Реферат: Фізико-географічна характеристика Долинського району
Видобуток нафти в Ріпному стрімко збільшився після відкриття в 1919 році нових покладів. Уже в 1920 році на новій площі Гомотівка знаходилося 24 свердловини, які дали за рік 7970 тонн нафти.
У 1924 році в розробку вступають дільниці ”Підлісся” і “Сергів”, завдяки чому ріпнянський промисел в 1934 році досягає видобутку 22528 тонн нафти і 13420 тисяч кубометрів газу.
Новий спосіб буріння дозволяв заглибитись в земні надра на 800 і більше метрів, що підвищене на линві металеве долото під своєю вагою при падінні розрушувало породу, яку спеціальним пристроєм підбирали і витягували наверх. Перші пробурені таким чином свердловини були побудовані на Ганібалі та Польонії, а також біля теперішнього стадіону в місті Долина.
Усі роботи, які вимагають певної кваліфікації, виконували поляки.
Місцеві жителі переважно на важких земельних роботах, зокрема на підготовці майданчиків під бурові. Приміром, щоб розпочати будівництво свердловини, треба було спочатку вирубати і викорчувати ліс, вирівняти майданчик на схилі гори, де переважно будувалися свердловини. За підрахунками інженерів, цю роботу вручну певний час мали виконувати 45 робітників.
Виборюючи свою права на роботу, нафтовики Ріпного неодноразово вдавалися до акцій протесту. Так, в 1920 році вибухнув великий політичний страйк. Двічі, навесні і восени, страйкували ріпники в 1926 році. Підприємці та їх управителі змушені були йти на деякі уступки.
Таким чином був запроваджений 8-годинний робочий день., збільшено платню і поліпшувалися побутові умови.
До 1939 року в Ріпному діяли кілька іноземний фірм та українського барона Думки.
Промисли обслуговували: електростанція, дві механічні майстерні, водокачка в селі Слобода Дубенська (Підлісся), працював газоліновий завод. Дільниця промислу була в селі Небилові. У Перегінську в урочищі Башти мав кілька свердловин поляк Ліндерський. Звідси нафту возили в бочках у Креховичі. Туди ж самотьоком по трубопроводу поступала нафта з Ріпного.
Всі ці нафтопромислові об‘єкти були націоналізовані в 1939 році після приєднання Західноукраїнських земель до радянської імперії.
Нафтогазовидобувне управління (НГВУ) “Долинанафтогаз” розробляє десять нафтових родовищ, розташованих в межах Долинського і Рожнятівського районів Івано-Франківської області. За обсягом видобутку нафти і газу посідає четверте місце серед шести споріднених підприємств ВАТ “Укрнафта”.
В 1999 році видобуто 310 тис. тонн нафти і 80 млн. кубометрів газу, реалізовано товарної продукції на суму 104 млн. грн., отримано прибутку 49 млн. грн., балансова вартість основних фондів на 1.01.1999 року становила 512 млн. грн.
Основний обсяг видобутку нафти і газу припадає на Долинське, Північно-Долинське, Струтинське і Спаське родовища. Експлуатаційний фонд видобутих свердловин складає 392, нагнітальних – 132. Середня глибина свердловин 2700 м. Розробка родовищ здійснюється з підтриманням пластового тиску (ППТ) шляхом нагнітання води в продуктивні горизонти.
Всі основні родовища знаходяться на пізній стадії розробки, для якої характерний високий рівень обводнання продукції (86%) і поступове зниження видобутку нафти і газу. Експлуатація видобувних свердловин проводиться механізованим способом за допомогою глибинних штангових насосів.
Свердловини облаштовані потужними верстаками-качалками вантажопідйомністю 10-12 тонн. Необхідно відзначити, що майже все свердловинне обладнання (труби, штанги, насоси, верстати-качалки) виготовляються на вітчизняних заводах.
В 80-х роках, з метою збільшення відборів рідини, а отже, і видобутку нафти, робились спроби застосувати електровідцентровані заглиблені насоси продуктивністю 120-200 кубометрів за добу. Однак через шкідливий вплив високого вмісту в рідині газу ці насоси працювали неефективно, а тому від них відмовились. Натомість широко застосовуються високопродуктивні глибинні штангові насоси діаметром 55-93 мм.
Збір і транспортування продукції видобувних свердловин здійснюється по герметизованій напірній однотрубній системі. Рідиногазована суміш від свердловини по викидних лініях подається під тиском на груповий нафтозбір, де на автоматизованих установках типу “Супутник” проводиться замір дебіту рідини, а на блочних установках УБСН – сепарація газу.
Відсепарований газ по системі промислових газопроводів подається на переробку на Долинський газопереробний завод. Система газорозбору забезпечує щорічне споживання газу до 98%. З групових нафтозборів вся рідина (нафта і вода) насосами періодично перекачується на головні споруди дільниці підготовки нафти. Туди ж після попередньої підготовки транспортується нафтопроводом Струтин-Долина нафта Струтинського і Спаського родовищ.
