Реферат: Фонетичний мінімум

Це головним чином приглушення кінцевих дзвінких приголосних, порушення довжини

В той же час рідномовні слухо-вимовні навички можуть переноситись під час вимови Іншомовних звуків і тим самим полегшувати процес оволодіння ними. Це стосується, передусім, звуків, подібних до звуків рідної мови, таких як [ ], [u:], [n], та інші. Звичайно, подібність вимови звуків не означає їх простої заміни.

Зрозуміло, що умови навчання англійської фонетики в початковій школі не дозволяють

передбачає лише наближення до еталону слухо-вимовних навичок до такого рівня, дозволяє успішно здійснювати іншомовне спілкування.

Основна робота з формування слухо-вимовних навичок в початковій школі відбувається на початковому ступені, а потім удосконалюватись.

На початку роботи з фонетичними вправами учням доцільно пояснити значення фонетичних позначок та символів, що використовуються в даному комплексі. Необхідно також розповісти дітям про особливість англійського наголосу та ритму вимови, паузи, інтонаційних моделей в порівнянні з такими ж фонетичними явищами в рідній мові, стежити за тим, щоб учні усвідомлювали ті дії, які вони виконують з фонетичним матеріалом, тобто щоб ця робота не переходила в механічне повторення за диктором або вчителем.

Свідоме оволодіння учнями іншомовними слуховимовними навичками запобігає їх швидкому руйнуванню. З цією метою учням можна ставити проблемні завдання: сформулювати правило, знайти відмінності у вимові англійських та схожих рідномовних звуків, дібрати правило, знайти відмінності у вимові англійських та схожих рідномовних звуків, дібрати приклади слів із заданим звуком зі свого словникового запасу, диференціювати контрастні звуки в англійських словах тощо. Перед початком роботи з комплексом вправ доцільно виконати беззвучні артикуляційні вправи для органів мовлення – губ – та язика. Такі вправи виконуються з використанням дзеркальця. Далі учням пропонується послухати зразкову вимову звука, що опрацьовується. При необхідності доцільно пояснити особливості його артикуляції. Після цього учні виконують рецептивно-репродуктивні вправи комплексу. Останні вправи в кожному блоці передбачають вивчення напам'ять римівок або віршів, в яких зустрічаються опрацьовані в попередніх вправах звуки, з правильним відтворення наголосу, ритму, інтонації. Для ефективної роботи з рисівками можна рекомендувати такі прийоми: сісти перед дзеркалом і беззвучно, одними губами, повільно й чітко проговорювати римівку; коли рисівка буде вимовлятися легко і правильно, необхідно прискорити приговорювання пошепки; після досягнення правильної вимови знову прискорити темп і проговорювати вголос. Такі ж прийоми використовуються для вивчення напам'ять скоромовок, віршів, прислів’я.

Навчання інтонації іноземної мови

Інтонація являє собою комплекс просодичних засобів, складну єдність таких компонентів як мелодія, фразовий і логічний наголос, ритм, тембр, і темп, паузація. Умови навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах обмежують завдання навчання інтонації оволодінням її основними компонентами, а саме: мелодією, фразовим та логічним наголосом (останній має вирішальне значення для спілкування), паузацією при нормальному темпі мовлення.

Метою навчання інтонації є формування: 1) рецептивних ритміко-інтонаційних навичок, або "інтонаційного слуху" в аудіюванні та 2) продуктивних ритміко-інтонаційних навичок (в говорінні та при читанні вголос). Важливо зазначити, що процес навчання інтонації повинен передбачати нероздільне формування обох груп навичок. Проведені експерименти свідчать також, що значного поліпшення продукції інтонаційних моделей можна досягти лише за умови цілеспрямованого тренування в їх рецепції. На відміну від слухо-вимовних (артикуляційних) навичок, які є мовномоторними, інтонаційні навички - це мовленнєві навички: мовлення ситуативне за своєю природою, тому й наша інтонація завжди залежить від мовленнєвої ситуації, тобто з ким ми розмовляємо, де ми знаходимося, який комунікативний намір ми хочемо здійснити за допомогою інтонації. Перш за все це стосується таких компонентів інтонації як логічний наголос і мелодія. Обидва компоненти можуть змінити зміст висловлювання. Так, якщо у реченні "Єва — моя племінниця" логічний наголос падає на останнє слово, то співрозмовника цікавить, хто така Єва; якщо на другому — чия племінниця Єва, на першому — хто є племінницею. Зміниться не лише логічний наголос, але й фразовий. Наприклад:

1) Eve is my nice. 2) Eve is my niece. 3) Eve is my niece.

