Реферат: Облік прибутку і його використання

Зміст

Формування прибутку підприємства.

Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства.

Формування балансового прибутку.

Прибуток від реалізації продукції та його формування.

Методи розрахунку прибутку від реалізації.

Сутність і методи обчислення рентабельності.

Розподіл і використання прибутку.

Розподіл балансового прибутку.

Використання чистого прибутку.

Задача.

ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу націо­нального доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які скла­даються в процесі первинного розподілу національного доходу, йо­го перерозподілу і кінцевого використання.

Поява прибутку безпосередньо зв'язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток — це та частина вартості продук­ту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Обособления частини вартості продукції у ви­гляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх набирає національний дохід за його первинного розподілу і нас­тупного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення су­тності необхідного й додаткового продукту в суспільстві.

Необхідний і додатковий продукт — це категорії виробництва. Для з'ясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що лежить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатко­вий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення «... фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем су­спільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й від­творювати»[1].

Додатковий продукт — частина чистого продукту, створюва­на безпосередніми виробниками понад вартість необхідного про­дукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-еконо­мічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку. У необхідному й додатковому продукті втілено заново створену вартість, грошове вираження якої становить національ­ний дохід.

Прибуток — це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибу­ток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необ­хідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток — це форма реалізації вартості в основному додаткового продукту. Однак прибуток включає і частину вартості необхідного продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва — це час­тина національного доходу, що в результаті його первинного розпо­ділу набирає форми чистого доходу підприємств.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною катего­рією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фіна­нсово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господа­рювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу бага­тьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Па формування прибутку, як фінансового показника роботи під­приємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений держа­вою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визна­чення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-госпо­дарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; уста­новлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток — це показник, що формується па мікрорівні. Прибу­ток народного господарства — це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структур­них зрушень в економіці, змін в порядку обліку фінансових ре­зультатів.

У таблиці 1 наведено дані щодо сучасної структури прибутку в різних галузях економіки. Частка прибутку промисловості стано­вить трохи більше 50% усього прибутку. Частка цієї галузі в обсязі одержуваного прибутку с достатньо сталою. На збиткове перетво­рилося сільське господарство. Значно зросла частка транспорту і зв'язку в загальному обсязі прибутку й досягла 25,6%. На третьому місці за обсягом отриманого прибутку в 1996 році були підприємст­ва фінансово-банківської сфери.

Таблиця.1.

СТРУКТУРА ПРИБУТКУ ПО ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, %

Показники	Роки
	1992	1995	1996
Прибуток (+). збиток (-). Усього	100,0	100,0	100,0
У тому числі промисловість	50,8	49,7	51,2
сільське господарств	18,7	4,4	-9,2
будівництво	1,4	6,7	6,9
транспорт і зв'язок	4,8	20,1	25,6
торгівля і громадське харчування	4,5	5,1	6,1
постачання і збут	1,3	2,3	2,3
Фінанси, кредит, страхування	13,8	6,9	10,1
інші галузі	1,4	4,8	7,1