Реферат: Виховання і освіта в ранніх цивілізаціях

Проголошення християнства державною релігією Римської імперії спричинило різку зміну змісту навчання і виховання дітей у школах. Християнство надало школі яскраво забарвленого релі­гійного характеру, що знижувало рівень розумового виховання підростаючих поколінь.

Структурно-логічні схеми

ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ У ДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

Афінська система

Мета виховання: різнобічний гармо­нійний розвиток особистості

Форми та зміст. 0—7 р. — сімейне виховання; 7—13 р. — музична школа; школа гра­матиста (навчання грамоті і лічбі); школа кіфариста (літературно-музи-чине виховання);

13—18 р. — гімназичні школи: пале­стра (школа давнього п'ятиборства); гімнасія (риторика, гімнастика, музи­ка); 18—20 р. — ефебія.

Традиційні цінності полісного вихо­вання: єдність, рівність перед зако­ном, ідеал героїчного і безкорисно­го служіння рідному місту.

Спартанська система

Мета виховання: підготовка мужніх, дисциплінованих, загартованих воїнів.

Форми навчання і виховання: 0—7 р. — сімейне виховання; 7—18 р. агелли (військові загони); 18—20 р. — військова служба (ефебія). Зміст навчання і виховання: володін­ня зброєю, розвиток сили і витрива­лості; елементарне навчання читан­ню й письму, розвиток кмітливості, вміння висловлювати думки аргумен­товано і лаконічно; естетичне вихо­вання через військові пісні і танці, розвиток почуття краси тіла.

Методи виховання: особистий при­клад, змагання, формування звичок, покарання, бесіди; общинне вихо­вання.

Етапи навчання у Давньому Римі

Сімейне виховання (від народження до 7 років) — найдавніший вид римсь­кого виховання, якому приділялась дуже велика увага..

Елементарна школа (від 7 до 11—12 років) — з V ст. н.е. — мала суто практичний характер; хлопчиків і дівчат навчали читанню, письму, лічбі.

Школа граматики (від 11 до 12—15 років) — передбачалося вивчення ла­тинської та грецької мови та літератури (граматика, поетика, стилістика) на основі творів Гомера, Вергілія, Теренція; вивченню основ «вільних мис­тецтв» приділялось другорядне значення. Відбувалося формування «дос­коналого оратора» як освітнього ідеалу.

Школа ритора (від 15 до 20 років) — незначна кількість юнаків детально вивчала в теорії і на практиці ораторське мистецтво за зразком промов Цицерона для підготовки до судової діяльності.

Творчі завдання і реферати

1. Взаємозв'язок культури й освіти у доісторичних світових цивілізаціях.

2. Порівняльний аналіз думок (поглядів) грецьких, римських і східних філософів щодо виховання особистості.

3. Характеристика змісту освіти й виховання у перших школах (порівняльний аналіз).

4. Становлення виховання дітей у доісторичний період з XX ст. до н.е. до поч. н.е.

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Обгрунтуйте, який з підходів щодо виникнення виховання абсолютно є не науковим?

2. Які з пам'яток джерел педагогіки є на території нашого краю (найстаріші на Житомирщині)?

3. Доведіть, що Спартанська і Афінська виховні системи є та­кими, що унеможливлюють одна одну.

4. Що є принципово відмінним у школах писців і жерців (Ста­родавній Єгипет)?

5. Які наслідки Афінської освітньої системи мають непересічну цінність для сучасної загальнолюдської і педагогічної культури?

Тест

1. Який підхід є визначальним при вивченні студентами істо-рико-педагогічної науки?

а) особистісний; б) комплексний; в) культурологічний.

1. Що можна віднести до найдревніших джерел в історії педа­гогіки?

а) манускрипти; б) звукописи; в) піктограми.

3. Який з підходів в історико-педагогічній науці щодо виник­нення виховання абсолютно позбавлений науковості?

а) біологічний; б) соціологічний; в) психологічний.

4. У який історичний період виникає виховання як соціальне явище?

а) на етапі патріархату; б) у дородовий період; в) на етапі ран­нього матріархату.

5. Визначальним законом людського співжиття й керівницт­вом до реалізації виховання у родовій общині був:

а) закон золотого правила моралі; б) закон табу; в) біологічний закон.

6. Основними шляхами виховання підростаючої зміни у пер-віснородовому суспільстві були:

а) показ, спостереження, змагання; б) навіювання, спостереження, приклад однолітків; в) показ, спостереження, посильна участь у праці.

7. Найдревнішою у світовій цивілізації вважається школа:

а) Древнього Вавилону; б) Древнього Єгипту; в) піктографічна школа Майя.

8. У якій із шкіл древньої цивілізації зміст навчання включав: вміння читання, рахунку, письма; знання арифметики, геометрії, астрономії, магії, астрології, народної медицини?

а) школи Древнього Китаю; б) школи жерців у Древньому Єгип­ті; в) школи Ассирії.

9. Мову, яка передбачає коротку, чітку і точну відповідь, нази­вають:

а) афінською; б) спартанською; в) лаконічною.

10. Життя жінки в Афінах було замкнуте і зосереджене в жіно­чій половині будинку, яка називалась:

а) палестрою; б) гінекеєю; в) кухнею.

11. Військова група в Давній Греції, в яку вступали юнаки 18— 20 років і несли службу в військових гарнізонах:

а) ефебією; б) палестрою; в) батальйоном; г) криптіею.

12. Діти з 15—18 років в Давній Греції навчались в школах: а) граматистів; б) ораторів; в) кіфаристів; г) гімнасіях.

13. Кого хотіли виховати з спартанської жінки:

а) домашню господарку; б) жінку-амазонку; в) високоосвічену особистість.

14. Об'єднані граматичні школи і школи ораторів в Стародав­ньому Римі називали:

а) державними; б) елементарними; в) граматичними.

15. Найбільш відомим римським педагогом був:

а) Гай Юлій Цезар; б) Марк Фабій Квінтіліан; в) Октавіан Ав-густ.