Реферат: Пригода бізнесу і його економічна основа

Бізнес - це ділові відносини між людьми або відносини між учас­никами діла (справи). Беручи участь у „ділі", люди стають діловими людьми, чи бізнесменами.

У свідомості радянських людей переважало негативне ставлення до бізнесу і бізнесменів. Досить популярною і часто використовува­ною для характеристики мотивів і способів поведінки бізнесменів була цитата із „Капіталу" К. Маркса що капітал боїться відсутності прибутку чи дуже маленького прибутку, як природа не терпить пустоти. Але раз є в наявності достатній прибуток, капітал стає сміливим. Забезпечте 10 відсотків, і капітал згоден на будь-яке застосування, при 20 відсотках він стає пожвавленим, при 50 відсотках позитивно готовий зламати собі голову, при 100 відсотках він нехтує всіма люд­ськими законами, при 300 відсотках нема такого злочину, на який він не ризикнув би, хоч би під страхом шибениці.

Непривабливість картини, створеної основоположником наукового комунізму, на якій змальовані потенційні злочинці, здатні нехтувати всіма людськими законами навіть під страхом шибениці, напевне стане ще більш ґрунтовною, якщо ми звернемось до белетристики, до творів Т. Драйвера, Ф. Норріса, Е Сінклера, О. Бальзака, В. Шишкова, М. Горького, І Франка, М. Короленка, ОТенрі (який вперше включив у побутовий обіг знамениту „ділову" фразу „Болівар двох не вине­се") і навіть І. Ільфа і Є. Петрова Шанувальники „Золотого теляти", як правило, були єдині у своїх симпатіях до веселого шахрая Остапа Бендера, який зумів, на відміну від „компетентних органів", розко­лоти відштовхуюче врівноваженого, підпільного радянського ділка-мільйонера, і настільки ж єдині у своїх антипатіях до імперіалістичної акули Корейка, в образі якого поєднались численні вади, притаманні діловим людям.

Проте кримінальний елемент у поведінці, діях і взаємних відноси­нах бізнесменів зовсім не вичерпує змісту поняття „бізнес". Без сум­ніву, усталене у свідомості багатьох людей поєднання бізнесу з праг­ненням до наживи (прибутку, доходу) правильно відображає існуюче становище справ. Саме доход є безпосередньою метою будь-якого бізнесмена Проте безсумнівно й інше - будь-який сучасний бізнес­мен прекрасно розуміє, що отримати доход він може, лише надаючи своїм клієнтам послуги або продаючи їм товар, в якому вони зацікав­лені. Жоден бізнесмен не може отримати доход „за планом".

Найбільш просте визначення бізнесу, очевидно, можна дати, відштовхуючись від етимології самого терміна бізнес - це діло.

У західній економічній літературі домінують системні визначення бізнесу. Ось досить типове визначення бізнесу з книги „Концепція бізнесу", підготовленої вченими університетів Техаса та Іллінойса (США) С. Розенблаттом, Р. Боннінгтоном, В. Нідлсом: „Що таке бізнес? Бізнес - це система ведіння діла (справи). Бізнес - це створення продукції, потрібної людям. Бізнес - це робота Бізнес - це центральна магістраль у нашій соціально-економічній системі. Бізнес - система, яку ми створили для задоволення наших бажань. Бізнес - це те, як ми живемо". На нашу думку, бізнес - це система діяльності, де організа­ція виробництва товарів та послуг здійснюється тими, кому належать фактори виробництва, або бізнес - організація економічної діяльності на основі приватної власності з метою отримання прибутку. Ця систе­ма не потребує централізованого планування та координації еконо­мічної діяльності з боку державних інститутів, все це замінюють ринок і система цін.

Такі визначення відображають досягнутий рівень розуміння ролі бізнесу в економічному житті суспільства. Проте в буденній свідо­мості людей переважають, як правило, несистемні уявлення про бізнес. Під бізнесом звичайно розуміють всього лише ініціативну діяльність підприємств, спрямовану на отримання доходів. Таке ро­зуміння бізнесу не тільки спрощує економічні відносини, - а ми ви­ще вже визначили бізнес як сукупність ділових відносин у суспіль­стві, - а й призводить до небезпечного протиставлення верстви під­приємців іншим соціальним групам.