Зміна мелодії також може змінити зміст висловлювання. Так, в англійській мові речення з дієсловом у наказовому способі в залежності від кінцевого тону може виражати наказ (спадний тон) або прохання (висхідний тон). Наприклад:

Take a seat, please. Take a seat, please.

Завдання вчителя на цьому етапі — продемонструвати нову інтонаційну модель (ІнМ) та її комунікативне значення в різних ситуаціях мовлення. Так, щоб продемонструвати ІнМ наказу та прохання, вчитель віддає різні розпорядження учням, використовуючи спочатку спадний тон, а потім — висхідний. Паралельно він пояснює комунікативне значення (у першому випадку — наказ, у другому — прохання). Після першої демонстрації обох моделей потрібно записати їх на дошці, вдаючись до мінімального графічного відтворення (ІнМ). Далі необхідно прослухати невеличкі діалоги у звукозапису, де трапляються нові ІнМ, що сприятиме становленню такої ознаки навички як гнучкість, а потім переходити безпосередньо до автоматизації дій учнів з новими ІнМ, щоб сформувати такі ознаки навички як автоматизованість та сталість.

Автоматизація дій учнів з новими інтонаційними моделями

Так само як і в процесі автоматизації дій учнів з окремими звуками, тут використовуються вправи на рецепцію ІнМ та вправи на репродукцію ІнМ. У зв'язку з мовленнєвим характером інтонаційних навичок при навчанні інтонації слід використовувати умовно-мовленнєві вправи.

Вправи на рецепцію інтонаційних моделей

Вправи цієї групи призначені для розвитку інтонаційного слуху учнів і мають такі ж види, як і вправи для розвитку фонематичного слуху: вправи на упізнавання ІнМ, на диференціацію ІнМ та ідентифікацію . Проте на відміну від вправ для розвитку фонематичного слуху, вони мають умовно-комунікативний характер, що має бути відображено у завданні до вправи. Наведемо приклади завдань до вправ на рецепцію ІнМ.

Вправи на впізнавання

Послухайте розпорядження, які батьки дають своїм дітям. Підніміть руку (сигнальну картку), коли ви почуєте, що розпорядження зроблене у формі прохання. (Або: порахуйте, скільки разів батьки звернулися до дітей з проханням.) Не забудьте, що прохання передається висхідним тоном.

Наприклад:

1) Wash up, please. 2) Feed the cat and the dog, please. 3) Sweep the floor, please. Etc.

Вправи на диференціацію

Послухайте розпорядження, які дають дітям батько й мати. Вирішіть, чи обидва вони звертаються до дітей з проханням. Якщо так, поставте знак "+" біля відповідного номера, якщо ні — знак " — ". Наприклад:

1) Mother: Wash up, please.

Father: Sweep the floor, please.

2) Mother: Feed the cat, please.

Father: Feed the dog, please. Etc.

(Ключ: 1+, 2-)

Вправа на ідентифікацію

Послухайте розпорядження, які дають батьки. Визначте, чи вони звертаються до дітей з проханням (П), чи з наказом(Н). Зробіть відповідні позначки біля номера кожного розпорядження.

Дітям роздаються контрольні картки для виконання завдання:

1. 4.

2. 5.

3. 6.

Заповнена картка може мати такий вигляд:

1. П 4. П

2. П 5. Н

3. Н 6. Н

Результат перевіряється за ключем. При наявності помилок фонограма з розпорядженнями прослуховується знову.

У такий же спосіб діти можуть визначити, в якому настрої були співрозмовники, впевнений чи ні був диктор у своїх твердженнях, чи ввічливі були діти, звертаючись до свого товариша тощо.

Вправи на (ре) продукцію

За своїм характером це умовно-комунікативні рецептивно-репродуктивні вправи на імітацію ЗМ, трансформацію ЗМ — га продуктивні: у самостійному вживанні ЇМ на рівні фрази та надфразової єдності.

