфери спілкування, різних актів державн., сусп-го, політ-го, економ-го життя.
Риси: 1.) Стислість і уніфікованість.
Забезпечується використанням кліше - усталених словесних форм, закріплених за певними ситуаціями.
2.) Розташування поданого матеріалу.
Закріплення певного місця за окремими частинами матеріалу.
3.) Точність формулювань – гранична чіткість висловлюваної думки.
4.) Логічність і обгрунтованість викладу.
22. Писемне ділове мовлення, специфіка.
Це мовлення, зафіксоване на папері. Характер п.м. в першу чергу визначається відсутністю співрозмовника в момент висловлення думки. Одиницею п.м. є текст, який членується на абзаци, речення в яких перебувають в тісних смислових та граматичних зв’язках між собою.
П.м. є вторинним відносно усного мовлення.
П.м. фіксується графічними знаками й сприймається зором. Графічні знаки – різноманітні: знаки алфавітів різних мов, цифри, умовні позначки, малюнки і графіки.
П.м. дає можливість зафіксувати висловлення, забезпечити збереження і відтворення мовлення у просторі і часі.
П.м. – монологічне.
В ділових паперах проявляється такі риси, як традиційність і консерватизм, а також правила побудови ділових паперів, правила вживання стійких словосполучень, …
У п.м. особливо чітко проявл-ся диференціація текстів за сферами спілкування. Деякі тексти існують лише в п.м. – накладні, розписки, квітанції…
Здатність бути відтвореним у живій звуковій формі. (Яке не завжди буває точною копією писемного тексту.)
Писемне ділове мовлення:
Чітке дотримання прийнятих норм ділового спілкування (будова, набір реквізитів, правильне використання слів – рекомендуємо, наказую, доповідаю, гарантуємо, прошу, ухвалити…)
Дотримання норм літературної мовіи, вживання зрозумілих, найбільш переконливих слів, уникнення русизмів.
Відповідність мовних засобів їх стильовому призначенню (утримання розмовних, просторічних, діалектних слів).
Логічність формування думки, чіткість і послідовність викладу, членування тексту відповідно до будови ділового паперу.
Стислість вираження думки, строга відповідність слова його значенню, об’єктивність викладу фактів.
23. Способи викладу матеріалу у документі: розповідь, опис, міркування.
Док-ти за способом викладлу матеріалу поділяються:
1. Док-ти, в яких можна заздалегіть сформувати лише найзагальніші відомості, а сам спосіб викладу залежить кожного разу від конкретного змісту того, що викладається, від ситуації, обставин ділового спілкування.
2. Док-ти, в яких може бути передбачено не лише формуляр док-та, а навіть слова, словосполучення і речення. Це докум-ти з високим ступенем стандартизації.
Види текстів за способом викладу:
Розповідь про події, явища, факти в хроноглогічній послідовності – в автобіорафіях, протоколах, звітах та ін.
Опис – це принцип характеристики явища через перелік ознак, властивостей.Звичайно опис включає загальну хар-ку явища, елементи опису лише обгрунтовують і конкретизують її. Використовується у актах, наказах, постановах.
Міркування – спосіб викладу, при якому логічно послідовний ряд визначень, суджень і висновків розкриває внутрішній зв’язок явищ. Як правило, доводить певні положення через зіставлення, порівняння, розкриття цих зв’язків. Тут знаходить втілення така логічна форма думки, як доказ.
24. Промова.
Це агітаційний виступ на масових зборах. Він присвячується одній великій темі, яка хвилює слухачів (звичайно до неї в цей час прикута загальна увага.)
Особливості промов:
- емоційність;
- підсилений голос – зазвичай є якась відстаноь між промовцем і аудиторією;
- чим більша аудиторія, тим повільніший темп промови;
- паузи у промові: лігічні, психологічні, фізиологічні (більші ніж при доповідях).