Однак в умовах сучасної ринкової економіки ділові люди вступа­ють у відносини не з потенційними і справжніми жертвами власної експансії, а з іншими діловими людьми. Кожна угода так чи інакше відображає зацікавленість в успішному її виконанні всіх сторін, які беруть участь у ній. Якщо така угода, її предмет чи форма не заборо­нені законом (наприклад збут наркотиків, торгівля зброєю, праця ра­бів), то крім безпосередніх учасників угоди зацікавленість у її успіш­ному виконанні виявляє і держава

Стратегія і тактика бізнесу

Бізнес має свою стратегію і тактику. Стратегія бізнесу - максимізація вигоди (доходу, прибутку) у процесі укладання різних угод. Так­тика - реалізація цієї стратегічної установки у відносинах з контр­агентами в кожному окремому випадку з використанням конкретних умов здійснення, строків і предметів угод, тобто якими способами і методами буде реалізована стратегія бізнесу. Якщо мета бізнесу відповідає об'єктивній потребі, виражає назрілі потреби, то люди сві­домо творять майбутнє. Якщо людина не ставить перед собою мету, то вона ніколи її не досягне.

Створення власного діла - завжди величезний ризик і подолання труднощів, які обов'язково виникають при народженні нового. Ство­рюючи нове власне діло (справу), бізнесмен-початківець повинен ро­зуміти, що він буде не тільки користуватись благами, які обіцяють ці починання, а й нести всю повноту відповідальності за їх розвиток. Важливо визначити стратегію своєї справи, бачити перспективу її роз­витку.

Про зростаючий інтерес до бізнесу з боку населення, ділових кіл і держави свідчить збільшення наукових праць з цього питання і кіль­кості навчальних курсів бізнесу в університетах.

Бізнес служить своєрідним пусковим механізмом і провідни­ком структурних змін в економіці і суспільстві (табл. 1). Ці зміни виступають як каталізатори економічного зростання, сприяють збіль­шенню випуску валового продукту так, щоб при розподілі у виграші ціонування їх. Якщо ігнорувати ці суперечності і не прагнути розв'я­зати їх, однобічно роблячи акцент на ринок, може створитись таке становище, коли стара система господарських відносин і механізму руйнуватиметься, а нову систему важко сформувати, історія не знає прикладів переходу до ринкової економіки без опори на приватну власність.

Відомо, що такі форми власності, як групова, колективна, коопера­тивна, акціонерна, пайова, історично виникли в результаті розвитку приватної власності, вони вийшли з неї і прийшли їй на зміну. Те саме можна сказати і про державну власність. Ця форма покликана кори­гувати розвиток приватної власності, усувати властиві їй суперечно­сті, а в разі потреби через денаціоналізацію знову повертатись у при­ватну власність. Яскравий приклад - реформи М. Тетчер у Великобри­танії. Отже, економічною основою бізнесу е приватна власність. У си­стемі бізнесу вся власність належить окремим громадянам чи компа­ніям. Ні суспільство в цілому, ні уряд не володіють нічим. Вся влас­ність є приватною. Володіння власністю - це також володіння владою. Ті, хто контролює власність, здатні впливати на дії інших. Оскільки право приватної власності дає змогу поширити володіння власністю серед великої кількості людей, то і влада розподіляється між членами суспільства більш широко. Це обмежує небезпеку концентрації влади в руках у небагатьох, а історія показує, що концентрація влади при­зводить до зловживання цією владою.

Приватна власність сприяє також збереженню ресурсів. Те, як поводимося з власністю, безпосередньо залежить від прав, які має власник цієї власності. Власник має право:

вирішувати, як використовувати свою власність;

передавати, продавати свою власність кому-небудь;

користуватися доходами й іншими вигодами, які дає його влас­ність.

Маючи приватну власність, кожен може користуватись цими пра­вами. Отже, слід захищати цю власність і піклуватися про неї.

Такі дії найбільше відповідають інтересам людей, оскільки влас­ність визначає добробут. Власність - це багатство. Коли власність втрачає свою вартість, її власник втрачає частину свого багатст­ва. Право приватного володіння власністю змушує нас працюва­ти більше і продуктивніше, що, в свою чергу, веде до економічного зростання. Таким чином, приватна власність виступає економічною основою бізнесу і розкриває простір для його функціонування і розвитку.

Нині Українська держава є суверенною в регулюванні всіх відносин власності на своїй території. Власність в Україні існує у різних формах Україна створює однакові умови для розвитку всіх форм власності та захисту їх і тим самим формує середовище для бізнесу.