Вправи на імітацію

Попросіть товариша зробити те, про що я прошу вас. Наприклад:

T: Give me the book.

Р: (звертаючись до товариша): Give me the book, please.

Вправи на підстановку

Я звернуся до вас з проханням дати мені певну річ. Зверніться до товариша з подібним проханням, але попросіть іншу річ.

Наприклад:

T: Give me a rubber.

P: (звертаючись до товариша) Give me a ruler.

Вправи на трансформацію

Прослухайте мої накази і передайте їх товаришеві як прохання.

Наприклад:

Т: Open the door.

P: Open the door.

Вправа на самостійне вживання IM

V мене на столі багато речей. Якщо ви попросите їх англійською мовою, ви їх одержите. Наприклад:

P1: Give me a pencil.

T: Here you are.

P1: Thank you.

P2: Give me a ball.

T: Here you are.

P2: Thank you. Etc.

Робота над інтонацією має продовжуватися при виконанні ' комунікативних вправ у говорінні, аудіюванні та читанні вголос, бо ІнМ по-справжньому можуть бути вжиті (або зрозумілі) у процесі спілкування в різноманітних мовленнєвих ситуаціях. Саме в цих умовах слід перевіряти, як добре учні засвоїли відібрані ІнМ іноземної мови.

Контроль та оцінка вимови здійснюються вчителем з урахуванням типів помилок у мовленні учнів. Слід розрізняти фонетичні та фонологічні помилки. Перші впливають на якість звучання, другі — на зміст. В неспеціалізованих середніх навчальних закладах, де одним з основних принципів навчання вимови залишається принцип апроксимації, фонетичні помилки не беруться до уваги, тому що основна мета спілкування — розуміння — досягнута. Враховується наявність та кількість фонологічних помилок. Але все вищеозначене не стосується спеціалізованих лінгвістичних шкіл, гімназій та ліцеїв, в яких мета навчання іноземної мови наближається до мети мовного вузу — володіти іноземною мовою на рівні, наближеному до культурних носіїв мови. В цих випадках вимова учнів оцінюється і з фонетичного, і з фонологічного боків.

Індивідуалізація у навчанні інтонації

Крім загальних закономірностей процесу навчання іншомовної інтонації вчитель повинен пам'ятати про індивідуальні особливості засвоєння інтонації учнями. За результатами психологічних досліджень найбільш вагомими психічними процесами учнів, що сприяють чи, навпаки, гальмують процес оволодіння інтонаційними навичками, вважаються інтонаційний слух та безпосередній обсяг слухової пам'яті. Для встановлення рівня розвитку названих психологічних рис рекомендуються прості тести, які передбачають завдання на 1) диференціацію інтонаційних моделей простих речень (наприклад: визначте речення з однаковою чи різною інтонацією); 2) прослуховування, запам’ятання та відтворення по пам’яті списків слів від 5 до 9 (наприклад: прослухайте список з дев’яти слів, після чого запишіть слова, які ви запам’ятали, дотримуючись їх послідовності). Якщо учні виконали такі завдання на 30% або менше, вчителю рекомендується звернути уваги на цих учнів і давати їм додаткові завдання для розвитку інтонаційного слуху, збільшення обсягу слухової пам’яті.

Фрагмент уроку

Мета: Навчити учнів упізнавати звук [ ] та правильно його вимовляти (на рівні окремих слів та речень).

Обладнання: дзеркальця, фонограма.

Етап 1. Виконання вправ на гімнастику язика.

Мета: Підготувати артикуляційну базу для вимови звука [ ].

Прийом: Колективне виконання розпорядження учителя (учні користуються дзеркальцями).

Т: Підготуйтесь до вимови звука, який зовсім не схожий на звук української мови: [ ] “This is a pen”. Дивіться у дзеркальце й робіть те, що роблю я: кінчик язика знаходиться між і нижніми зубами і виступає вперед не більше, ніж на 2-3 міліметра. Нижня губа не торкається верхніх зубів.

Етап 2: Відпрацювання вимови окремого звука у словах і словосполученнях.

Мета: Навчити учнів вимовляти звук [ ] та впізнавати його на слух.

Прийоми: Хорове повторення, виконання розпоряджень учителя, індивідуальне повторення.

