Реферат: Лінійні, однорідні та неоднорідні різницеві рівняння
Лінійні різницеві рівняння зі сталими коефіцієнтами
Означення. Лінійним різницевим рівнянням n-го порядку називається рівняння
(1)
де
- сталі коефіцієнти. Якщо виразимо оператори різниць
через оператор зсуву S, то можемо записати різницеве рівняння в рівнозначній формі
(2)
Число n називається порядком різницевого рівняння. Це рівняння можна також записати в операторній формі
(3)
Якщо
, то різницеве рівняння називається однорідним, якщо
, то рівняння називається неоднорідним.
Нагадаємо, що оператор зсуву S
(4)
Далі, замість слів “різницеве рівняння” будемо використовувати позначення РР. Для однозначного визначення розв’язків РР достатньо задати початкові умови
(5)
Означення. Розв’язком РР (2) називається послідовність
(k=0, 1, 2,...), яка при підстановці її в РР (2) перетворює його в тотожність.
Приклад. Покажемо, що послідовність
є розв’язком РР
. Підставляючи значення
,
в РР, одержимо тотожність ![]()
2. Однорідні різницеві рівняння
Наведемо деякі властивості розв’язків однорідного РР
(6)
Якщо РР (6) має частинні розв’язки
, то воно має також розв’язок ![]()
Якщо РР (6) має два розв’язки
то воно має також розв’язок
Звідси маємо, що РР має розв’язок:
![]()
Означення: Розв’язок РР (6) при
.
(7)
називають загальним, якщо за рахунок вибору довільних сталих С1, С2,..., Сn можна задовольнити довільні початкові умови (6).
Якщо
(7) загальне рішення РР (7), то система лінійних алгебраїчних алгебраїчних рівнянь ![]()
Завжди має розв’язок відносно сталих С1, С2, ..., Сn.
Означення. Визначник
(8)
називається визначником Вронського.
Замінюючи k на k+1 у визначнику (8), одержимо рівняння для значника Вронського ![]()
Л. Ейлер запропонував загальний метод розв’язання РР (6). Розглянемо спочатку РР першого порядку
.
З рівняння при k=0, 1, 2... одержимо рівняння
![]()
Виходячи з цього, РР (6) має частинний розв’язок.
Розв’язок
обмежено при
, прямує до нуля при
, якщо
необмежено зростає по модулю при ![]()
Л. Ейлер запропонував шукати розв’язок РР (6) у вигляді ![]()
Число μ називається мультиплікатором розв’язків РР (6).
Оскільки справедлива рівність
, то для визначення мультиплікаторів одержимо алгебраїчні рівняння
або ![]()
Це рівняння називається мультиплікаторним або характеристичним.
І. Якщо рівняння
має n різних коренів
, то загальний розв’язок РР (6) має вигляд ![]()
Частинні розв’язки
будуть лінійно незалежні, так як визначник Вронького

є визначником Вандермонда і відрізняється від нуля при
.
Приклад. Знайдемо загальний розв’язок РР.
![]()
* Мультиплікаторне рівняння
має розв’язок у1=2, у2=3. Тому РР має загальний розв’язок
(k=0, 1, 2, ...).
Приклад. Знайдемо частинний розв’язок РР
![]()
з початковими умовами у0=0, у1=1.
* Мультиплікаторне рівняння
має комплексні корені ![]()
Загальний розв’язок в комплексній формі має вигляд

(k=0, 1, 2,...).
Цей розв’язок у дійсній формі має вигляд
![]()
Для визначення сталих С3, С4 одержимо систему лінійних алгебраїчних рівнянь
![]()
З цієї системи рівнянь знайдемо С3=0, С4=
Остаточно знаходимо частковий розв’язок
що задовольняє задані початкові умови.
ІІ. Якщо рівняння
має корінь μ1 кратності п1, то РР (6) має п1 лінійно незалежних часткових розв’язків
![]()
Наведемо теорему про загальний розв’язок РР (6).
Теорема 8.3. Якщо мультиплікаторне рівняння
має корені
кратності
, то загальний розв’язок РР (6) одержимо у вигляді
![]()
Приклад. Знайдемо загальний розв’язок РР
![]()
Мультиплікаторне рівняння
має трикратний корінь
Тому загальний розв’язок має вигляд![]()
![]()
3. Неоднорідне різницеве рівняння
Неоднорідне РР
(9)
завжди може бути зведене до підсумовування відомих функцій, якщо використовувати метод варіації довільних сталих.
Загальний розв’язок неоднорідного РР (9) є сумою частинного розв’язку неоднорідного РР та загального розв’язку однорідного РР.
Найбільш часто зустрічається РР
(10)
де Qq(k) – многочлен від k степеня q. Можна довести теорему.
Теорема 8.4. Якщо
, то рівняння (10) має частковий розв’язок виду
, де Rq(k) деякий многочлен від k степеня q.
Якщо
є коренем кратності т рівняння
, то РР (10) має частковий розв’язок виду
.
Многочлен Rq(k) можна знайти методом невизначенних коефіцієнтів.