Реферат: Функції малого підприємництва. Особливості його розвитку. Сутність селянського господарства

1. Функції малого підприємництва. Особливості його розвитку

2. Сутність селянського господарства

1. Функції малого підприємництва. Особливості його розвитку

Мале підприємництво є універсальним інструментом участі мільйонів громадян як в економічному житті власних країн, так і в системі міжнародного поділу праці. Це своєрідний засіб існування і стимул до самовдосконалення.

Малий бізнес виконує важливі соціальні функції, а саме:

створення додаткових робочих місць, зменшення рівня безробіття, вирішення проблем бідності;

формування середнього класу - прошарку населення, який реально готовий нести на своїх плечах відповідальність за сталий розвиток економіки, забезпечувати незворотність реформ;

підтримання конкурентного середовища і обмеження монополізму великих підприємств, швидке насичення ринку товарами і послугами;

розвиток місцевого господарства і ринків з орієнтацією на національні інтереси;

загальне оздоровлення економіки і суспільства в цілому через виховання у підприємців господарської і ділової культури.

На думку експертів Європейської економічної комісії, малі і середні підприємства вважаються однією з головних рушійних сил економічного розвитку і є одним із дієвих засобів структурної перебудови, усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції тощо.

Мале підприємництво є, по суті, найдемократичнішим суспільним інститутом, який практично нічого не коштує бюджету, забезпечуючи при цьому значну частку валового внутрішнього продукту і більшість робочих місць.

Сучасний світ довів, що малий бізнес, незважаючи на величезний ризик, є невід'ємною складовою будь-якої ринкової економіки.

На відміну від багатьох країн світу, в Україні мале підприємництво сьогодні ще не відіграє суттєвої ролі в економіці, оскільки воно тільки-но починає формуватися як реальна економічна сила в державі і шукає кращих перспектив.

Які ж причини того, що цей важливий сектор економіки досі не став в Україні однією з головних рушійних сил економічного розвитку?

Згідно з Національною програмою сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, основними негативними чинниками, які стоять на заваді розвитку і становлення малого підприємництва в Україні, є:

відсутність чітко сформульованої через систему правових актів державної політики у сфері підтримки малого підприємництва;

значні адміністративні бар'єри ‘реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо);

брак реальних та дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки;

надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності;

невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;

надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб'єктів господарювання [1].

Вагомою причиною ситуації, що склалася з малим підприємництвом в Україні, є нагромадження проблем у законодавчій площині. Крім того, наше суспільство й дотепер вагається і не в змозі чітко та однозначно визначити: чи взагалі потрібен Україні малий бізнес і чи можлива трансформація економіки України без розвитку цього важливого сектора?

Наведені чинники повністю відповідають результатам опитувань представників малого підприємництва, проведених протягом останніх років фахівцями різноманітних громадських організацій і фондів. Приміром, за підсумками опитування, здійсненого Міжнародною фінансовою корпорацією, 83% підприємців-респондентів упевнені, що однією з основних перешкод, що перешкоджають діяльносіт малого бізнесу, є високі ставки податків. 68% опитаних вважають, що розвиток малого підприємництва в Україні стримує завелика кількість податків. Далі опитувані називають: низький попит на продукцію ‘46%), часті зміни у формах звітності ‘39%), багато видів діяльності, що підлягають ліцензуванню ‘38%), велика кількість перевірок державними органами ‘38%), складність отримання кредиту ‘36%), тиск з боку кримінальних елементів ‘25%), недостатність ділової інформації ‘12%), брак управлінських знань ‘8%) [2].

Разом із тим, перелік основних перешкод, що стоять на заваді розвитку українського підприємництва, не вичерпується лише сферою регуляторної політики. Існує цілий ряд обмежень, які різною мірою також стримують розвиток малого бізнесу. Це:

невпорядкованість відносин власності;

вузькість ринків збуту;

нерозвиненість ринкової інфраструктури та збутової інфраструктури підприємств;

нерозвиненість конкурентного середовища та недобросовісна конкуренція;

платіжна криза;

нестача власних обігових коштів та низька доступність кредитних ресурсів;

дефіцит інвестиційних ресурсів, відсутність мотивації до інвестиційної та інноваційної діяльності;

недостатність професійної кваліфікації керівництва підприємств, фахівців із фінансового забезпечення, організації виробництва і збуту;

відсутність економічного механізму сполучення інтересів держави і підприємців, слабка взаємодія державних і підприємницьких структур;

дефіцит вірогідної ділової інформації тощо [3].

