Реферат: Тероризм

Втім, на даний момент існують і нерозв'язані для антитерористичних спецслужб проблеми. Хоч, треба зазначити, вже у середині 50-х рр. американські спецслужби проводили експерименти по бактеріологічному зараженню населення своєї країни, застосовуючи для цього, щоправда, «небойові» мікроби. Так, наприклад, подібні експерименти було проведено у Нью-Йорку на транспортних магістралях міста у 1955-1956р., а в 1966-му об’єктом випробувань стало нью-йоркське метро (як бачимо, керівництво «АУМ» не було першим, кому спала на думку подібна ідея). На сьогодні у США завдання підбиття ймовірної бактеріологічної атаки покладені на відповідні спецпідрозділи армії та ВМФ. Вони знаходяться на бойовому чергуванні цілодобово і готові щохвилини вирушити у будь-яку точку країни.

Крім цього, вже у 1975 році в системі національної безпеки США з'явився новин спецпідрозділ — т.зв. пошукова група для надзвичайних ядерних ситуацій (НЕСТ), який безпосередньо займається проблемами ядерного тероризму. І хоч серйозних прецедентів ще не було, влада США говорить про те, що шанси відвернути ядерний теракт є дуже незначними.[3]

У зв'язку з цим постає питання: чи не стане в найближчому майбутньому ядерний або бактеріологічний тероризм потужним чинником стримування сильних високорозвинених країн менш сильними і розвиненими? Навіщо тепер відсталій країні створювати чисельну дороговартісну армію для протистояння, наприклад, експедиційному корпусові ЗС США, якщо з'явилася змога купити або й створити з десяток ядерних вибухових пристроїв середньої потужності і таємно завезти їх на територію США для подальшого підриву в разі вторгнення? Чи зробити те саме з десятком контейнерів VХ (один літр — мільйон трупів)? Тяжко не погодитися з тим, що це цілком може стримати непогамовні зовнішньополітичні амбіції будь-якої супердержави.

Ми живемо у динамічному і моторошно-непередбачуваному світі, де невелика, на перший погляд, помилка може стати причиною загибелі всього людства. Тому треба усвідомити, що далеко не кожну проблему нашої технотронної цивілізації можна вирішити суто технічними методами. Просте знищення терористів — це відтинання голів гідрі, в якої замість однієї відрубаної миттю виростають дві нові. Не антитерористичні спецпідрозділи, а цілий комплекс заходів, що ліквідуватимуть самі передумови виникнення та існування тероризму може відвернути можливі катастрофи, котрі інакше є просто неминучими.

Примітки:

Втім, формальне право участі в конституційній боротьбі за державну владу, будь-якою політичною групою, не завжди стає заставою фактичної можливості участі всіх політичних груп у цій боротьбі. Державні декларації не завжди збігаються з політичною реальністю яку вони упорядковують.

1. Необхідно відзначити, що США не стали винятком, і по ним так само прокотилася хвиля студентських заворушень. І хоча, як американські, так європейські вибухи молодіжних протестів мали ідентичні схеми, у США вони проходили не в настільки гострій формі, як у Європі. У зв'язку з цим, мають інтерес так називані глибинні причини студентських заворушень.

У 1968-м деякий Д.Керк, завербований ФБР, провівши якийсь час у рядах таких організацій як «Студенти за демократичне суспільство», клуб W.E.B. DuBois, «Чорні пантери» і «Комуністична партія», дав показання Комісії з Внутрішньої Безпеки палати представників і Сенату. У його виступі зокрема говорилося: «Молодим людям... не приходить у голову, що вони грають на руку істеблішменту, якій, як вони стверджують, вони ненавидять. Радикали думають, що вони борються із силами надбагатих, таких як Рокфеллер та Форд, і не знають, що саме ці сили, що стоять за їхньою революцією, фінансують її і використовують у своїх власних цілях».

До цього варто додати, що навіть Э.Кливер (керівник «Чорних пантер»), у передмові до книги Д.Рубина (який був одним з ідеологів молодіжного бунта 60-х і що заснував групу Їппі) «Зроби це!» писав: «Для здорового розвитку американської революції небезпека полягає в тому факті, що революціонерами часто маніпулює правлячий клас...».

Все це, не менш стосується і терористичних організацій.

(4) Ботулізм – отрутна речовина, що виникає як побічний результат активності певних бактерій. 30 грамів цієї речовини здатні, наприклад, вбити все населення США та Канади

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ :

1.ІВЧЕНКО В.І.Тероризм// Політика і час/№1.2. 2000

2.Марков М.М. Тероризм-1997 Дуель N 14 (36). Date: 15-07-97

3.Андрій ЯЦЬКО. ОНТОЛОГІЯ НАСИЛЬСТВА: ТЕРОР і ТЕРОРИЗМ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ (опубліковано в журналі «Українські проблеми» N1, 1998 р.)

