Реферат: Стратегія страхової компанії

Проаналізувавши на цьому тлі позитивні та негативні зміни в умовах діяльності страховика, доцільно знайти відповіді на такі за­питання:

* чи може компанія надавати свої послуги за цінами, нижчими або такими самими, як конкуренти (якщо ні, то що цьому зава­жає);

* який доступ має компанія до страхувальників. Що заважає їй розширювати коло своїх прихильників;

* чи має компанія належний персонал для оперативної пере­орієнтації роботи на нові послуги та ринки;

* що необхідно для посилення мотивації працівників до кра­щого виконання місії компанії?

Практика управління виробила низку загальних підходів щодо стратегічного планування. Розглянемо їх.

Загальна стратегія компанії відпрацьовується групою експер­тів і має бути схвалена вищим керівництвом ще до здійснення перших інвестицій.

Ставиться реальна мета перед компанією, визначаються етапи її досягнення і способи контролю за ходом виконання завдань.

Визначається коло фахівців, які обійматимуть ключові посади. Продумується система набору та професійної підготовки персоналу. Багато компаній користуються такою схемою побудови стратегії:

1) загальні положення;

2) період, на який розрахована стратегія;

3) стратегічні орієнтири: майбутня роль і завдання компанії;

4) аналіз і оцінювання становища компаній: конкурентна по­зиція, стосунки зі страхувальниками, фінансовий стан;

5) визначення пріоритетів: нові страхові послуги, нові страху­вальники, досконаліші методи маркетингу тощо.

6) розрахунок кінцевих фінансових результатів.

Надзвичайно важливе значення для ефективної реалізації стратегії страховика має бізнес-план. Його мета — конкретизу­вати діяльність компанії на найближчу перспективу (3—5 років) згідно з потребами ринку і можливостями мобілізації для цього відповідних ресурсів. На жаль, і досі бізнес-плани у страхових компаніях ще не посіли належного місця. Нерідко про них зга­дують лише під час реєстрації страхових компаній. Міністерство фінансів вимагає подання з цього приводу економічного обґрунтування компанії, яке містить дуже обмежений перелік показни­ків, а саме: види страхування, кількість договорів страхування, страхову суму, страхові платежі, страхові відшкодування, відра­хування до резервів, витрати на ведення справи, прибуток від страхової діяльності.

Звісно, що цього замало, аби бізнес-план допомагав страхови­кові вирішити такі проблеми:

• визначити конкретні напрямки діяльності компанії, цільові ринки і своє місце на них;

• сформулювати ту частину стратегії компанії (і тактику ЇЇ до­сягнення), яка припадає на період дії бізнес-плану;

• виявити відповідність наявних кадрів компанії, умов моти­вації їхньої праці вимогам досягнення поставленої мети;

• оцінити фінансовий стан компанії з погляду можливостей реалізації її місії;

• передбачити можливі перешкоди на шляху до мети.

За наявності грамотно складеного бізнес-плану керівники ма­ють змогу досконало вивчати перспективи розвитку компанії, ко­ординувати зусилля, спрямовані на досягнення мети, визначати систему показників, необхідних для контролю за діяльністю Компанії, готувати компанію до можливих змін у ринковій ситуа­ції, чітко формулювати обов'язки відповідальних осіб. Бізнес-план дає відповідь на запитання про те, який капітал потрібний Для розвитку компанії згідно з визначеною метою і яка очікуєть­ся ефективність його використання.

Тут перелічені лише деякі з тих позицій, які слід узяти до ува­ги, опрацьовуючи нову або коригуючи наявну стратегію діяльно­сті страхової компанії. Значне місце має бути відведене форму­ванню раціональної структури компанії, її ресурсному забезпеченню, кадровій політиці, мотивації та контролю. Ці та інші аспекти стратегії діяльності компанії розглядаються в цьому роз­ділі далі.

Важливо, щоб менеджери всіх рівнів були добре і своєчасно ознайомлені зі стратегічною лінією та пріоритетами компанії. Саме від них істотно залежить, чи зосередяться зусилля праців­ників на досягненні мети компанії. В умовах переходу до ринко­вих відносин бізнес-план має бути в усіх компаніях і розглядатись як основний документ, що визначає стратегію діяльності кожної з них на конкретний період.

Світовий досвід показує, що жодна, навіть високорозвинена, країна не може не зазнавати циклічних підйомів і спадів у еконо­міці. Не всі підприємницькі структури однаково відчувають ці коливання. Виграють ті, хто вміє прогнозувати ситуацію і своїми продуманими й оперативними діями повертати справи на краще.