Т: А тепер слухайте мене, дивіться, як я вимовляю звук [ ]: This is a pen. Спробуйте вимовити звук [ ], включивши голос. Повторюйте за мною хором (хорова імітація).

Т-Сl: bathe, they, them, this, that.

Т: Послухайте слова і підніміть руку, коли почуєте слово зі звуком [ ] (упізнавання): zoo, bathe, they, zebra, them, busy, this, that.

Т: Послухайте інші слова зі звуком [ ], повторюйте за мною по черзі (індивідуальна імітація).

Т-Р1, Р2, Р3, ...: this, that, another.

Етап 3. Відпрацювання вимови звуків в опозиції у словах та словосполученнях.

Мета: Навчити учнів розрізняти на слух звуки [ ] та [ ] і правильно вимовляти їх в опозиції.

Прийоми: Виховання розпоряджень учителя, пояснення, хорове та індивідуальне повторення.

Т: Так само, як і звук [ ], артикулюється звук [ ], тільки він трохи глухіший. Послухайте пари слів зі звуками [ ] та [ ] та визначте, однакові чи різні їх перші звуки. Якщо однакові, ставте знак «+», якщо різні, знак «-» біля відповідної цифри (диференціація).

This – that

Thing – those

Through – think

Bathe – bath.

T: А тепер послухайте записані на плівку пари слів з цими звуками і повторюйте їх за диктором спочатку хором, а потім по черзі (контрастування).

Sp – Cl: think – this, think – that, bath – other, south – another.

Т: послухайте слова зі звуками [ ] та [ ], записані на плівку. Після кожного слова буде невелика пауза, під час якої ви повинні підняти картку з відповідним транскрипційним значком - [ ] або [ ] (іднетифікація).

Т: think, this, think, that, bath, other, south, another.

Етап 4. Відпрацювання вимови нового звука в реченнях та римівках/віршиках.

Мета: Навчити учнів правильно вимовляти новий звук у потоці мовлення, формувани навички вживання фразового наголосу та нисхідного тону.

Т: Послухайте речення з поширенням і повторюйте їх за мною хором.

T – Cl: There is no smoke without fire.

There is no rose without a thorn.

First think, then speak.

Health is above wealth.

Wealth is nothing without health.

Better die standing, than live kneeling.

Т: Послухайте віршик. Повторюйте його за мною хором.

T – Cl: Father, mother,

Hand in hand

With one another.

Т: Хто хоче продекламувати віршик? Я вам допоможу.

Т – Р1, Р2, Р3: Father, mother,

Hand in hand

With one another.

Хто хоче продекламувати віршик перед класом?

Крім вправ, які вже були названі, також дуже важливе значення мають артикулярні вправи. В початкових класах це насамперед різноманітні вірші та пісні на окремі звуки. Оскільки один і той самий звук повторюється кілька разів в вірші, таким чином, учні мають можливість розвивати свої артикуляційно слухові навички. Ось деякі з таких віршів:

[a]

An apple

It is very red and sweet

and it is so good to eat.

[e]

An elephant lives in the Zoo,

In the zoo, in the zoo

a zebra lives there, too

In the zoo, in the zoo.

[i]

“Tell me, little Pete

What you like to cat?”

“Well I like to eat

What is good and sweet”.

[o]

Give me an orange, orange, orange

I don’t like to eat porridge, porridge.

[u]

In the streets the busses run

Two by two or one by one.

[k] key, acorn, make, sky, doctor kite, fact, lock, book-case. Come back as quick as you can. Keep quite quiet. Care killed a cat, not work.	There was an old man Who when little Fell casually into a kettle. But growing too stout. He could never get out. So he spent all his life in that kettle.
[g] go, begin, egg, begged get, agrec, bag, big man I’ve got to be going. We agreed to go there together. A good dog deserves a good bone.	I like to go out into the garden. I like to get up the wall. I like to do anything really, But I hate to do nothing at all.
[v] velvet, vase, vote of, love, live never, river, over	As I was going to St. Ives I met a man with seven wives. Every sack had seven cats, Every cat had had seven kits. Kits, cats, sacks and wives. How many of them were going to St. Ives?
[j] you, your, yes year, young, yard suit, few, tube pure, cure, human	You are young yet, aren’t you? Did you sell your old piano? You are young for your years.