Реферат: Структура, завдання та функції органів державного нагляду за страховою діяльністю

І, нарешті, третій напрямок — проведення безпосередніх пе­ревірок на місці. Працівники органу нагляду аналізують первин­ну бухгалтерську та фінансову документацію, вивчають відповід­ність договорів страхування правилам, затвердженим під час лі­цензування та реєстрації, вивчають банківські документи. За ре­зультатами перевірок складаються відповідні акти, що є підставою для вжиття санкцій до страховиків.

На місцях орган нагляду здійснює свою роботу через регіональні відділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Вони підпорядковані керівництву цього органу, хоча й співпрацюють у спільних питаннях із місцевою виконавчою владою. Конкретно їх основні функціональні обов'язки такі:

* перевірка щодо правильності застосування страховиками за­конодавства України про страхову діяльність;

* аналіз додержання страховиками чинного законодавства;

* контроль за платоспроможністю страховиків згідно з при­йнятими ними страховими зобов'язаннями;

* контроль за додержанням правил формування й розміщення

страхових резервів;

* аналіз стану й тенденцій розвитку страхової діяльності в ад­міністративно-територіальній одиниці та регіоні; узагальнення практики страхової діяльності; 182 Частина 2. Страховий ринок

* проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань страхової діяльності через місцеву пресу, телебачення, радіо та інші засоби масової інформації;

* розгляд пропозицій та запитів громадян з питань, що нале­жать до компетенції зазначених уповноважених;

* підготовка разом з відповідними місцевими органами влади пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства про страхування, які подаються до органу нагляду на розгляд.

Працівники в регіонах мають право:

• діставати від страховиків необхідну інформацію про їхню діяльність та фінансовий стан;

• отримувати річну звітність страховика, яку він подає до органу нагляду, а також інформацію від підприємств, установ, організацій, банків, громадян для виконання завдань, покладе­них на них;

• створювати комісії та робочі групи для проведення переві­рок діяльності страховиків;

• одержувати безоплатно від місцевих органів державної ви­конавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на них завдань;

• вносити до Уповноваженого органу нагляду пропозиції про скасування державної реєстрації страховика у випадках, передба­чених чинним законодавством.

Взаємовідносини страховика і держави. Страховик не від­повідає за зобов'язаннями держави, а держава — за зобов'язан­нями страховика. Виняток становить обов'язкове державне стра­хування, згідно з яким держава гарантує виконання зобов'язань перед страхувальниками в разі неплатоспроможності страховика з цього виду страхування.

Не допускається (за винятком обов'язкового страхування, а також страхування життя, майна громадян, перестраховування та діяльності страхових посередників) будь-яке централізоване ре­гулювання (уніфікація, обмеження, обов'язковість тощо) розмірів страхових платежів (тарифів) і страхових сум (страхового від­шкодування), умов укладання страхових договорів, взаємовідно­син страховика і страхувальника, якщо вони не суперечать зако­нодавству України.

Гарантії прав та законних інтересів страховиків. Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції у здійсненні страхової діяльності.

Втручання в діяльність страховиків з боку державних та ін­ших органів забороняється, якщо воно не пов'язане з повнова­женнями органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю страховиків.

Законодавство України передбачає при потребі можли­вість проведення ліквідації, реорганізації та санації страхо­вика. Орган нагляду за страховою діяльністю має право провести примусову санацію страховика в разі:

* невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками про­тягом більш як трьох місяців;

* недосягнення ним визначеного законодавством України розміру статутного фонду;

* інших випадках, визначених чинним законодавством України.

Примусова санація передбачає:

* проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, у тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;

* установлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу орга­ну, що здійснює нагляд за страховою діяльністю;

* установлення обов'язкового для виконання графіка здійс­нення розрахунків зі страхувальниками;

* прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію стра­ховика. Ліквідація страховика здійснюється в порядку, передба­ченому чинним законодавством.

Реорганізація страховика за рішенням органу нагляду за стра­ховою діяльністю передбачає:

* реорганізацію у страхового посередника відповідно до норма­тивних актів, що регулюють діяльність страхових посередників;

* об'єднання кількох страховиків із визначенням порядку передання страхових зобов'язань за умови, що на це погоджуються власники страховиків;

* залучення до кола учасників страховика іноземних страхо­виків за умови проведення ними всіх розрахунків за зо­бов'язаннями та боргами страховика, термін сплати яких уже на­став. У разі ліквідації страховика, коли його учасники прийняли таке рішення і він не має зобов'язань перед страхувальниками, орган нагляду за страховою діяльністю приймає рішення про ви­ключення страховика з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Місцеві органи влади виключають страховика з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності через його ліквіда­цію або реорганізацію лише після внесення відповідних змін до єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Реорганізація страховика (злиття, приєднання, поділ, виділен­ня, перетворення) проводиться в порядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням особливостей із забезпечення правонаступництва щодо укладання договорів страхування, уста­новлених органом нагляду за страховою діяльністю.