Реферат: Облік реалізації цінностей і податкових зобов'язань

Запис Дт 46 - Кт 68, субрахунок »З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» – на суму податкових зобов’язань з реалізації відвантажених і не оплачених цінностей складається за даними аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками та обліку реалізації цінностей (п. 10 ).

23. Вище розглядались спрощені записи в синтетичному обліку податкових зобов’язань з ПДВ з використанням рахунку 67 "Податкові розрахунки". Очевидно, що аналітичний облік до рахунку 67 повинен вестись в розрізі субрахунків 1 "З податкових зобов’язань" і 2 "З податкового кредиту" із записами сум ПДВ на підставі відповідних товарних і платіжних документів та податкових накладних або в спеціальних відомостях лінійно-позиційним способом. Без такого обліку неможливо забезпечити належний контроль за правильністю і повнотою розрахунків з бюджетом з ПДВ.

Враховуючи, що остаточні платежі до бюджету податку на додану вартість здійснюються за підсумком господарських операцій за звітний місяць або квартал, викладений вище порядок спрощеного обліку податкових зобов’язань з ПДВ на повноту здійснення цих платежів не впливає. Такий порядок обліку вирішує лише питання спрощення бухгалтерського обліку реалізації цінностей, податкових зоов’язань з ПДВ та посилення контролю за платежами до бюджету, за наявністю заборгованості з ПДВ.

Спрощений бухгалтерський облік податкових розрахунків з ПДВ доцільний і після 1 січня 1999 р., коли відносно податкових розрахунків з ПДВ буде застосовуватись Закон без зміни від 26.09.97 р., який передбачає розрахунки з ПДВ за подією, що відбулася раніше. Проблема надто великої складності та трудомісткості цього обліку залишається.

Належно організований і поставлений бухгалтерський облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ, що забезпечує стан ажуру в обліку здійснених господарських операцій, має важливе значення для підвищення ефективності роботи підприємств, для забезпечення своєчасних і повних розрахунків з бюджетом за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість.

Замість висновку

Як видно із викладених в цій та попередніх статтях проблем бухгалтерського обліку цінностей та податку на додану вартість, бухгалтерський облік в останній час без потреби так ускладнено, що розібратись в нормативних документах та їх застосуванні в практиці організації і ведення бухгалтерського обліку навіть висококваліфікованим бухгалтерам вельми трудно. Бухгалтерська служба України не була готова до введення таких змін в обліку, які сталися в другому півріччі 1997 р., а відповідна підготовка бухгалтерів до принципово нових підходів в організації і веденні бухгалтерського і податкового обліку також не була проведена. До речі, належної методологічної допомоги працівники бухгалтерської служби, нажаль, і зараз не мають.

У зв’язку з цим виникає запитання: скільки головних бухгалтерів підприємств може самостійно розібратись в створеній методологічно-обліковій плутанині до рівня правильного застосування нормативних документів і інструкцій з бухгалтерського обліку на практиці, включаючи раціональну перебудову відповідно до нових вимог облікових регістрів ? Викладене вище підтверджує, що не багато. Якщо це була перебудова народно-господарського обліку в незалежній Україні, то кому і для чого така перебудова потрібна ?

Який же вихід з цього становища ?

Вважаємо, що необхідіне негайне, з ! січня 1999 р., повернення до комплексного бухгалтерського обліку та категорична відмова від надуманого, непотрібного й економічно неефетивного податкового обліку, який на практиці нічого не дав, не дасть і дати не може ні для звітності і контролю, ні для поповнення державного бюджету України. Єдиний результат, який ми маємо в наслідок введення податкового обліку – це неймовірна плутанина в обліку й звітності, суттєве збільшення трудомісткості обліку, значне зростання навантаження на бухгалтерів і, накінець, значні економічні втрати.

Замість належної організації бухгалтерського обліку і на цій основі посилення бухгалтерського контролю за ефективністю господарсько-фінансової діяльності, що можуть дати реальне підвищення прибутків, рентабельності господарської діяльності та збільшення платежів податків до бюджету України, бухгалтерська служба зайнята виписуванням додаткових податкових документів та їх реєєстрацією в порядку 3 - 4 разового дублювання облікових записів, пов’язаних з обліком податків: в товарних і платіжних документах, в бухгалтерському обліку, в податкових накладних, в книгах обліку податкових зобов’язань і податкового кредиту ( з окремим обліком оплачених і неоплачених продукції, товарів, робіт, послуг). Хіба введення додаткового податкового обліку дало збільшення податкових надходжень до державного бюджету України в 1997 – 1998 роках ? Економічно не обгрунтована, практично попередньо не відпрацьована облікова паперотворчість ще ніколи не давала та й дати не може позитивних результатів.

