Реферат: Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади

Вищим представницьким і законодавчим органом в Україні є Верховна Рада (парламент). Вона правомочна вирішувати будь-які питання державного життя, крім тих, що вирішуються ви­ключно всеукраїнським референдумом або віднесені відповідно до Конституції України до компетенції органів виконавчої чи судової влади.

Верховна Рада приймає закони; затверджує державний бюджет;

визначає основи внутрішньої і зовнішньої політики; затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, со­ціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Вона затверджує перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначає правові основи вилучення об'єктів права приватної власності; здійснює контроль за діяль­ністю Президента, призначає його вибори і усуває з посади в порядку імпічменту; здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів.

Верховна Рада призначає на посади голови та інших членів Рахункової палати, голови Національного банку за поданням Президента, половину складу Ради Національного банку, поло­вину складу Національної ради з питань телебачення і радіомов­лення. Надає згоду на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного коміте­ту, Голови Фонду державного майна, Голови Державного комі­тету телебачення і радіомовлення.

Верховна Рада надає згоду на призначення Президентом Укра­їни на посаду Генерального прокурора і висловлює йому недові­ру, що має наслідком його відставку з посади; призначає трети­ну складу Конституційного Суду; обирає суддів безстрокове; до­строково припиняє повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду про порушення нею Конституції або законів України.

Верховна Рада утворює і ліквідує райони, встановлює і змі­нює межі районів і міст; призначає чергові і позачергові вибори до органів місцевого самоврядування, надає згоду на укладення міжнародних договорів і денонсує міжнародні договори України та ін.

Парламент України складається із 450 народних, депутатів, які обираються на 4 роки і здійснюють свої повноваження на постій­ній основі. Особа, обрана народним депутатом України, не може мати іншого представительського мандата: не може бути обрана до будь-якого іншого представницького органу — сільського, міського, районного та ін. Народний депутат має виконувати свої обов'язки парламентаря на постійній основі. Йому заборо­нена робота на останньому (до обрання народним депутатом України) або будь-якому іншому місці роботи. Чинним законо­давством передбачена можливість тільки наукової, викладацької або творчої діяльності підчас, вільний від виконання службових обов'язків парламентаря.

Верховна Рада призначає на посаду Уповноваженого Верхов­ної Ради України з прав людини, заслуховує його щорічні допо­віді про стан дотримання та захисту прав і свобод в Україні. Інститут парламентського уповноваженого з питань прав люди­ни відомий під загальною назвою омбудсмана.

Верховна Рада обирає із свого складу Голову Верховної Ради, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради.

Парламент України працює сесійно. Його сесії складаються із пленарних засідань, на яких приймаються рішення, а також із засідань комітетів, постійних і тимчасових комісій, що готують і попередньо розглядають питання.

Порядок роботи Верховної Ради встановлюється Конститу­цією України (див. розділ IV) і Регламентом від 27.07.94.

Глава держави

Глава держави — Президент, який є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання її Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Він структур­но не входить до жодної з гілок влади (законодавчої, виконав­чої, судової), проте має компетенцію в сфері виконавчої влади. Для частини вихідних від нього нормативних актів потрібна контрасигнація (скріплення підписом) Прем'єр-міністра і міні­стра, відповідального за акт і його виконання.

Відповідно до Конституції України Президент у межах своєї компетенції має право видавати укази і розпорядження, які є обо­в'язковими для виконання на всій території України. Президент скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради Мініст­рів Автономної Республіки Крим; призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції; проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; підписує закони, прийня­ті Верховною Радою. Для цих рішень Президента не потрібно контрасигнації з боку Прем'єр-міністра і відповідних міністрів, тобто Президент приймає ці рішення на власний розсуд, без будь-якої згоди або подання. Дані повноваження свідчать про функціонально своєрідне єднання Президента зі сферою вико­навчої влади.

Президент є Верховним Главнокомандувачем Збройних Сил, очолює Раду національної безпеки і оборони. Призначає за зго­дою Верховної Ради Прем'єр-міністра, а за поданням Прем'єр-міністра — членів Кабінету Міністрів, керівників інших централь­них органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій.

Призначає Генерального прокурора за згодою Верховної Ради, половину складу Ради Національного банку. Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Призначає на посади і звільняє з посад за згодою Верховної Ради Голову Антимоно­польного комітету. Голову Фонду державного майна. Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення; за поданням Прем'єр-міністра утворює, реорганізує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах кош­тів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, та ін.

Президент представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держа­ви, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі грамоти диплома­тичних представників іноземних держав та ін.

Повноваження Президента припиняються достроково у разі:

- відставки;

- неможливості виконувати повноваження за станом здо­ров'я;

- усунення з поста в порядку імпічменту;

- смерті.

Президент обирається громадянами України на основі загаль­ного, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування строком на 5 років (одна й та сама особа — не більше ніж два строки підряд). Президентом може бути обраний грома­дянин України, який досяг 35 років, має право голосу, прожи­ває в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Вищий виконавчий орган влади

Вищим виконавчим органом є уряд — Кабінет Міністрів. Кабі­нет Міністрів — своєрідний штаб з організації виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади. Його очолює Прем'єр-міністр, який призначається Президентом за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради. Персона­льний склад уряду призначається Президентом за поданням Прем'єр-міністра. Уряд складається з Прем'єр-міністра, Пер­шого віце-прем'єр-міністра, трьох віце-прем'єр-міністрів, міні­стрів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Прези­дентом, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді у визначе­них межах.

Особливість української моделі організації виконавчої влади полягає в тому, що: повноваження, які має виконувати голова виконавчої влади, поділені між Президентом і Кабінетом Міні­стрів; самостійні владні повноваження у Прем'єр-міністра від­сутні. Роль Прем'єр-міністра зводиться до формування програми діяльності уряду (затверджує Верховна Рада) і керівництва Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів об'єднує і спрямовує роботу міністерств, інших підвідомчих йому органів. Він забезпечує державний су­веренітет і економічну самостійність України, здійснення внут­рішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції України, її законів, актів Президента. Він також забезпечує про­ведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політи­ки; політики у сфері праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

До його функцій входять розробка і здійснення загальнодер­жавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку; забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону; розробка проекту Закону про Державний бюджет і забезпечення його виконання після прий­няття Верховною Радою; здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, суспільного порядку, боротьби зі злочинністю; організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи та ін.

Кабінет Міністрів уживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Акти Кабінету Міністрів (постанови і розпорядження) підпи­сує Прем'єр-міністр.

Кожне міністерство є центральним органом виконавчої вла­ди, підвідомчим Кабінету Міністрів. Воно здійснює управління відповідним народногосподарським комплексом або розробку пропозицій щодо соціально-економічного розвитку України, формує економічний механізм їх здійснення. До компетенції міністерства входить узагальнення практики застосування зако­нодавства з підвідомчих йому питань, організація виконання актів законодавства, здійснення систематичного контролю над їх реа­лізацією.