4.Волощук П. Близький Схід //Підтекст- 1997- №23

5.Воробьев И. Нужны выверенные сценарии антитеррористического противодействия //НВО-1999-№48

6.Давыдов Е. Терроризм: истоки и эволюцыя цели и средства.//Досье секретных служб.-2000 №1

7.Долгин Н., Малышев В. Терроризм- угроза обществу//Основы безопасности жизнедеятельности.-2000 №3

8.Дорошенко А. Терор і тероризм //Політика і час.-1997-№8-9

9.Илюхин В. Лечить нельзя карать!//НВО-1997-№40

10.Ємельянов В. Об’єкт тероризму:його ознаки.//Право України.-1999-№11

11.Ємельянов В. Щодо кримінально-правового визначення тероризму// Право України.-1999-№8

12.Змеевский А.,В. Гарабрин. Тероризм. Нужны скоординированые усилия мирового сообщества //Международная жизнь.-1996-№4

13.Комисаров В.С.,Емельянов В.П. Террор, терроризм, «государственный терроризм»: понятие и соотношение // Вестник Московского университета- 1999 №5

14.Косырев Д. Чеченский день в Страсбурге// Независимая газета-2000 №19

15.Краснов А. «Бескровные войны»: реальность или миф//Зарубежное военное обозрение 2000 №1

16.Крот А. Биохимический терроризм// Підтекст-1997№1

17.Морозов Г.И. Международный терроризм// США экономыка, политика, идеология-1997.№11-12

18.Поляков К., Хасянов А. Арабский восток и проблемы терроризма// Независимая газета-1999

19.Пастернак-Таранущенко Т. Проблема терроризма в свете теории нестабильности// Підтекст-1998-№21

20.Хлебников И. Информация и терроризм// НВО-1997№42

21.Международные террористы по-прежнему в цене//Зеркало недели-1998-7 мая

22.О.М.Хлобустов. Терроризм в современной Росии//М-1998

23.Сергій Кара-Мурза . Тези про тероризм//М-1999

24.В.Замковой, М.Ильчиков. Терроризм-глобальная проблема современности.// М-1996.

Тероризм

Помилковою є думка, що тероризм виник наприкінці 19 ст. Тероризм настільки ж давній, як і само насильство. Спорадично й епізодично він пронизав собою всю історію людства.

В усіх народів і в усі часи діалектика інтересів формувала ситуації, за яких використання майна, свободи, здоров'я, життя одних людей - іншими ставало засобом досягнення цілей. Між бажаним та дійсним завжди стояли й стоять чиєсь благополуччя або чиєсь життя. Підтвердженням цього є долі цілих народів, правителів і невідомих нікому людей.

В Європі тероризм стає яскравим соціально-політичним феноменом у 70-80-х рр. минулого століття. Саме тоді він набуває свою методологію, технологію та ідеологію. Відкриває добу європейського перманентного тероризму російське (1) народництво, що перейшло від безперспективної пропаганди соціалізму до ефективних терористичних актів. «Народна воля» п'ять з лишком років тримала в неймовірній напрузі цілу систему державної влади Російської імперії і, безсумнівно, стимулювала зародження й інтенсивне формування європейського тероризму. (Альбер Камю у своїй книзі «Бунтуюча людина» пише, що лише у 1892 р. відбувається понад тисячу замахів динамітників у Європі та близько п'ятиста — в Америці).

Народовольці не були першими терористами. Але вони були першими терористами, що створили терористичну організацію. Терористичні методи використовували і до «Народної волі», але лише в ній вперше був об'єктивований безособовий механізм, що створює стратегію і тактику терористичної діяльності, а безупинний процес організації самих терористичних актів.

Організаційні принципи «Народної волі» стануть згодом не лише шаблоном для терористичних організацій, але й для таких партій, як РСДРП(б) та НСДАП. Формуючи концепцію терористичної організації, «Виконавчий Комітет» «Народної волі» виходив з чіткого поділу членів на прихильників революційних перетворень (тих хто теоретично підтримує ідею цих перетворень), і на тих, хто практично їх здійснює. На думку членів ВК, спільнота людей на основі відданості певним політичним ідеям не має чисельного обмеження та організаційної структури. Але, також вони вважали, що можлива спільнота людей, об'єднаних не лише спільними ідеями, але й спільною діяльністю, спрямованою на здійснення цих ідей. Така спільнота є чисельно обмеженою й організаційно структурованою. От що з цього приводу писав Олександр Міхайлов, що керував «Народною волею» протягом кількох років: «Партия - это определенная группа людей единомыслящих, не связанных между собою никакими взаимными обязательствами. Организация ж, кроме непременного условия единомыслия, предполагает уже известную замкнутость, тесную сплоченность и полную обязательность отношений. Партия включает в себе организацию, но последняя определенно ограниченна в ней самой. Партия - это солидарность мысли, организация - солидарность действия».

Враховуючи те, що соціально-політична система Російської імперії не передбачала розв'язання політичних суперечностей в суспільстві ні в який інший спосіб, окрім насильства, народовольці були приречені стати на шлях терористичної боротьби. Відкинуті консервативно налаштованою народною масою, піддавані постійним репресіям з боку царського уряду, соціал-революційна частина російської інтеліґенції повинна була або зійти з політичного кону, або ж, засвоївши специфіку політичної боротьби в Росії, відповісти на насильство насильством і заявити про себе як про реальну силу. Вона обрала останнє, і в серпні 1879 р., після розпаду «Землі і волі» постала «Народна воля».