Реферат: Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену

Голов. інженер (підпис) Б. І. Комісаренко

Директор (підпис) 3. Я. Коміссаров

13. Посвідчення.

14. Постанова.

Постанова - правовий акт, який приймається вищими і центральними органами на базі основних законів та на їх виконання. Текст постанови складається з двох частин: констатуючої й постановчої, визначаються виконавець і терміни виконання.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок реалізації,

обліку торгових патентів і контролю за їх використанням

ПОСТАНОВА

від 24 лютого 1997 р. № 190

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити зміни і доповнення, що вносяться до Положення про порядок реалізації, обліку торгових патентів і контрою за їх використанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1996 р. № 563 (додаються).

Прем'єр-міністр України

(підпис)

Резолюція — це документ, який фіксує рішення, постанову. Найчастіше резолюцію приймають на зборах, з'їздах, конференціях; її вміщують в кінці протоколу або пишуть окремо й додають до нього.

Резолюція складається із вступної (констатуючої) і ди­рективної частин. У констатуючій частині спочатку відзна­чають досягнення з питання, що розглядається, а потім ука­зують недоліки. У директивній (резолютивній) частині роб­лять узагальнені висновки, оцінюють роботу, визначають конкретні заходи з кожного питання, спрямовані на вико­нання поставлених завдань, усунення виявлених недоліків, зазначають відповідальних осіб.

15. Пояснювальна записка.

Пояснювальна записка укладається на вимогу керівника, керівної організації або ж із власної ініціативи й має реквізити, аналогічні доповідним запискам.

Пояснювальна записка може бути:

1. Службовою складовою частиною чи додатком, доповнен­ням іншого документа (плану, проекту, пропозиції, звіту, програми й т. ін.).

У ній укладач або організація обґрунтовує мету, акту­альність, новизну й перелік дії основного документа. Ви­кладає структуру, зміст, функціональне призначення і термін його дії з поясненням можливих позитивних чи негативних наслідків.

2. Документом особистого характеру, у якому аргументовано й доказово пояснюються певні дії укладача або його підлег­лих чи причини якихось подій, фактів, провин та ін.

Міністерство харчової промисловості Директорові

України об'єднання “Харківський хлібзавод № 8” Бондар О. Г.

Пояснювальна записка № 16 про порушення технічної дисципліни

Доводжу до Вашого відома, що 17.11.2002 у зв'язку з вимк­ненням електроенергії в загальній мережі заводу з 20.00 до 24.00 було припинено випікання партії хліба, яка складала 150 (сто п'ятдесят) кг.

Мною, нач. цеху М 2 Пасько В. Ю., щодо цього факту було укладено акт, якай додається.

Зроблено відповідний запис до технологічного чергового журналу, напівфабрикати хліба передано до складу № 4, на­кладна додається.

Додатки:

1) акт М 4 - 2 арк. у 2 пр.

2) накладна Л£ 247 - 1 арк. в 1 пр.

18.11.2002 (підпис) В. Ю. Пасько

16. Протокол.

Протокол - це документ, який відбиває процес і результати роботи колегіальних органів, проведення різних нарад, засідань, обговорень тощо. Протоколом оформляється також діяльність адміністративних органів, слідчих та ін. У ньому занотовуються всі виступи з розглянутих питань та прийняті рішення. Протокол – це первинний офіціальний документ.

Протокол звичайних зборів веде секретар або інша спеціально призначена особа. Після зборів у її розпорядження передаю­ться всі письмові матеріали зборів: листи реєстрації присутніх, тези доповідей і співдоповідей, проекти рі­шень, письмові запитання учасників зборів та ін. Практикується ознайомлення промовців з записами секретаря перед тим, як протокол друкуватиметься – для уникнення перекручень і неточностей.

Добирати кандидатуру секретаря на відповідальну нараду треба дуже вимогливо: адже хороший прото­кол може скласти тільки людина грамотна, досвід­чена і компетентна в обговорюваних питаннях. Після зборів протокол має бути повністю оформлений і підписаний головою і секретарем зборів. Протокол загальних зборів різних неперіодичних засідань, нарад підписують голова і секретар, а протокол засідань комісій – усі члени президії. Протоколи мають порядкову нумерацію з початку року, яка водночас означає й кількість проведених засідань. Правильне ведення протоколу має важливе значення, оскільки прийняті рішення набувають юридичної сили тоді, коли вони оформлені протоколом. Протокол дає можливість перевірити правильність прийнятих рішень, контролювати їх виконання.