В статті «Про бідного бухгалтера замовте слово» в газеті «Урядовий кур’єр» від 2.12.97 р. один із провідних спеціалістів України з бухгалтерського обліку і контролю доктор економічних наук, професор З. Гуцайлюк не без підстав стверджував: «Найбільшою шкодою, завданою підприємцям, є розробка «теоретичних основ» та практичне впровадження податкового обліку. Як кажуть світ такого не бачив… Просто податківці полегшили собі завдання, спростивши трудомісткість перевірки» …І далі: «У всьому світі облік насамперед обслуговує управління виробничо-господарськими процесами, є його інформаційним забезпеченням. А в Україні обслуговує насамперед податкову адміністрацію». Правильно написали, нічого не додаси.

Що стосується обліку податків та контролю за своєчасним і повним надходженням їх до державного бюджету, то тільки бухгалтерський облік може забезпечити такий контроль. Податковий облік з ряду причин, в основному із-за відсутності в ньому системного контролю за правильністю записів, не може забезпечити такого контролю. Думаємо, що ця проста істина повинна бути зрозумілою всім. А не розуміють цього хіба тільки ті, хто не має належної економічної підготовки.

Адже суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість контролюються об’єктивним обліковим показником обороту з реалізпації продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, в роздрібній торгівлі суми сплаченого покупцями ПДВ визначаються об’єктивно за даними касових апартатів, тобто там, де це дійсно необхідно, здійснюється додатковий контроль. Якщо ж реалізуються цінності, обороти з продажу яких не є об’єктом оподаткування ПДВ, то такі обороти обліковуються за даними первинних бухгалтерських документів окремо. Щодо податкового кредиту, то суми його підтверджуються товарними і платіжними документами та відповідними системними обліковими записами.

Введення податкового обліку спрощення перевірок своєчасності і повноти сплати податків також не дало. Крім того, не всі господарські операції, пов’язані з обліком податків, можуть бути охоплені податковим обліком (закупка цінностей за касовими чеками, нестачі, списання цінностей і ін.), що в податковому обліку не рагламентується й бухгалтери вимушені вирішувати ці питання самостійно, а потім доказувати податкіцям правильність свого рішення. В цьому разі правий завжди той, в кого більше прав. Тому податківці вимушені при перевірках підприємств перевіряти також бухгалтерські документи та записи, тобто не можуть обмежитись податковим обліком, що за задумом мав би спростити та ускорити перевірку правильності сплати податків. А якщо це так, то для чого потрібний такий додатковий податковий облік ?

Що стосується податку з прибутку, то більш об’єктивних даних для його обчислення й перевірки як бухгалтерські документи і бухгалтерський облік нема й бути не може. Введений податковий облік цього податку та його регламентування не витримують жодної критики Прибуток і обчислений з нього податок за даними податкового обліку та складеної на його підставі декларації про прибуток не відображають реальної дійсності і є ілюзорними, умовними, не враховують фактичних доходів і витрат підприємства. В умовах економічної кризи таке оподаткування є особливо шкідливим для підприємництва. Не потрібно високої економічної грамотності, щоб це зрозуміти; визначатись мусить реальний прибуток з врахуванням фактичної собівартості цінностей, а податок повинен сплачуватись підприємством з дійсного прибутку. Це ж незаперечна економічна істина.

На наш погляд, основна причина наших неудач у справі перебудови народногосподарського обліку в незалежній Україні в тому, що вирішуються атуальні його питання без достатньої методологічної підготовки й відпрацювання практичної сторони нормативних документів з обліку, в прийнятті їх в пожарному порядку. Вирішити актуальн проблеми обліку, і в першу чергу основного виду народногосподарського обліку - бухгалтерського обліку без залучення до їх вирішення висококваліфікованих бухгалтерів-практиків, наукових працівників, включаючи експериментальне відпрацювання прийнятих рішень, не можливо.

Автор статті, що п’ятдесят років безпосередньо зв’язаний з організацією і веденням бухгалтерського обліку, з науково-практичним вирішенням його актуальних завдань має всі підстави стверджувати, що такої плутанини в методології його ведення та в звітності, як в останній час ще не було. І це ненормальне та шкідливе для економіки України явище мусить бути якнайшвидше ліквідоване на державному рівні.

Удосконалення народногосподарського обліку, посилення контрольних функцій бухгалтерського обліку має стати складовою частиною заходів щодо виведення економіки незалежної України з кризи. Складається враження, що облікова та звітна плутанина створена навмисно на шкоду економіці України, для утиску підприємництва. Хотілось би вірити, що це не так, що причини інші. Здається, перший теоретичний крок в напрямку до ліквідації податкового обліку та посилення функцій бухгалтерського обліку вже зроблено. На з’їзді бухгалтерів і аудиторів Росії начальник Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну України В.М. Пархоменко підкреслив: «Питання, що обговорюються на цьому форумі, близькі і зрозумілі нам, оскільки вони подібні деякими принциповими положеннями, що дає змогу сподіватися на можливість перспективного співробітництва».