Реферат: Пташок викликаю з теплого краю

Мета: розвивати спостереження, любов до природи, виховувати особисту відповідальність кожного за стан довкілля, прищеплювати любов до національної культури, виховувати патріотичні почуття до рідного краю, здійснювати громадянське виховання.

Обладнання: святково прибраний зал, дитячі малюнки про птахів, вишиті рушники, серветки.

Вступне слово вчителя:

Шановні друзі! Ми раді вітати Вас на нашому святі. Як відомо життя українського народу тісно пов’язане з життям природи.

Природні явища, пори року, рослинний та тваринний світ назавжди увійшли в скарбницю усної народної творчості, повір’їв, легенд, пісень, приказок.

Уявіть собі на хвилину, що в наших садах, лісах не стало прахів, не чути їх мелодійного співу. Такий ліс чи пар став би мертвим, сумним, глухим, бо з давніх-давен птахи наші найкращі друзі.

(Чути спів пташок у записі. Виходить дівчинка співає пісню: “Щебетала пташечка”).

Потім вибігають дівчатка.

1 дівчинка: Благослови, Боа Мати,

Весну-красну зустрічати!

2 дівчинка: Весну красну вітати,

Та віночки сплітати.

3 дівчинка: А віночки сплетемо,

Хороводом підемо!

(дівчатка танцюють хоровод “Весняночка”, потім, притупуючи ногами, проказують:)

Всі: Топчу, топчу ряст, ряст

Бог здоров’я дасть, дасть

Буду новий ряст топтати

Аби новий рік діждати!

(Дівчатка котять по траві писанки і промовляють:)

4 дівчинка: Котись, котись, писаночко,

Як весела співаночка,

По зеленій травичці

Весні нашій сестричці!

5 дівчинка: Весна люба, уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай!

(Чути спів пташок. Водить дівчинка Весна, збирає в кошик писанки).

Весна: А ось і я, Весна-красна,

Куди ступлю, сонце сяє,

Все навколо оживає.

Я пробуджую від сну

Нашу землю чарівну...

Зацвіла у лузі червона калина

То ж хай лине пісня ніжна солов’їна

У вінок вам її вплітати

Рада вас сьогодні я вітати!

1 дівчинка: Люба Веснонько благаю!

Поверни пташок до рідного краю,

Щоб гаї всі і луки піснями озвались,

Веселі промінця з небес засміялись!

Весна: Добре дівчатка,

Прилетять до Вас пташатка,

Але бачу до нас в гості

Наближаються хлоп’ята.

(Заходить гурт хлопців з виготовленими шпаківнями)

1 хлопець: Веснонько-голубонько!

Чи дозволиш на свято завітати,

Щоб разом із вами пташок закликати?

2 хлопець. Та ми ось шпаківні для них змайстрували,

Щоб мали, де жити і сад зберігали...

Весна: (радиться з дівчатками)

Якщо ви назвали ознаки весни,

То радо до гурту вас приймемо ми.

3 хлопець: (радиться з іншими)

Якщо шпаки прилетіли прямо на гнізда –

Буде рання весна.

4 хлопець: Журавель прилетів – скоро лід зійде.

5 хлопець: Просвистів байбак – ховай у затінок сіряк.

6 хлопець: Прилетіла й заспівала вівчарка – чекай весни.

Весна: Таж все це ознаки весни. Молодці, а веснянки ви вмієте співати?

Хлопці: (несміливо) Вміємо.

3 хлопець: Та ні, хай краще дівчата заспівають, будь-ласка, ми вас просимо.

(Дівчатка виконують інсценізовану пісню “Соловеєчку, сватку, сватку”).

3 хлопець: А ми шпаківні будували...

Як розпускалися садки,

До нас весною завітали

Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо

Вони співали нам пісні.

Повиростали їхні діти,

Такі ж співуче-голосні.

Минуло швидко літо миле...

Як осипалися садки,

В далекий вирій полетіли

Веселі наші співаки.

Та хоч шпаки і відлітають,

Вони весною – так і знай –

Шпаківні наші пригадають

І прилетять у рідний край.

Весна: Дякую любі хлопці і дівчата. А чи знаєте, як колись зустрічали птахів із вирію?

2 дівчинка: Однією з найпримітивніших прикмет приходу весни на Україну вважався приліт вівсянок – найперших перелітних птахів. В народі кажуть: “Як звеселилася вівсянка, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь!”

З Кононового дня – 18 березня починався весняний сонцеворот, день уже переважував ніч. З цієї нагоди влаштовували цікаві дитячі забави – заклички птахів, ось так як з вами...

5 хлопець: А я ось знаю, що в деяких місцевостях птахів зустрічали з вирію на 40 Святих, або 40 мучеників – 22 березня.

