Реферат: Особливості вивчення іноземної мови в умовах двоязиччя
Вправа ІІ
Вимовіть слово пил. Протягніть звук [л], не дозволяючи середній частині язика піднятися; потім вимовіть слово лип. Тепер вимовіть підряд: пил - [л] - лип. Порівняйте відмінність в устроях язика для [л] твердого і [ль] м’якого.
Вправа ІІІ
Таким же чином вимовіть: сім - [м] – міс; проаналізуйте відмінність устроїв язика для [н] і [нь].
Вправа IV
Вимовіть слово кіт так, щоб язик при вимовлянні [т] був притиснений до альвеол. Не змінюючи язика з альвеол, вимовіть слово тік, тобто кіт - [т] – тік. Слідкуйте, щоб не вимовити тик.
Вправа V
Аналогічно до вправи IV тренуйтесь у вимовлянні: мід- [д] –дім.
Вправа VІ
Вимовіть подані англійські слова, не помякшуючи приголосні перед голосними. Якщо ж той чи інший приголосний вийде м’який, його потрібно окремо тренувати в слові, не дозволяючи середній спинці язика припідніматись. Якщо вправа знову не вдається, слід повторити одну з перших вправ з цим звуком. [`lili], [`kiti], [`siti], [`tikit], [`piti], [`beti], [`keltik], [`sedrik].
Вправа VІІ
Виконайте контрольну вправу, повторюючи кожне слово не менше трьох разів. Якщо помітите, що знову пом’якшуєте англійські приголосні, повторіть ще й інші вправи.
[pit] [pi:t] [pei] [pen]
[lift] [li:k] [lei] [leg]
[siks] [si:k] [sei] [sens]
Всі ці вправи покликані досягти різкого зниження активності середньої частини язика. Одночасно ці вправи настроюють язик на апікальний устрій, що сприяє деякому зниженню українського акценту у вимові учнів.
Методичний прийом попередження підйому середньої спинки язика є вторгненням у фізіологію створення акустично м’яких фонем. В учня повинен виробитися рефлекс: як тільки він усвідомлює, що має справу з англійською вимовою, устрої його артикуляційних органів перебудовуються для нової фонетичної системи.
Прийоми попередження характерних помилок вимови у фонетичному складі
І. Приголосні фонеми
Перш за все необхідно попередити помилки учнів в англійських фонемах дальньої групи [….. w, h] і фрикативного [r].
Одних лиш описів артикуляції фонеми недостатньо для оволодіння артикуляційного устрою нової, нерідної фонеми. Значний процент помилок у школярів при оволодінні фонемами дальньої групи пояснюється не стільки важкою артикуляцією, скільки недосконалістю методів, якими вони користуються.
Нижче пропонуються прийоми оволодіння фонемами дальньої групи, що можуть бути корисними для правильного навчання незнайомих фонем.
Фонеми[], []
Вправа І
Помістіть передній край язика між зубами так, щоб язик притискався боками тільки до верхніх зубів. Розтуліть губи так, щоб вони не заважали бачити в дзеркалі, як ви кладете язик. Потім заберіть язик, закрийте рот і повторіть вправу декілька разів.
Вправа ІІ
Направте язик до верхніх зубів (як у вправі І). Язик прижміть до зубів так, щоб між язиком і верхніми зубами була вузька щілина. Тепер пропускайте повітря через цю щілину. Слідкуйте, щоб повітря не проходило по боках. Повторіть вправу декілька разів.
Вправа ІІІ
Відведіть язик за зуби і , продуваючи повітря, вимовіть [s], а потім [] і порівняйте їх звучання. Потім вимовіть [s], а закінчіть вимовленням []. А тепер навпаки.
Вправа IV
Виконайте вправу ІІІ, підставляючи замість звуку [] звук [].
Вправа V
Вимовіть наступні поєднання звуків спочатку з інтервалом, а потім злитно:
[s¶] – [¶s]
[f] – [f]
[v] – [v]
[d] – [d]
Всі вищенаведені вправи для фонеми [],[] виконуються одна за другою на уроках, а потім даються на домашнє завдання.
Учні вже після одного разу отриманого пояснення про методи роботи після виконання серії вправ для фонеми [],[] не потребують повторення загальних вказівок і без особливих попереджень можуть перейти до виконання рекомендаційної серії вправ для фонеми [].
Фонема []
Вправа І
Повільно опускайте нижню щелепу нижче, ніж для українського [а], одночасно відтягуючи язик від зубів. Закрийте рот. Повторіть ці рухи декілька разів.
Вправа ІІ
Притисніть задню частину язика до м’якого піднебіння і видихайте повітря через ніс. При цьому м’яке піднебіння опуститься. Підведіть долоню до носа, щоб перевірити, чи повітря справді проходить через ніс. Повторіть такий видих декілька разів.
Вправа ІІІ
Почніть видихати повітря через ніс так само, як ви це робили в вправі ІІ і подайте голос. Отримаєте носовий англійський звук []. Потренуйтеся у вимовлянні [].
Вправа IV
Контролюючи себе з допомогою дзеркала і уважно вслухаючись у власну мову, вимовіть наступні три слова, що в перекладі на українську означають дієслова грішити, співати і тонути, які англійці розрізняють тільки по правильній вимові звуків [n - - k] в цих мовах:
[sin] – [si ] – [si k]
Фонема [w]
Вправа І
Стягніть губи до центру і піднявши одночасно задню спинку язика до м’якого піднебіння, продуйте повітря через вузький отвір стягнених губ; потім до видохів додайте голос і ви отримаєте англійський звук [w]. Потренуйтеся у вимові [w – w – w].
