Реферат: Робінзон Крузо як втілення просвітительського ідеалу “природної людини”

Вибраний прозаїком метод сухої мемуарно – щоденникової розповіді виявився напрочуд вдалою формою для втілення сміливого художнього домислу. Як з’ясували пізніші коментатори, романіст міг допускати дрібні неточності в географії й зоографії, але в головному – в зображенні реального характеру людини, що потрапила у виняткові обставини, він досягнув максимальної художньої переконливості. Його настанову на життєву вірогідність витримано від початку до кінця твору з необмеженою послідовністю.

Значну роль в поетиці роману та в його естетичному впливі на читача відіграє гіперболізація. Хіба не гіперболічний строк перебування героя на острові? Тай сам перебіг часу на острові, кількість тижнів, місяців і навіть років, потрібних Робінзонові, що виконати ті чи інші роботи, - все це приголомшує своєю незвичайною масштабністю. Але письменник нібито й не намагається вразити нашу уяву. Навпаки все в романі розповідається спокійно й неквапно. Найнеможливіші події обставляються безліччю вірогідних подробиць. Життя, вигадане й неймовірне, зображується у формах самої реальності.

“Художественное своеобразие романа – в его исключительном правдоподобии, кажущейся документальности и в удивительной простоте и ясности языка. Дефо в своих работах не раз выдвигал это принципиальное требование простоты языка, его общедоступность” (15, 34).

Справді нечуваний успіх першого роману надихнув Дефо на продовження історії Крузо. В серпні того ж 1719 року вийшли в світ “Дальші пригоди Робінзона Крузо”, а через рік – “Серйозні роздуми Робінзона Крузо протягом його життя та дивовижних пригод”, своєрідний звіт напучень і повчальних максим. Обом продовженням, особливо останньому, не судилося довге життя. А тим часом перша книга, яка давно вже стала класикою, й далі завойовує уми та серця численних читачів у всьому світі.

“...Робінзон Крузо” – книга сложного состава й большого идейного содержания. Именно это сделало ёё популярной в просветительской XVІІІ век. Это возвысило ёё также над уровнем рядовой беллетристики того времени и сделало прообразом будущего реалистического романа в европейской литературе (8, 18).

ВИСНОВОК

Даніель Дефо був одним з основоположників побутово – реалістичного роману в Англії. Автор багатьох романів, Дефо створенням самого лише “Робінзона Крузо” посів місце в світовій літературі поруч з Рабе, Сервантесом, Світом.

Дефо в “Робінзоні Крузо” виступив за прогресивні ідеї. Він оптимістично розглядає життя людини. Джерело цього оптимізму він бачить перш за все в трудовій активній діяльності людини.

Історія Робінзона Крузо з усіма її перипетіями – це розгорнута, обросла багатьма подробицями розповідь про Людину, про її зіткнення з Природою, про її боротьбу за життя, про фізичну, інтелектуальну й моральну стійкість.

Історія ця не позбавлена філософського змісту. Робінзон Крузо був першою “природною людиною” у великій європейській літературі доби Просвітництва, тобто людиною, вирваною із звичного соціального оточення і поставленою в цілком природні, не обмежені дією будь – яких соціальних інститутів умов.

Робінзон втілює просвітницькі уявлення про “природу людини” у його взаємодіях з природою. Однак Робінзон – це не тільки людина “взагалі”, яка діє відповідно через свою “природу” і розум; Робінзон – це цілком типовий представник буржуазії, який сформувався під впливом певних суспільних відносин.

І якщо кращі риси характеру Робінзона – людини змогли виявити себе далеко від суспільства на безлюдному острові, проте вони не змогли поглинути в ньому справжнього буржуа. В цьому ми бачимо його ділову винахідливість, практичність комерсанта. Дефо показує рядового “справжнього англійця”, типового “героя” свого класу.

Але насправді автор “Робінзона Крузо” віддав належне розуму, волі й працьовитості Людини, яка перемагає в нелегкій боротьбі з відчаєм і зневірою. Робінзон Крузо – це просвітительський ідеал “природної людини”.

Роман Дефо “Робінзон Крузо” витримав найважче для творів мистецтва випробування – випробування часом. І в цьому, безперечно, заслуга автора.

Список використаної літератури

Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. – М.: Высшая школа. – 1975. – С. 122-129.

Аникст Александр. Даниель Дефо. Очерк жизни и творчества. – М.: Детгиз. – 1957. - 130с.

Артаманов С.Д. История зарубежной литературы XVІІ – XVІІІ веков. – М.: Просвещение. – 1988.- С. 288-295.

Гавришків Б.Безсмертний твір Даніеля Дефо на Україні // Всесвіт. – 1960- №9 - С. 120-121.

Ганич Д.И., Олейник И.С. Русско-украинский и украинско – русский словарь. – К.: Изд0во «Вэсэлка». – 1990 – 560с.

Дефо даниель. Приключения Робинзона Крузо. (Послесловие Е.В. Корниловой) – М.: Детгиз. – 1955.- 414с.

Дефо Даніель. Робінзон Крузо. (Передмова С. Родзевича). – К.: Дніпро. – 1965 – 274с.

Дефо Даниель. Робинзон Крузо, Диккенс Чарльз. Приключения Оливера Твиста. Романы. (Предисловия М.П. Алексеева и Д.Л. Урнова). – М.: Детская литература. – 1980 – С. 5- 248.

Дефо Даніель. Робінзон Крузо. (Передмова М. Соколянського) – К.: Дніпро. – 1985. –261с.

Запорожець І. Одна з трьохсот п’ятдесяти (Про роман Д. Дефо “Робінзон Крузо”) \ Наука і суспільство – 1985. -№9 – С.50.

Елистратова А. Английський роман епохи Просвещения. – М.: Наука. – 1966. – С. 100-155.

История английской литературы. Том І. Выпуск второй. – М. _ Л.: Академия наук СССр. – 1945. – С. 330-354.

История всемирной литературы в девяти томах. Том пятый. – М.: Наука. – 1988.- С. 46-51.

История зарубежной литературы XVІІ века. – М.: Высшая школа. – 1967. – С. 68-78.

История зарубежной литературы XVІІІ века. (Под р-ций В.Р. Неустроева, Р.М. Самарина). – М.: Издательство Московского У-та. – 1974. – С. 28-36.

Лурье С. Предмет зависти всех людей: (О жизни и творчестве Д. Дефо)\ Аврора. – 1981. - № 5. – С. 141-151.

Рыбаков В. Сочинение 412-е, единственное и незабываемое: (К 250 – летию со дня смерти Д. Дефо) \ Семья и школа. – 1981. - №4. – С. 44-46).

Санов В. Тайна Робинзона Крузо: (К 250-летию выхода книги в свет)\ Детская литература. – 1969. - №4. – С. 36-42.

Унуф Леннарт – Престо. Загадки Робина крузо. \ Вокруг света. – 1963. - №8. – С.50-51.

Уров М.В.Вехи традиций ванглийкой литературе. – М.:Просвещение. – 1986. – С.73-89.