У цей день матері випікали з тіста кожній дитині 40 “жайворонків” і дітлашня ходила вулицями, викликаючи з вирію птахів. Власне, це була друга зустріч весни. В народі казали: “На 40 святих сорока 40 паличок у гніздо вложить, а глухар 40 пісень заспіває”. А на Благовіщення (7 квітня) був звичай випускати пташок з неволі щоб співати на волі, Бога прославляли та просили щастя – удачі тому хто їх випускав. Також вважалося, що на “Обертання” – свято знайдення голови Івана Хрестителя (9 березня), птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас з вирію. Це святий Іван повертає їх назад додому!

(Чути спів пташок).

Весна: (повільно проходжується і закликає).

Пташок викликаю з теплого краю!

Летіть, соловейки, на нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки, пасти коровоньки!!!

1 дівчинка: Дівчатка! Гуси летять! (показує рукою).

Гуси! Гуси! Гусенята! Нате вам землячки на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!

(дівчатка кидають у слід грудочки землі).

Знову чути спів пташок.

2 дівчинка: А он журавлі, журавлини у небі (показують)

3 дівчинка: А чому журавлі? Весною їх веселиками зовуть.

4 дівчинка: Так, так. Вони ж не журяться, а веселяться, бо на рідну землю повертаються.

Всі: Нарешті діждалися!

(Дівчатка дарують гостям спечені булочки-журавлики).

Діти: Хай веселики принесуть вам здоров’я і щастя!

3 дівчинка: Дорогі друзі! Птахи здавна викликали в народі багато спостережень:

Як закувала зозуля, то можна купатися.

Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі то буде мати гроші цілий рік.

Першою летить у вирій і останньою повертається зозуля. На це є дуже вагома причина. Повір’я гласить: в зозулі зберігаються ключі, вона ключниця вирію.

4 дівчинка: Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається гріх.

Лелека приносить щастя, віщує поповнення сімейства. Колись на Україні старші люди казали: “Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й заборонялося народною мораллю, народними методами вбивати корисних птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги, обереги щодо природи і птахів.

(Вірш вч. Ковалівської школи Зоєчко М.І. “Берізка”).

7 хлопець: Дуже багато є в Україні прикмет про птахів.

В народі давно підмічено, що птахи можуть передбачати погоду в різні пори року. Часто кажуть: “”Прикметі вір, але й перевір”. Ось мої записи про птахів-синоптиків.

(зачитує з блокнота свої спостереження).

Горобці дружно цвірінькають – перед відлигою.

Птахи стовбурчать пір’я – на негоду.

Граки просто на гнізда прилітають – буде дружна весна.

Гуси високо летять – багато води буде, низько – мало.

Рано прилетіли жайворонки – на теплу весну.

Ластівки низько літають – дощ віщують.

Купаються ворони – до негоди.

У попелі порпаються кури – чекай бурі.

1 дівчинка: А я зібрала українські прислів’я і приказки, пов’язані з птахами.

Ось послухайте деякі.

Рані пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють.

Надувся, як сич на негоду.

Красна пташка своїм пір’ям, а людина – знанням.

Не літай вороно в чужі хороми.

Видно сокола за польотом, а сову – за поглядом.

Де не маєш співця, послухаєш горобця.

Видно птаха по пір’ю...

(Уривок з вистави М.Підгірянки “В чужому пір’ї”)

5 дівчинка: (підходить до сумної синички) Трапляється й так, що невиразна маленька пташечка стає раптом такою близькою, рідною і дорогою, бо щодня прилітає до годівнички. Вона розумна навіть дякувати вміє за тепло і корм, звичайно по пташиному.

(Учениця читає вір “Пригоди синички”).

6 дівчинка: Існує давнє народне повір’я про те, що птахи несуть у хату радість і щастя. Ще вони люблять селитися лише біля добрих людей. Коли ж ластівка залетіла до кімнати, знайте, що так живуть добрі люди.

(Учениця читає вірш “Ластівка”).

Весна: А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх.

Ось послухайте і відгадайте:

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)

Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова)

За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує (Ластівка)

Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває (Дятел)

Двічі родиться, а раз умирає (Птах)

Летіло, як міх, упало як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска)

У воді купалася, а сухою зосталася (Качка)

Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (Пір’їна)

8 хлопець: А можна мені загадати загадку?

Весна: Будь-ласка!

8 хлопець: Гриць дивується. Питає,

Що за пташка так співає:

Як горобчик цвірінчить,

Мов сорока скреготить.

А ще інколи, бува,

Що кричить, немов, сова!

Хто ж виспівує отак?

Та тож так співає – Шпак!

Весна: Дорогі діти! Як називають вас ласкаво ваші мами і бабусі?