Вправа ІІ
Порівняйте різницю в положенні губ і язика при вимовлянні українського [в] і англійського [w]. Потренуйтесь у вимовлянні [в - w] і , навпаки, [w - в]. для контролю користуйтеся дзеркалом.
Вправа ІІІ
Приготуйте губи до [w]. Створіть високий підйом задньої частини спинки язика. А тепер вимовіть слово [wі:] з протяжним [w] і довгим [і:]; тобто [wwwі:]. Потренуйтеся! Далі вимовіть слово [wwwai] і слово [wwwеn].
Вправа IV
Щоб не помилятися у вимові звуку [w] проаналізуйте неправильне вимовляння [`weri`vel] замість правильного [`veri `wel]. Потім потренуйтесь тільки у правильному і швидкому вимовлянні [`veri `wel; `veri `wel;`veri `wel].
Фонема [h]
Вправа І
Вимовіть оклики Аха! Охо!, замінивши в них приголосні звуки протяжними видихами. При тренуванні хриплий звук [х] повинен повністю зникнути.
Вправа ІІ
Вимовіть слова: хихотіти, хохати, замінюючи звук [х] видихом. Потренуйттися в такій навчальній вимові цих слів.
Вправа ІІІ
Відкрийте рот, почніть вимовляти подовжений український [х] і спостерігайте з допомогою дзеркала, в якому положенні знаходиться язик. Ви побачите, як задня спинка язика підіймається. Потім перевірте положення язика при чистому видисі; тепер задня частина спинки язика не підіймається. Це і є положення язика при вимові англійського звуку [h].
Вправа IV
Як можна тихіше, пошепки вимовіть сполучення англійського звуку [h] з українськими голосними:
[ho, ha, he, hu, hy].
Фонема [r]
Вправа І
Відкрийте рот для українського [а] і, не підіймаючи щелепи, вимовіть [р]. Потренуйтеся!
Вправа ІІ
Підведіть напружений нерухомий кінчик язика до альвеол так, щоб між язиком і альвеолами залишалась невелика щілина. Навчіться продувати повітря через неї. Далі, повільно видихнувши через щілину і подавши голос, вимовіть англійський звук [r]. Повторіть цю фонему декілька разів одним видихом [r..r..r..].
Вправа ІІІ
Почніть повільно вимовляти англійський звук [r], а закінчіть словом [rait]. Вимовіть знайомі вам англійські слова, які починаються звуком [r].
Голосні фонеми
Як вже говорилося, свідоме наслідування є основою методу, але воно ніколи не повинно перетворюватися в механічне, без аналізу повторення. Але часто трапляється так, що в самого вчителя вимовні навички нечіткі або не відповідать нормам літературної вимови.
Нижче пропонуються прийоми попередження помилок в довжині для окремих голосних звуків.
Вправа І
Наспівайте виразно українські фрази і помітьте, що при такому вимовлянні ми “викидаємо” голосні:
Ціка-а-ава книжка!
Гарни-и-й шарф!
Чудо-о-овий день!
Мі-і-інеральна вода!
Та ну-у-у!
Ще-е-едрий вечір!
Вправа ІІ
Наспівайте близькі по звучанню англійській й українській слова (по вертикалі і по горизонталі). Вловіть різницю у звучанні в українській і англійській мовах:
[ma:] – [ta:]
[mo:] – [to:]
[my:] – [ty:]
Вправа ІІІ
Наспівайте наступні два рядки слів і звукових сполучень:
[ти:] – [ті:] – [ti:]
[те:] – [тє:] – [te:]
Проаналізуйте різницю між англійськими і українськими звуками.
Вправа IV
Наспівайте українські слова, а англійські з правильними довгими голосними (слідкуйте, щоб голосні не пом’якшувалися):
[клі:н] – [kli:n]
[слі:н] – [sli:n]
[бі:т] – [ bi:t]
[сі:] – [ si:]
Вправа V
Виконайте порівняльну вправу, звертаючи увагу на довжину голосного:
[pi:t] – [pit]
[po:t] – [pot]
[ba:k] – [bЛk]
[pu:l] – [pul]
[he:] – [he]
Одночасно слідкуйте за усіма особливостями артикуляції англійських приголосних.
При виявленні в подальшому помилок в учнів у довжині голосних корисно вибірково повертатися до цих вправ. Для попередження помилок у вимові окремих голосних часто доводиться рекомендувати закріплення будь-якого елементу для даної фонеми.
Наприклад, відомо, що учні помиляються у вимові англійських голосних [o], [u], які вони надмірно огубляють за звичкою до однотипних фонем в рідній вимові, при цьому положення язика і нижньої щелепи може бути правильним.
3. Важкі поєднання фонем
Питання про важкі поєднання фонем має на увазі труднощі, що виникають вже не стільки як труднощі окремих артикуляцій, скільки акумуляція їх у поєднанні в такій послідовності, яка створює нові труднощі і необхідність додаткового опрацювання. В цих випадках принцип попереднього усвідомлення всіх деталей переходу від одного устрою до іншого, врахування різних асимілятивних особливостей відіграє важливішу роль. Так, наприклад, у важкому поєднанні [str] необхідно наперед підготувати учнів до того, що після [s] кінчик язика повинен піднятись доверху і, торкнувшись альвеолярної дуги, утворити щілину для [r]. Без такої підготовки українські учні обов’язково вимовлять по-українськи [стр], як у слові страх.