Реферат: Прут та рослини Івано-Франківської області

Тепер Цецино — улюблене місце відпочинку жителів Чернівців, особливо в зимовий час Тут побудовані лижні і спортивні бази, бази відпочинку, профілакторії ряду підприємств, установ і навчальних закладів обласного центра, куди у вихідні дні і свята приїжджають відпочити сотні черновчан.

І от уже з'являється панорама Чернівців — міста, що розкинулося на восьми пагорбах, адміністративного, промислового і культурного центра Чернівецької області. Це одне з найдавніших українських міст, початок якого належить до XII ст.

Нині Чернівці — місто з розвинутою промисловістю, красивими вулицями, проспектами, площами. Особливу своєрідність місту додає сполучення стародавніх архітектурних ансамблів з білокамінними будинками сучасного стилю, численні парки, сквери, достаток зелені.

У Чернівцях знаходяться обласна рада по туризму й екскурсіям, обласна станція юних туристів, бюро подорожей і екскурсій, обласна контрольно-рятувальна служба, міський туристський клуб «Буковинець»

На окраїні міста в лісопарковій зоні, недалеко від правого берега Пруту, розкинулися затишні будиночки-котеджі туристської бази «Чернівці». У 1982 р у місті побудований комфортабельний готель «Турист». У 20 км від обласного центра, на березі мальовничим, оточеним буковим лісом рукотворного озера мандрівників приймає турбаза «Буковина». Турбази обслуговують туристів всесоюзних і місцевих планових маршрутів.

ПРУТ — ріка в Україні (Івано-Фр. і Чернів. області) та на кордоні Молдови з Румунією, ліва притока Дунаю. Довж. 967 км (на тер. України — 272 км), пл. бас. 27,5 тис. км. Бере початок на пн. схилах хр. Чорногора в Українських Карпа­тах, у межах Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. У верхівях (до смт Делятина) П. має гірський характер. Долина слабозвивиста, V-пoдібна, на окремих ділянках яв­ляє собою ущелину. Шир. її змінюється від 35 до 780 м, переважна — 200—300 м. За­плава П. на цій ділянці пе­реривчаста, шир. —50 м, максимальна — 300 м. Річище звивисте, порожисте; багато не­великих островів; біля м. Ярем-чі є водоспад. Шир. річки від 15 до 40 м, найбільша — 120 м (біля Делятина). У серед, течії долина П. набуває тра пецієподібної форми, шир. її 2—5 км, подекуди — до 9 км Заплава двостороння, шир. 0,5 —1,5 км. Річище звивисте, розгалужене, є пороги; пере­січна шир. річки 40—100 м, найменша — 8 м, найбільша — 260 м. На нижній ділянці (від смт Липкани у Молдові) до­лина П. переважно ящикопо­дібна, на окремих ділянках V-подІбна; шир. від 0,8 км до 12 км (біля гирла). Заплава двостороння, шир. З — 7 км. Річище дуже звивисте, розга­лужене (крім пониззя); шир. зростає від 30—40 м до 140 м. Глибини коливаються від 0,2 м до 1,5 — 2 м. Похил річки змінюється від 100 м 7км (біля витоку) до 0,05 м/км (біля гирла) Осн. притоки (в межах України): Пістинька, Рибниця, Черемош, Дереглуй (праві), Тлумачик, Добривідка, Турка, Чорнява, Белелуя, Шубранець, Рингач, Черлєна (ліві). Для водного режиму П. характерні весняна повінь, нестійка літ­ньо-осіння межень і паводки протягом більшої частини року. Каламутність води за рахунок наносів досягає 400—430 г/м3 і більше. Льодостав з кінця грудня — поч. січня до поч. березня (у верхів'ї скресає на тиждень пізніше); в окремі роки П. не замерзає. Під час льодоходу бувають затори. Гід­ролог, пости біля с. Кремен­ці (з 1959), Яремчі (з 1950), Чернівців (з перервами 1895 — 1911, 1919 — 24, 1926—35 та з 1945), в Молдові — біля міст Унгени (з 1956) та Леово (з 1956). Діють Снятинська ГЕС і гідротехнічний комплекс «Костешти — Стинка» з водосховищем (у Молдові). У верхів'ях на відвідних каналах споруджено водяні млини. Во­ду П. використовують для водопостачання та зрошуван­ня. Для захисту від руйнування та паводкових вод на окремих ділянках береги ріки обваловано, укріплено каменем і бетонними плитами, у заплаві (пониззя) прокладено дренажні канали. У гірській ча­стині бас. П.— Карпатський природний національний парк; діють численні туристські маршрути по Пруту. На П.— міста Яремча, Коломия, Чернівці (Україна), Унгени, Леоно, до якого ріка судноплавна (Молдова).

Види лікарських рослин, які зустрічаються на території Івано-Франківської області.

Бузина чорна. Зустрічається переважно в Прикарпатті, зрідка в Карпатах. Зростає у листяних лісах, серед чагарників, на заростаючих лісосіках. Іноді бузина чорна зустрічається у придорожніх лісонасадженнях і полезахисних смугах. З лікувальною метою використовують квітки, кору та плоди.

