Реферат: Економічна характеристика господарства Тернопільської області

вирощування зернових культур;

вирощування цукрових буряків;

вирощування картоплі та овочевих культур;

кормовиробництво.

Тваринництво є другою галуззю сільського господарства в області. Для його розвитку тут є сприятливі умови: польове кормовиробництво, надходження відходів від харчової промисловості, виробництво комбікормів, наявність пасовищ та ін. найважливішими галузями тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво. Розвинуті також вівчарство, бджільництво, кролівництво, рибництво. Основними напрямами виробництва в галузі тваринництва є:

виробництво м'яса;

виробництво молока;

птахівництво (виробництво м'яса птиці, яєць).

Скотарство в області має молочну спеціалізацію. Приблизно третину поголів'я великої рогатої худоби становлять корови. Переважно чорно-ряба, червона польська і симентальська породи, які мають високу продуктивність.

Свинарство є важливою галуззю тваринництва. В області є сприятливі умови для збільшення поголів'я свиней. Щільність поголів'я свиней в області ще значно менша, ніж по Україні. Найбільше розвинуте свинарство в центральних районах.

Птахівництво розвивається в області досить швидко. Тільки за останні два роки поголів'я птиці збільшилось вдвічі. Найкраще розвинута ці галузь в Тернопільському, Зборівському, Збаразькому, Борщівському іГусятинському районах.

На базі вирощування і переробки сільськогосподарської продукції в області сформувались спеціалізовані АПК. Серед них:

рослинницько-промислові – цукро-буряковий, плодоовочеконсервний, тютюново-ферментаційний, зернопереробний, кароплепромисловий;

тваринницько-промислові – м'ясопереробний, молокопереробний.

ТРАНСПОРТ

Транспорт – одна з важливих галузей господарства, яка в значній мірі впрливає на розвиток виробничої і невиробничої сфер. На території Тернопільської області розвинуто майже всі(крім морського) види сучасного транспорту. Вони пов'язані між собою і утворюють транспортну систему області, яка є складовою частиною транспортної системи України.

Провідне місце серед видів транспорту за величиною перевезень займає автомобільний. Ним здійснюється 94% перевезень всіх вантажів і пасажирів області. Мережа автомобільних доріг загального користування Тернопільської області складає 5546 км, із них 5206 км., або 94% з твердим покриттям.

За значенням доріг: - державні – 1394 км або 25%

місцеві – 4152 км або 75%

за видами покриття: - асфальтобетонні – 1371 км або 25%

від загальної протяжності доріг –

чорне шосе – 2373 км або 43%

білощебневе шосе – 1385 км або 25%

бруківка – 78 км або 1%

грунтові – 339 км або 6%

серед областей України Тернопільська займає 20 місце за загальною протяжністю доріг з чорним покриттям, 13 місце за загальною протяжністю доріг з чорним покриттям, 1 місце із забезпеченості дорогами з твердим покриттям на 1000м2 території. На 1.01.99 року 8 районних центрів не мають об'їзних доріг, усі населені пункти мають під'їзди з твердим покриттям.

Залізничний транспорт займає важливе місце у вантажо- і пасажироперевезеннях. Довжина залізниць в області становить 575 км. щільність залізничної мережі на території області становить 41.4 км на 1 тис.км2, що значно перевищує такий же показник по Україні (37.6 км). найбільша щільність залізниць у центральній частині області, а найменша – в північній.

Завершена електрифікація дільниці Красне – Підволочиськ дозволить повністю перевести на електротягу рух пасажирських та вантажних поїздів від Чопа до Києва.

НЕВИРОБНИЧА СФЕРА

В тісному взаємозв'язку з виробничою сферою перебуває невиробнича. Її галузі задовольняють потреби людей в різноманітних послугах. До складу цієї сфери входять освіта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, побутове обслуговування, торгівля, зв'язок та ін. ознайомимося з особливостями розвитку деяких з цих галузей у Тернопільській області.

Важливого значення в області надається розвитку освіти.

У 1998-99 навчальному році в області функціонувало 906 загальноосвітніх шкіл, у яких навчалося 167160 учнів, в т.ч. шкіл І ступення – 267, І-ІІ ступенів – 356, І-ІІІ ступенів – 283. Із загальної кількості шкіл діє шість загальноосвітніх шкіл-інтернатів, у яких виховується 2184 учні в т.ч. і школа-інтернат для дітей сиріт, в якій утримується 214 вихованців. Крім цього, діють 8 шкіл-інтернатів для дітей з вадами у фізичному і розумовому розвитку, де навчанням охоплено 1135 дітей.

В області відкрито 19 закладів нового типу, в яких навчається 5900 учнів, в т.ч. 8 гімназій, в них – 3305 учнів та 11 ліцеїв, у них – 2595 учнів.

