Реферат: Кривошипно-шатунний механізм

При зварюванні з вертикальними і горизонтальними швами струм повинен бути зменшений проти прийнятого для зварювання в нижньому положенні приблизно на 5 — 10%, а для стельових — на 10 — 15%, для того щоб рідкий метал не випливав зі зварювальної ванни.

Вплив показників режиму зварювання на розміри шва і коефіцієнт форми провару. Зварений шов характеризується коефіцієнтом форми провару = е/h і коефіцієнтом опуклості шва е/q.

Числовими коефіцієнтами форми й опуклості шва задаються при проектуванні зварених виробів. Наприклад, коефіцієнт форми провару при ручному дуговому зварюванні може бути прийнятий від 1 до 20.

Зменшення діаметра електрода при постійному зварювальному струмі підвищує щільність струму в електроді і глибину провару. Зі зменшенням діаметра електрода ширина шва зменшується внаслідок зменшення катодної й анодної плям. Зі зміною струму міняється глибина провару. Під впливом тиску дуги, що збільшується зі зростанням струму, розплавлений метал витісняється з-під підстави дуги, що може привести до наскрізного проплавленню.

Підвищення напруги дуги за рахунок збільшення її довжини приводить до зниження зварювального струму (при ручному зварюванні) і глибини провару. Ширина шва при цьому підвищується незалежно від полярності зварювання. Зі збільшенням швидкості ручного зварювання глибина провару і ширина шва знижуються.


3. Електро та пожежобезпека.

Широке застосування електрики на транспорті створює потенціальну загрозу ураження електричним струмом у разі безпосереднього стикання з оголеним проводом замкненого електричного кола. Ураження можливе також через ґрунт, на якому лежать оголені проводи, й на відстані — через провідники високої напруги за механізмом вольтової дуги. Може бути уражена й та особа, яка надає допомогу, якщо торкатиметься потерпілого незахищеними руками.

Електричний струм уражує всі відділи організму, спричинюючи механічні ушкодження, опіки, іонізацію тканин та інші патологічні зміни. Потерпілий, як правило, не може відірватися від проводу через сильне скорочення м'язів кінцівок. При цьому можливі додаткові травми (забите місце, опік тощо).

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, використовують засоби колективного й індивідуального захисту, а також засоби додаткового захисту.

До засобів колективного захисту належать:

захисне вимикання аварійної мережі в цілому або її ділянки;

захисне заземлення, занулення електрообладнання; застережні, заборонні, наказові, вказівні переносні щити;

ізолювальні прокладки, тимчасові переносні заземлення; спеціальні знаки безпеки, сигналізація, блокування.

До спеціальних засобів індивідуального захисту належать:

діелектричні рукавички, боти, галоїді, килимки, ізолювальні підставки;

Ф переносні безпечні світильники напругою 12...48 В, знижувальні трансформатори напругою 220/12 або 220/42 В, захисне заземлення.

До засобів додаткового захисту належать:

Ф діелектричні доріжки;

- захисні окуляри;

спеціальні рукавички з важкозаймистої тканини;

захисні пристрої тощо.

Крім того, на працюючих накопичуються заряди статичної електрики, особливо в разі користування одягом із штучного волокна, вовни, взуттям із підошвами, що не проводять електричного струму, а також під час виконання ручних робіт із речовинами-діелектриками й шліфувальною шкуркою.

Найпростіший і найнадійніший спосіб захисту від статичної електрики — заземлення технологічного обладнання, трубопроводів тощо. Необхідно передбачати також струмопровідні підлоги, антистатичні рукавички.

• Перед початком роботи з ручним електроінструментом слід пересвідчитися в тому, що він справний і є захисне заземлення.

• Для роботи з інструментом під напругою 127...220 В треба надіти захисні окуляри, гумові рукавиці, галоші й користуватися гумовим килимком або сухим дерев'яним стелажем.

• Залишаючи робоче місце навіть ненадовго, слід вимкнути електроінструмент.

• У разі виявлення будь-якої несправності електроінструменту, заземлювального пристрою або штепсельної розетки треба негайно припинити роботу.

• У приміщеннях без підвищеної й особливої небезпеки використовуються світильники напругою 42 В. У приміщеннях з особливою й підвищеною небезпекою, в тісноті, в незручному положенні працюючого застосовуються переносні світильники місцевого освітлення напругою 12В.

Пожежна безпека. Пожежі на автопідприємствах можуть виникнути з таких причин:

- порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії;

- виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях, захаращених пальними матеріалами;

- використання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;

- експлуатація несправних систем опалення, електродвигунів, електронагрівальних приладів;

- порушення норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів, вибухонебезпечних речовин.

До організаційних протипожежнш заходів належать:

розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;

• організація вивчення цих правил та інструкцій;

• визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;

• організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

За здійснення всіх протипожежних заходів на АТП відповідає особа з числа керівного складу.

Кожне автопідприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:

• внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами;

• вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові;

• ящики й бочки з піском, водою;

• покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові;

• ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).

Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.

• Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці має не перевищувати допустимої.

• На території стоянки автомобілів забороняється: виконувати будь-які роботи із застосуванням відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити; зберігати використаний обтирний матеріал.

• Розлите паливо або оливу треба негайно прибрати.

• Водій повинен стежити за справністю електрообладнання й пересвідчуватися, що не підтікає паливо.

• У разі спалахування автомобіля треба негайно видалити його із зони стоянки й вжити заходів для гасіння пожежі.

Якщо виникла пожежа, слід викликати пожежну команду.


Список використаної літератури.

1. В. Ф. Кисликов В. В. Лущик "Будова й експлуатація автомобілів". Київ "Либідь" 2000.

В. М. Рыбаков "Дуговая й газовая сварка". М "Высшая школа" 1986



  • Сторінка:
  • 1
  • 2
  • 3