На термохімічній установці головних споруд здійснюється обезводнення, обезсолювання, очищення від механічних домішок та доведення нафти до товарної якості. До 1998 р. вся товарна нафта перекачувалася по нафтопроводу (58 км) в м. Дрогобич на ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина”.
Варто відзначити, що нафта Долинських родовищ має високу якість. В ній відсутні шкідливі сполуки сірки, вміщує в собі до 12% парафіну і смол. При переробці з неї отримують понад 50 відсотків високоякісних світлих нафтопродуктів, мазут, бітум і парафін. Починаючи з 1998 р. , майже 80 відсотків Долинської нафти транспортується потужними нафтовозами в м. Надвірну на ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”. Для цього на головних спорудах побудовано наливну естакаду, потужність якої може забезпечити поставку в Надвірну всієї Долинської нафти.
Таким чином, нафтогазовидобувне управління тепер має двох споживачів, що вигідно як з економічної точки зору, так і з технологічної.
По-перше, припинилось монопольне становище як єдиного споживача ВАТ “НПК “Галичина”, яке інколи не виконувало договірних зобов‘язань.
По-друге, ліквідовано загрозу зриву видобутку нафти при аварійних ситуаціях на нафтопроводі Долина-Дрогобич.
Одним з найбільш ефективних методів підвищення нафтовилучення родовищ є підтримання пластового тиску шляхом заводнення. Для здійснення цього процесу створено цілий комплекс об‘єктів: водозабори на річках Свіча і Чечва, фільтрувальні станції, насосні станції, система низько і високонапірних водоводів. Нагнітання води в продуктивні горизонти проводиться під тиском 16-20 МПа за допомогою кущових насосних, обладнаних електровідцентрованими насосами продуктивністю 180 кубометрів за годину.
Щорічно в продуктивні пласти закачується майже 3 млн. кубометрів води. На всіх родовищах в системі підтримування пластового тиску використовується підтоварна мінералізована пластова вода, яка відділяється від нафти в процесі її підготовки. Це має суттєве значення, бо не допускається забруднення оточуючого середовища. Крім цього підтоварна вода за рахунок вмісту в ній поверхнево-активних речовин має кращі, порівняно з прісною водою, відмиваючі властивості.
В процесах нафтогазовидобування застосовується найновіша на даний час техніка і технологія, що у поєднанні з оптимальною структурою управління забезпечує в умовах ринкової економіки досягнення високих техніко-економічних показників.
Сфера малого бізнесу
Мале підприємництво е одним із дійових важелів зміцнення економічної бази району, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами, забезпечення зайнятості значної частини населення.
Розвитку підприємницьких структур у районі приділяється максимальна увага.
За останні три роки кількість малих підприємств збільшилась на 25% і станом на 01.07.2000 р. в районі зареєстровано 398 малих підприємств та 1383 громадян-підприємців, які займаються діяльністю без створення юридичної особи.
Всього в малому бізнесі зайнято 1913 чоловік, що становить 7,1% від загальної кількості зайнятих у всіх галузях народногосподарського комплексу району.
Більшість працівників малого бізнесу працює в торгівлі, громадському харчуванні та побутовому обслуговуванні. Однак намітилась позитивна тенденція до росту питомої ваги малого бізнесу у виробничих галузях економіки.
2. Сільське господарство
Загальна площа Долинського району становить 125 тис. га, а площа сільськогосподарських угідь — 27 тис. га. Агропромисловий комплекс об'єднує 9 реформованих агроформувань та 15 фермерських господарств, у користуванні яких є 54 га землі.
Природні умови дозволяють вирощувати кормові, овочеві, зернові, технічні культури, а також нарощувати виробництво м'яса та молока.
На початок 2000 року у господарствах всіх форм власності було 23628 голів великої рогатої худоби.
В індивідуальному секторі зосереджено 94 відсотки великої рогатої худоби.
По всіх категоріях господарств у середньому виробляється: зерна — 3,1 тис. тонн; картоплі - 21,7 тис. тонн; овочів - 2,5 тис. тонн; молока - 32,3 тис. тонн; м'яса (в живій вазі) - 4,5 тис. тонн.
Район має змогу забезпечити населення молоком, м'ясом та картоплею власного виробництва, інші продукти харчування завозяться.
На 6-гектарній площі Теплично-овочевого комбінату вирощуються овочі методом закритого ґрунту.
На комбінаті з року в рік істотно зростає врожайність, а за якістю долинські овочі завоювали особливий попит у вимогливих українських та зарубіжних споживачів. Продукція комбінату знана на овочевих прилавках нашої столиці, понад десяти областей України, а також в Польщі, Чехії, Словаччині, країнах Прибалтики.
Основним переробним центром молочної продукції на Долинщині є ВАТ „Долинський молокозавод" потужністю 30 тонн переробки молока на добу. Підприємство виготовляє масло, сири, незбираномолочну та кисломолочну продукцію.