Вищевказані перешкоди і обмеження досить негативно впливають на діяльність малих підприємств, стримують їх розвиток і нерідко штовхають на пошук шляхів отримання високих прибутків у "тіньовій" сфері.

Отже, очевидно, що потрібен комплексний підхід для вирішення проблем стосовно підтримки і розвитку малого підприємництва в Україні. Він передбачає впровадження цілої низки заходів, як-от:

удосконалення регуляторної політики;

зменшення податкового тиску, зокрема у системі спрощеного оподаткування;

поліпшення обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва;

посилення фінансової та майнової підтримки малого підприємництва, в тому числі законодавче врегулювання діяльності спеціалізованих установ з мікрокредитування;

побудова інфраструктури підтримки малого підприємництва;

"детінізація" малого підприємництва;

підтримка і розвиток форм самоорганізації підприємництва ‘спілки, асоціації, союзи).

Питання всебічного розвитку громадських підприємницьких об'єднань є надзвичайно важливим. Такі об'єднання можуть надавати ‘і вже надають на практиці) широкий спектр ділових послуг своїм членам, забезпечувати узгоджені дії, спрощувати економічні стосунки між членами, здійснювати захист їхніх інтересів перед третіми особами та державою, зокрема, відчутно впливати на регуляторну політику держави.

Реалізація перелічених заходів з підтримки і розвитку малого підприємництва в Україні повинна здійснюватися тільки комплексно. Спроби реалізувати їх частково не дадуть бажаних результатів і приречені на невдачу.

Як уже зазначалося, в реалізації вищеназваних заходів надзвичайно важливим є питання підтримки і розвитку форм самоорганізації підприємництва. За даними різних джерел, сьогодні в Україні на національному та регіональному рівнях налічується близько 800 громадських об'єднань підприємців. Подібні об’єднання створюються насамперед заради забезпечення додаткової стійкості та захисту соціальних, політичних і корпоративних інтересів усіх суб’єктів економічної діяльності. Об'єднані для спільного вирішення наболілих проблем, підприємці поступово перетворюються в потужну продуктивну силу суспільства.

Спілки та асоціації підприємців - це, перш за все, реальна можливість взаємовигідної корпоративної співпраці однодумців та колег на суто прагматичних засадах. Крім того, це - спільне вирішення багатьох проблем, з якими підприємець постійно знаходиться один на один, та унікальна можливість власними руками формувати сприятливі умови для підприємницької діяльності.

Якщо зусилля підприємців будуть об'єднані, то значно зросте ймовірність того, що до них прислухатимуться і уряд, і парламент, і місцева влада. Можливості спілок та асоціацій у відстоюванні інтересів підприємців і підтримці їх діяльності більші, ніж можливості кожного окремого підприємця. Виходячи з цього, варто зазначити, що самоорганізація підприємців є важливим чинником покращання підприємницького клімату в Україні. До того ж у даному разі немає потреби витрачати значні державні кошти і збільшувати штат державних службовців. Достатньо зосередити зусилля на конкретних питаннях підтримки і розвитку підприємництва, створенні оптимальної законодавчої бази та розвинутої інфраструктури малих підприємств, формуванні ефективних механізмів взаємодії і відносин соціального партнерства між владою та підприємництвом.

Одним із найбільш впливових громадських об'єднань в Україні є Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств. Основною метою діяльності Спілки є захист законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів своїх членів і сприяння послідовному становленню, розвитку та співробітництву малих, середніх і приватизованих підприємств, розширенню сфери їх діяльності з поступовим перетворенням у розгалужену систему, органічно пов’язану з великими підприємствами, для більш повного забезпеченя суспільних потреб у послугах, товарах народного споживання та іншій продукції, усунення монополізму в їх виробництві.

Зазначимо, що процес утворення громадських об’єднань підприємців в Україні за останні 10 років проходив досить активно. Але труднощі об’єктивного та суб’єктивного характеру, перший негативний досвід діяльності окремих громадських об’єднань підприємців призвели до того, що багато підприємців розчарувалася в самій ідеї самоорганізації і досить скептично та обережно почали ставитися до створення нових підприємницьких структур.