Реферат: Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку

Проте підтягнути всіх до одного рівня неможливо, особливо, якщо індивідуальні особливості визначають­ся в більшій мірі статичними рисами особистості, тобто завжди будуть учні, здатні засвоїти знання тільки на репродуктивному рівні і завдання вчителя полягає в то­му, щоб забезпечити їм цей посильний для них рівень знань.

Учні 2-ї типологічної групи виконують меншу порів­няно з 1-ю групою кількість відтворюючих завдань за зразком, більше порівняно з цією ж групою реконструк­тивно-варіативних завдань з меншою мірою допомоги вчителя і незначну кількість евристичних та творчих завдань зі значною мірою допомоги вчителя.

Для учнів 3-ї типологічної групи, які мають високий темп навчання і не потребують великої кількості зав­дань відтворюючого характеру для вироблення навич­ки, етап первинного засвоєння знань досить короткий, приблизно вдвічі коротший (за підрахунками Е.Старчара) порівняно з 1-ю групою. Етап закріплення знань теж коротший порівняно з 1-ю і 2-ю групами. Найдовшим є етап систематизації та узагальнення. Тому цим учням необхідно підготувати найбільшу кількість завдань ев­ристичного або творчого характеру, використовувати цей час для виконання завдань олімпіадного рівня, які пов'язані з темою уроку, тощо.

Особливості керування навчальним процесом в умовах диференційованого навчання на цих етапах уроку полягають у загальній контрольованості резуль­татів роботи кожної типологічної групи і кожного учня в її складі на кожному етапі уроку. Це досягається завдя­ки контрольному комплексу: КВ, СК, ВК, ВСК (контроль вчителя, самоконтроль, взаємоконтроль, внутрішній самоконтроль), а також розмежованості у часі завер­шення етапів роботи для кожної типологічної групи за­лежно від темпу навчання. До кожної типологічної гру­пи учнів застосовується різна кількість видів контролю:

3-я група — ВСК; ВК; СК; КВ.

2-а група — ВК; СК; КВ.

1-а група — КВ.

За результатами цього контролю та з урахуванням його результатів на інших етапах уроку та індивідуаль­них досягнень окремих учнів виставляються оцінки за урок.

Перевага такої організації диференційованої самос­тійної роботи в умовах уроку зі «зміщеними» відповідно до індивідуально-типологічних особливостей етапами уроку полягає і в тому, що вчитель має змогу здійсню­вати систематично і цілеспрямовано індивідуальний підхід до учнів на тлі класу, який працює самостійно. Тобто така організаційна структура уроку надає можли­вість для поєднання технології диференційованого та індивідуалізованого навчання. (Див. технологічну кар­ту у року).

VIII. Контроль і систематизація

IX. Підведення підсумків уроку

X. Інформація про виконання домашнього зав­дання, інструктаж про виконання

Домашнє завдання обов'язково диференціюється відповідно до індивідуально-типологічних особливос­тей учнів. Вчитель повинен забезпечити розуміння ме­ти домашнього завдання, змісту та способів його виконання, тобто повинен створити умови для його успіш­ного виконання всіма учнями відповідно до їхньої «зо­ни найближчого розвитку».

Як показали результати експериментальної перевір­ки ефективності запропонованої нами технології дифе­ренційованого навчання в умовах уроку зі «зміщеними» етапами, вона має позитивний вплив на якість знань, навичок та умінь учнів, сприяє активізації їхньої пізна­вальної активності, формуванню позитивних мотивів навчання, гуманізує, оптимізує навчальний процес, на­дає можливість для розвитку творчих здібностей учнів.

Література

1. Буряк В.К. Диференціація навчання на уроці // Рад. шко­ла. — 1991. — №2. — С. 58—61.

2. Гарницкая А.С. Научить думать й действовать: Адаптив­ная система обучения в школе: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1991. — 175с.

3. Захарова Л.М. Дифференциация самостоятельной работы младших школьников. Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — Ленинград, 1986. — 190 с.

4. Лернер И.Я. Учебный предмет, тема, урок. — М.: Знание.

— 1988.— 80с.

5. Лернер И.Я. Поиск доказательств и познавательная самостоятельность учащихся. К анализу функций дидактического эксперимента // Сов. педагогика. — 1974. — №7.

— С.28—37.

6. Лобко-Лобановская НА. Дифференцированное обучение как способ формирования познавательной активности школьников: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 Харьк. гас. пед. ин-т им. Г.С. Сковороди. — Харьков, 1991. — 242 с.

7. Назмутдинова М.А. Управление учебной деятельностью в условиях индивидуализации и дифференциации обу­чения: Автореф. дис.... канд. пед. наук: (13.00.01) Казан, гос. пед. ин-т. — Казань, 1994. — 16с.

8. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. — М.: Просвещение, 1986. — 158 с.

9. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. — М.: Педагогика, 1985.— 140с.