Барвінок малий. Зустрічається в лісах, на схилах степових балок. Як декоративну рослину розводять в садах і парках. З лікувальною метою використовують траву.

Валеріана лікарська. Росте на вологих луках, між чагарниками та по берегах річок. Для виготовлення ліків використовують дворічні кореневища та корені.

Гірчак перцевий. Росте по берегах річок, поблизу ставків і по канавах, у вільшаниках та інших вологих лісах. Використовують траву (квітучі гілки).

Глід колючий. Зустрічається на лісових узліссях і галявинах, в придорожніх лісонасадженнях і полезахисних смугах. Використовують квітки і достиглі плоди без плодоніжок.

Горобина чорноплідна. Культивована. З лікувальною метою використовують плоди.

Грицики звичайні. Росте на полях, біля шляхів, поблизу помешкань. Використовують траву.

Деревій звичайний. Зустрічається на полях, луках, лісових галявинах, біля узлісь, на схилах, біля чагарників та шляхів. Заготовляють траву, листки і квітки у період його цвітіння.

Звіробій звичайний. Росте на сухих луках, пагорбах, галявинах, у лісових посадках та між чагарниками. З лікувальною метою використовують надземну частину рослини - стебло, листки, квіти.

Золототисячник звичайний. Росте в сухих місцях між чагарниками, на пагорбах, галявинах. Використовують траву з прикореневими листками.

Конвалія травнева. Зустрічається в хвойних, листяних і мішаних лісах. Для виготовлення ліків використовують окремо квіти, листки і траву рослини.

Кропива дводомна. Росте як бур'ян по засмічених місцях, на городах, у садках, на узбіччі шляхів. З лікувальною метою використовують листки, корені і насіння.

Крушина ламка. Росте на узліссі, між чагарниками. Дуже часто разом з вільхою. Ліки виготовляють з кори крушини.

Кульбаба лікарська. Росте на луках, полях, у садах, садках, обабіч шляхів. Використовують корені кульбаби.

Материнка звичайна. Росте на лісових галявинах, серед чагарників, на узбіччі доріг. Для виготовлення ліків використовують всю надземну частину.

М'ята перцева. Росте в садках, на городах. Розводять на плантаціях. Для виготовлення ліків використовують листки.

Наперстянка великоквіткова. Росте в розріджених лісах, на галявинах, узліссі, серед чагарників, на лісосіках, місцями утворює зарості. З лікувальною мстою використовують листки.

Первоцвіт весняний. Росте на луках, серед чагарників, на лісових галявинах, у розріджених лісах, на схилах та обабіч шляхів. Заготовляють рослину з квітками під час її цвітіння.

Пижмо звичайне. Росте вздовж шляхів, на межах, сухих луках, на берегах річок. З лікувальною метою використовують квіткові кошички без квітконіжок.

Підбіл звичайний. Росте у ярах, по ровах, а здебільшого на берегах річок, біля струмків, у хвойних лісах. Для виготовлення ліків використовують квітки і листки.

Ромашка лікарська. Росте на городах, полях, обабіч доріг. З лікувальною метою застосовують суцільні квіткові кошики без стебел.

Фіалка триколірна. Росте на лісових галявинах, у чагарниках, у садках і парках. Для виготовлення ліків використовують всю рослину.

Цмин піщаний. Росте на піщаних грунтах: у соснових лісах, на узліссі та лісових галявинах, по сухих схилах. З лікувальною метою використовують кошики квіток, коли вони добре розвинулись.

Чебрець звичайний. Поширений на відкритих горбистих місцях, луках, лісових галявинах. Для виготовлення ліків збирають траву з квітками в період цвітіння рослини.

Череда трироздільна. Росте по берегах річок і струмків, на луках, при канавах, на болотах. З лікувальною метою застосовують всю рослину.

Чистотіл звичайний. Росте у садках, на городах, у затінках біля помешкань. Лікарською сировиною служить наземна частина, яку збирають під час цвітіння.

Види лікарських рослин, занесених до Червоної книги України, збір яких на території області заборонений.

Арніка гірська. Зустрічається в Карпатах. Зростає на полонинах, лісових луках і галявинах. В горах піднімається до альпійського поясу. Для виготовлення ліків використовують кошики рослини.

Беладонна звичайна. В дикому стані поширена в Карпатах. Росте в гірських лісах, на узліссях, вирубках. В медицині використовується вся рослина.

Баранець звичайний. Зустрічається у високогір'ї Карпат на кам'янистих полонинах. З лікувальною метою використовують траву.

Любка дволиста. Зустрічається в Карпатах. Зростає в лісах, на галявинах, узліссях, по чагарниках. З лікувальною метою використовують бульби.

Пізньоцвіт осінній. Зустрічається в передгір'ї та низькій частині Карпат. З лікувальною метою використовують насіння і бульбоцибулини.

Родіола рожева (золотий корінь). Зустрічається у високогір'ї Карпат на кам'янистих розсипах, у гірських ущелинах. Цілющі властивості має корінь.

Скополія карніолійська. Зустрічається в Карпатах. Росте в тінистих лісах, лісових вирубках, чагарниках. Лікарську цінність становлять корені.

Тирлич жовтий. Росте в Карпатах, на високогірних луках. Для виготовлення ліків використовують корені.