Реферат: Пташок викликаю з теплого краю

Діти (по-черзі): “пташенятко”, “соловейко”, “ластівочка”, “зозулька”, “горобенятко”.

Весна: А ви бачили край дороги біля криниці з водою студеницею дерев’яного журавля? А розмальовані стіни й печі в сільських хатах? А вишиті рушники, обруси, картини народних художників, писанки із зображенням птахів? На нашому святі є майстрині –писанкарки, бо почався Великий піст – час підготовки до Великодня. Отож познайомте нас із своєю роботою.

(Розповідь про писанки).

7 дівчинка: Я знаю чудову легенду, як пташка врятувала Ісуса, полегшила біль від тернового вінця. Колючки подряпали йому чоло, і кров текла із рани. Пташка підлетіла зовсім близько до Ісуса і витягла дзьобом колючку, що вп’ялася мученику в чоло. Розп’ятий Ісус розтулив уста і стиха промовив: “Милосердям своїм ти здобула те, що твої предки бажали від самого створення світу”.

(Дует дівчат виконує “Пісню про жайворонка”).

Весна: Українські народні пісні, колядки, щедрівки – то невичерпна наша скарбниця. В багатьох із них оспівані птахи. Чи знаєте ви українські народні пісні про птахів?

Дівчата (по-черзі): “Прилетіла перепілонька”, “Ой у вишневому садочку”, “Ой літає соколонько”, “Гиля, гиля сиві гуси”, “Летіла зозуля...”

(Дівчата виконую українську народну пісню “Летіла зозуля”).

(На свято заходить поштар із сумкою через плече).

Поштар: Чи тут зібралися друзі птахів весну зустрічати?

Діти: Так.

Поштар: Тоді послухайте телеграму від пернатих друзів на вашу адресу.

Телеграма № 1

Село Замулинці. Всім друзям птахів.

Дивилися шпаківні виготовлені вами. Залишилися задоволеними. Дякуємо за турботу. Влітку віддячимо знищена всіх шкідників саду.

З привітанням – Шпаки.

Телеграма - № 2

Учасникам свята День зустрічі птахів.

Вилітаємо з Африки. Терміново повідомте, чи є вже у вас комахи. Якщо немає, затримаємось у дорозі.

Ластівки.

Телеграма № 3

Всім школярам с. Замулинці. Дуже вдячні за турботу про нас у тяжкий зимовий час. Ми вилітаємо додому з доброю згадкою про вас. На повітряних шляхах розповімо про вас іншим птахам. Даємо їм вашу адресу.

Снігурі.

(Виходять діти-юннати)

1 юннат: Любий друже мій, юннате,

Уявляєш скільки птах

Може нищить поїдати,

Гризунів, черви, комах?

2 юннат: Тож птахи із нами в спілці –

Поля й лісу сторожі:

Сови й дятли гонок рилі,

Щигли, одуди, чижі.

3 юннат: Тож, як стрінеш непутящих,

Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах,

Ти одразу присором.

4 юннат: Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг,

Дружно сяде вам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

2 дівчинка: Бережімо птахів, як і все живе на Землі. Рідкісні птахи і що зникають, заносьмо до Червоної книги України, створюймо для їх збереження заповідники й заказники, взимку підгодовуймо, а влітку, навесні приваблюймо в сади.

7 дівчинка: В давні часи цього не було: ні заповідників, ні Червоної книги. Але були народні пісні, щедрівки про улюблених птахів, були приказки, прислів’я, повір’я, легенди, казки, загадки. І ми тепер збираємо їх по крупиночках, бо це душа нашого народу, це вияв його любові до природи, до життя.

Нині природі загрожує небезпека внаслідок нерозумного втручання людини в святині природи. Тож мусимо берегти її. Від кожного з нас залежить, якою ми передамо землю (з квітами, птахами, чистою водою, лісами) своїм дітям і внукам, майбутнім поколінням людей.

Весна: Людської треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав нині, -

Природі, звірові, людині

Людської треба доброти.

1 дівчинка: Кожна рослина, дерево, пташина –

То все чудова, мила Україна.

Наше завдання – зберегти природу,

Для мене, тебе і всього народу.

(Пісня про рідну землю”).

Закінчення свята. Розвішування шпаківень в шкільному саду.