Реферат: Теореми Ролля, Лагранжа, Коші. Правило Лопіталя. Формула Тейлора для функції однієї та двох змінних
Візьмемо довільну функцію
, яка в околі деякої точки
і в самій точці
має похідні до
-го порядку включно.
Тоді для такої функції можна побудувати многочлен
(6.78)
Цей многочлен називається многочленом Тейлора для функції![]()
Розглянемо таку різницю:
![]()
Оскільки
залежить від
то й
залежить від ![]()
Тоді
![]()
або
(6.79)
Формула (6.79) називається формулою Тейлора для функції
а функція
- залишковим членом формули Тейлора.
Отже, формула Тейлора (6.79) відрізняється від формули Тейлора (6.77) для многочлена тим, що вона містить залишковий член
Виразимо
через похідну
-го порядку від функції ![]()
Теорема. Якщо
в деякому околі, наприклад, на відрізку
точки
має неперервні похідні до
-го порядку включно, то залишковий член
у формулі Тейлора можна записати у вигляді
(6.80)
де ![]()
Формула (6.79) записується тепер у вигляді
(6.81)
і справедлива для будь-якого ![]()
Формула (6.81) називається формулою Тейлора із залишковим членом виду Лагранжа. Якщо в цій формулі покласти
, то матимемо так звану формулу Маклорена
(6.82)
Враховуючи вирази для диференціалів різних порядків функції
можна записати формулу (6.81) в диференціальній формі:
(6.83)
6.14.3. Формула Тейлора для функції двох змінних
Нехай функція
має в околі точки
неперервні частинні похідні до
-го порядку включно. Формулу Тейлора зручно записати в диференціальній формі:
(6.84)
де ![]()
Аналогічний вигляд має формула Тейлора для функції більшого числа змінних.