З метою забезпечення умов для здобуття повної загальної середньої освіти збільшився прийом учнів до 10-х класів денних шкіл на 927 чол. Для працюючої молоді діють 4 вечірні школи і відкрито класи заочної форми навчання, при 34 денних загальноосвітніх школах, якими охоплено 2642 учні.

Виконуючи урядові рішення щодо приведення мережі навчальних закладів, до виділення асигнувань ще у 1997 році закрито 432 класи-комплекси, 276 груп продовженого дня, скорочено 1005 ставок адмінгосподарського персоналу, що дало змогу зекономити 6.5 млн.грн. у рік лише по заробітній платі та нарахуваннях на неї.

На початок 1998-99 навчального року додатково закрито 242 класи-комплекси, 154 групи продовженого дня, кількість шкіл зменшилася в дві одиниці. Наповнюваність класів приведено до рівня 1990-91 навчального року. Але існуюча мережа шкіл, яка в основному забезпечує право громадян на здобуття загальної середньої освіти, не може надалі піддаватися скороченню.

Важливе місце в системі виховної роботи відводилось літньому оздоровленню дітей. Всього у 1998 році було оздоровлено 46384 дитини різними формами відпочинку, в 1999 році планується оздоровити близько 49 тис. учнів.

У більшості дошкільних закладів області створено умови для фізичного розвитку дітей, загартування організму. В окремих закладах діють спеціальні спортивні зали, фізіотерапевтичні кабінети, різноманітні тренажери, плавальні басейни.

Зростає якість та освітній рівень керівників кадрів за рахунок одержання другої вищої освіти на факультетах післядипломної освіти, навчання резерву керівних кадрів, підвищення кваліфікації.

В області діє чотири навчальні заклади IV рівня акредитації:

академія народного господарства;

державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка;

державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського;

технічний університет ім. І.Пулюя.

Тут навчаються 31613 студентів, працюють 180 докторів і 873 кандидатів наук.

Також успішно функціонують 16 вищих навчальних заклади І-ІІ рівнів акредитації: Гусятинський політехнікум, Тернопільський технічний коледж, Заліщицький технікум НАУ, Бережанський агротехколедж, Бучацький агротехколедж, Галицький коледж, Кременецьке та Чортківське медичні училища, Кременецький лісотехнікум, Кременецький педколедж, Чортківське педучилище, Теребовлянське училище культури, Тернопільське музучилище, Тернопільський кооперативний технікум, Тернопільський комерційний технікум.

Навчально-виховний процес забезпечують 1541 викладач, в т.ч. 64 кандидати наук.

Кількість студентів у вузах І-ІІ рівнів акредитації становить 13820 чол.

Культура в Тернопільській області представлено мережею бібліотек, будинків культури, клубів, музеїв, театрів та ін. В області діє понад 1 тис бібліотек, в них нараховується понад 11 млн. примірників книг і журналів. В області діє два професійні театри – музично-драматичний і ляльковий – у м. Тернополі. Є три державні музеї – краєзнавчі музеї в Тернополі, Кременці, Бережанах.

Головними осередками культури в сільській місцевості є клубні установи. В області збережено мережу всіх клубів, будинків культури, яких нараховується 941. Найважливішим напрямком діяльності є аматорське мистецтво.

На Тернопільщині 3985 аматорських колективів, у яких беріть участь понад п'ятдесят тисяч чоловік.

232 колективи носять почесне звання “народний”, 23 з них – дитячих зразкових.

У 1986 році при відкритті в Тернополі першого Співочого поля в Україні був започаткований обласний конкурс солістів-вокалістів та хорових колективів на здобуття премії ім. С.Крушельницької, які в подальшому проводились раз у два роки. В них брали участь колективи з Івано-Франківської та Львівської областей. Лауреатами були уже в Україні жіночий камерний хор Бережанської ДМШ (тричі), заслужена капела бандуристів України “Кобзар” Струсівського СБК, дитячий хор “Зоринка”, м.Тернопіль, хорова капела “Боян” Бережанського РБНТ.

Розвитку народної творчості сприяють виставки-конкурси: “Наші знамениті земляки” та обласний конкурс на здобуття премії та призу ім. Олени Кульчицької.

З 1987 року проводиться обласний традиційний огляд-конкурс драматичних колективів на приз ім. Леся Курбаса, який дав поштовх проведенню 4-х міжнародних фестивалів любительських театрів “Тернопільські театральні вечори” за участю аматорів з Німеччини, Угорщини, Австрії, Англії та інших країн, а також міжнародному семінару, в якому взяли участь провідні режисери та викладачі театральних закладів із 15 країн світу.

ЛІТЕРАТУРА

Статистичний щорічник Тернопільської області: Корот. стат. довід. Тернопільське обласне управління статистики: Під ред. В.Г. Кирича.

Ковтун В.В. Горда України: Економіко-географічний справочник.-К,: Вища школа. – 1990. с. 208-217.

Тернопілля – погляд зблизька: Корот. стат. довід. Тернопільська обласна державна адміністрація.