Питання порядку денного в протоколі формулюють­ся у називному, а не в знахідному відмінку, напри­клад: «Розгляд і затвердження ... » (форма «Про розгляд і затвер­дження...» не рекомендується). Жанр виступу («допо­відь», «повідомлення», «пропозиція» та ін.), посада і прізвище доповідача називається після фор­мулювання питання.

Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ будується за традиційною схемою: Слухали – Виступили – Ухвалили. Після цих слів ставиться двокрапка.

В наступному рядку після слова “Слухали” вказуються прізвище й ініціали доповідника, тема доповіді або повідомлення.

У розділі “Ухвалили” повністю викладається прийняте рішення, яке може складатися з одного чи декількох пунктів або мати форму резолюції (складається з констатуючої і резолюючої). У констатуючій частині підкреслюють значення обговореного питання, зазначають досягнення і недоліки. У резолюючій – заходи, спрямовані на виконання поставлених завдань.

ПРОТОКОЛ №

12 квітня 1997 р.

Зборів орендного швейного об'єднання «Каштан» Укршвейпрому

Усього членів колективу:

Присутні:

Відсутні:

П о в і с т к а д н я:

1. Затвердження складу комісії з питань контролю дисцип­ліни.

2. Розподіл грошових премій.

С л у х а л и:

Про стан дисципліни в колективі об'єднання «Каштан» та необхідність створення комісії з питань контролю дисципліни. Інформація пана Лисенка В. І.

В и с т у п и л и:

Гриценко Л. Я., Іванова Г. М., Коваль М. Д., Петренко М. І. з пропозицією включити до складу комісії 15 осіб. Усього виступило 20 осіб з конкретними пропозиціями щодо створення комісії з питань контролю дисципліни у швейному об'єднанні «Каштан».

П о с т а н о в и л и:

До 20.04.1997 р. створити комісію з питань контролю дисципліни в об'єднанні в складі 15 осіб. Список додається.

Голова зборів (підпис) С. І. Котлова

Секретар (підпис) Р. М. Мостова

ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ №

засідання товариства відкритого типу «Україна» від 11 січня 1997 року

Слухали заяву експерта Грачова Ю. М. з клопотанням колективу про виділення йому путівки до лікувально-профілак-тичного санаторію «Зелений бір».

П о с т а н о в и л и:

Виділити Грачову Ю. М. путівку до санаторію «Зелений бір» з 1 лютого 1997 р.

Оригінал підписали:

Голова засідання (підпис) Л. Р. Прилуцький

Секретар (підпис) Н. І. Привалова

17. Розписка.

Розписка - це документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою та установою. Наприклад, передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цін­ностей.

Розрізняють приватну розписку, коли одна особа отримує щось від іншої, та службову, коли особа або представник уста­нови отримує матеріальні цінності чи документи від якоїсь організації, закладу.

Розписка може мати довільну форму викладу, але все ж таки треба зазначати такі відомості:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові (посада й повна назва установи для службового варіанта), назва документа (із його вихідними даними), що посвідчує особу того, хто дає розписку й підтверджує отримання.

3. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові (посада й повна назва установи — для службового варіанта) того, кому дається розписка.

4. Конкретне зазначення, у чому дано розписку:

точне найменування матеріальних цінностей, документів та ін.;

— стан (нові, були в користуванні, у робочому стані}; - кількість, вага, вартість, розмір, сума зазначаються циф­рами, а в дужках - словами.

5. У службовому варіанті слід зазначити, ла підставі якого розпорядження, наказу чи іншого документа передано й отримано цінності.

6. Дата укладання (ліворуч).

7. Підпис укладача (праворуч).

8. У приватному варіанті підпис особи, яка дає розписку, засвідчується керівником установи чи підрозділу (із за­значенням його посади, ініціалів, прізвища) або нотарі­альною конторою.

9. Дата засвідчення (ліворуч).

Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присут­ності яких її було підписано. У такому разі ці особи засвідчу­ють документ своїми підписами.